Азбест

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Азбест
Mineral Asbesto GDFL033.jpg
Загальні відомості
Клас мінералу силікати
Генезис скарновий, метаморфічний
Хімічна формула CaMg3Si4O12
Ідентифікація
Колір золотисто-жовтий, зелений до чорного, в розпушеному стані білий
Твердість за шкалою Мооса 2—2,5
Колір риски Білий колір

Азбéст (нім. Asbest < лат. asbestos < грец. άσβεστος — «негашене вапно»[1]) — загальна назва мінералів класу силікатів, що утворюють тонковолокнисті агрегати.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Склад: CaMg3Si4O12, або CaO • 3MgO • 4SiO2;

Вогнестійкі, луго- та кислототривкі, нетеплопровідні, діелектрики. Здатні розщеплюватися на тонкі міцні волокна. Поперечні зрізи елементарних волокон мають трубчасту будову із зовнішнім діаметром 26 нм, внутрішнім 13 нм і товщиною стінок 6,5 нм. Колір золотисто-жовтий, зелений до чорного, в розпушеному стані білий.

Твердість 2—2,5.

Щільність 2,5.

Погано проводить тепло і електричний струм, в кислотах розчиняється.

Міцність недеформованих волокон 3-3,3 ГПа, довжина — від часток мм до 50 мм.

Розрізняють хризотил-азбест та амфібол-азбест, які відрізняються за структурою та мінералогічними ознаками.

Добувають переважно з мінералів групи серпентину (хризоліт) і амфіболу (тремоліт, білий амфібол; рибекіт, блакитний амфібол, також називається крокодилітом).

Види[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • азбест актинолітовий (те саме, що актиноліт-азбест);
  • азбест амфіболовий (волокниста відміна деяких амфіболів — антофіліту, кумінгтоніту, тремоліту, актиноліту, рихтериту, крокідоліту, родузиту і арфведсоніту);
  • азбест волокнистий (те саме що аміант);
  • азбест блакитний (крокідоліт);
  • азбест деревний (волокнисто-таблитчаста відміна дафніту);
  • азбест дерев'янистий (низькосортна грубоволокниста відміна хризотилу);
  • азбест змійовиковий (хризотил);
  • азбест італійський (тремоліт-азбест та хризотил-азбест з П'ємонту й Ломбардії, Італія);
  • азбест мінливий (хризотил);
  • азбест натріїстий (екерманіт азбестоподібний);
  • азбест нікелестий (відміна азбесту, яка містить до 1 % NiO);
  • азбест обертання (азбестоподібний агрегат, який складається з паралельно розміщених вздовж довгої осі волокон-кристалів; кожний азбестовий кристал двома іншими осями розміщений довільно; внаслідок весь агрегат дає пулюєграму обертання таку саму, яку дав би одиничний кристал при обертанні навколо однієї осі видовження кристалу);
  • азбест південно-африканський (відміна крокідоліту з ПАР);
  • азбест пілотичний (сплутано-волокнисті агрегати азбесту);
  • азбест роговообманковий (дуже тонковолокниста відміна рогової обманки);
  • азбест синій (те саме, що крокідоліт);
  • азбест спайності (азбестоподібні волокна мінералів, які утворюються внаслідок розщеплення по двох напрямках цілком досконалої спайності, наприклад, по призмі);
  • азбест сплутановолокнистий (те саме, що азбофіт);
  • «азбест» турмаліновий (тонковолокниста — бл. 1500-3000 Ǻ — відміна турмаліну у вигляді шкіри гірської з альпійських жил в кератофірах, напр. місцевості Веррукано, Швейцарія);
  • азбест хризотиловий (те саме, що хризотил-азбест).
  • азбестоїд — крихка відміна азбесту.

Історія[ред. | ред. код]

Азбестове волокно застосовувалося для виготовлення неспалимих ґнотів, вогнетривкого одягу, покрівельних матеріалів (азбестоцемент), водопровідних і каналізаційних труб, тепло- і електроізоляційних матеріалів.

Родовища і виробництво[ред. | ред. код]

У 2015 році в світі було видобуто 2 мільйони тон азбесту. Найбільшим виробником залишається Російська Федерація (близько 55 % світового видобутку). У Китаї видобувається 20 %, у Бразилії 15.6 %, у Казахстані 10.8 %.[2] Зімбабве також збирається відновити виробництво азбесту[3]

Родовища азбесту, головним чином, пов'язані з ультраосновними породами, і утворюються в процесі їхньої серпентинізації під дією гідротермальних розчинів, пов'язаних з гранітоїдними інтрузіями.[4]

Найбагатші родовища азбесту має Канада (хризотил-азбест). При цьому, хоча в кінці ΧΧ століття на Канаду припадала майже третина світового видобутку азбесту[5], у 2011 році в ній працювало лише дві шахти у Квебеку[6], а в 2012 році і ці шахти були зупинені[7]. Це пов'язано з появою доказів значної канцерогенності азбесту.

Виробництво азбесту в Японії досягло піку у 1974 році; починаючи з 1990-х років виробництво практично зупинене[8] . Ввезення будь-якого матеріалу з вмістом азбесту більшим ніж 0,1 % в Японію заборонене[9].

У Австралії видобування азбесту припинилося у 1983 році, а з 2004-го діє повна заборона на азбест[10].

Застосування[ред. | ред. код]

Азбест відзначається здатністю розділятися на тоненькі гнучкі волокнисті кристали, не горить і має високі теплоізоляційні властивості. З нього виготовляють спеціальні теплозахисні костюми і брезенти, фільтри, азбестовий картон і інші теплоізоляційні матеріали.

Значні кількості його використовують для виготовлення азбестоцементних труб (див. фаоліт), шиферу тощо.

Обіг в Україні[ред. | ред. код]

Азбест під електронним мікроскопом.

Наразі обіг амфіболового азбесту суворо контролюється, бо навіть найменша частинка цього типу азбесту, яка потрапляє у легені, може викликати серйозне хронічне захворювання або навіть рак[11]. З цієї причини даний вид азбесту заборонений у ЄС[12].

26 червня 2017 року в.о. міністра охорони здоров'я Ульяна Супрун на своїй сторінці у Facebook повідомила про про ініційовану Міністерством охорони здоров'я зміну в санітарних вимогах, які заборонять «використання азбесту в Україні та будь-яких матеріалів і виробів із нього»[13]. Відповідний наказ МОЗ № 339 від 29.03.2017 забороняв «виробництво та використання азбесту незалежно від його виду та азбестовмісних виробів і матеріалів у технологічних процесах та при проведенні будівельно-монтажних робіт»[14].

Міністерство юстиції зареєструвало документ 9 червня 2017 року за № 702/30570. Втім, 11 вересня 2017 року відомство скасувало згаданий вище наказ МОЗ[15].

Підставою для різкого кроку стало повідомлення Державної регуляторної служби України від 11 серпня 2017 р. № 6753/0/20-17 про виявлення причин, які визначені в першій частині статті 25 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»[16]. Відомство дійшло висновку, що частково наказ МОЗ № 339 несе регуляторні ознаки, які впливають на щоденну діяльність підприємств азбестоцементної галузі та загрожує існуванню цій сфері. Крім того, серед негативних наслідків згаданого вище наказу переховується підвищення рівня безробіття та зменшення грошових надходжень до державного бюджету України[16].

Обіг та використання в Україні водопровідних й каналізаційних труб, покрівельних матеріалів (азбестоцементу) та тепло- і електроізоляційних матеріалів з азбесту не заборонений законодавством.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с.
  2. [1]
  3. [2](англ.)
  4. Асбест, горная энциклопедия (рос.)
  5. Мировой рынок асбеста(рос.)
  6. Asbestos mining stops for first time in 130 years(англ.)
  7. Quebec Budget: Finance Minister Nicolas Marceau tightens spending, levies new taxes (англ.)
  8. Morinaga, Kenji. Asbestos in Japan (PDF). European Conference 2003. Архів оригіналу за 19 July 2011. Процитовано 12 January 2010. 
  9. Total ban on asbestos in Japan (англ.)
  10. [3]
  11. International Agency for Research on Cancer (IARC) — Summaries & Evaluations
  12. http://www.bbc.co.uk/russian/multimedia/2010/07/100721_asbestos_russia.shtml Російська служба Бі-Бі-Сі: «Россия не спешит отказываться от асбеста»
  13. Сторінка Уляни Супрун у Facebook. www.facebook.com (Українською). Процитовано 2017-06-26. 
  14. Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Про б... | від 29.03.2017 № 339. zakon2.rada.gov.ua. Процитовано 2017-06-26. 
  15. Наказ Міністерства юстиції України № 2859/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта" (Українською). 11 вересня 2017 року. Процитовано 06.03.2017. 
  16. а б Мінюст скасував держреєстрацію наказу Міністерства охорони здоров’я України про заборону азбесту. Новое Время (Українською). 13 листопада 2017 року. Процитовано 06.03.2018. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]