Піроксеніти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Піроксеніти (рос. пироксениты, англ. pyroxenites, нім. Pyroxenite m pl) – вивержена магматична гірська порода; продукт кристалізації ультраосновної магми.

Загальна назва глибинних основних ультрамафітів істотно піроксенового складу, містять від 50 до 100 об’ємних % різних піроксенів.

Найпоширеніші різновиди:

Як породотвірні мінерали в складі П. відмічаються також ґранат, ільменіт, слюда, плагіоклаз; провідні акцесорні мінералихромшпінеліди і магнетит.

Склад піроксенів в П. сильно варіює: від енстатиту до гіперстену і від діопсиду до жадеїту. Колір свіжих порід жовтий, зелений, сірий, чорний. Хім. склад П. визначається передусім кількістю і складом піроксенів. В результаті високої кремнеземистості останніх ці голомеланократові ультрамафіти належать до групи основних, а не ультраосновних порід і містять звичайно від 45 до 55 мас % SiO2. Концентрації ін. гол. компонентів (MgO, СаО, FeO, Al2O3) сильно варіюють. Загалом за петрохімічними особливостями П. займають проміжне положення між перидотитами і габроїдами.

П. – поширені гірські породи, але зустрічаються звичайно в невеликих кількостях. Відомі в складчастих областях в тісній асоціації з ультраосновними породами, в платфо-рмних базит-ультрабазитових розшарованих інтрузивах і лужно-ультраосновних комплексах, а також у вигляді глибинних (мантійних) ксенолітів у лужних базальтах і кімберлітах. З П. пов’язані великі родовища руд платинових металів, попутно з якими вилучається золото і сульфіди нікелю та міді. Іноді до П. приурочені хромітові і титаномагнетитові ванадієві, сульфідні мідно-нікелеві і нікелеві поклади, а також родовища азбесту.

Використовують як будівельний матеріал; сировина для виготовлення вогнетривких виробів.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]