Петер Нільсон
| Петер Нільсон | |
|---|---|
| Народився |
17 жовтня 1937[1] Näsbyd, Ветланда, Йончепінг, Швеція[1] |
| Помер | 8 березня 1998[1] (60 років) |
| Країна |
 Швеція |
| Діяльність | астроном, письменник, письменник наукової фантастики |
| Alma mater | Університет Уппсала |
| Знання мов | шведська[2] |
| Членство | Шведська королівська академія наук |
Нільс Петер Герман Нільсон (народився 17 жовтня 1937 року, парафія Несбю, повіт Йончепінг - 8 березня 1998 року, Скерплінге, повіт Уппсала) - шведський астроном, письменник і автором науково-популярної та художньої літератури.
Життєпис[ред. | ред. код]
Пітер Нільсон народився в Несбю, округ Єнчепінг[3] і в ранньому підлітковому віці був фермером. Але розвиток науки та слава великих людней, таких, як Дарвін і Ейнштейн, справила на нього враження. Це призвело до того, що він вступив і до реальної школи, а потім заочно і до середньої школи. На початку 1960-х років Нільсон в Упсальському університеті вивчає спочатку математику, потім теоретичну фізику, естетику, історію ідей та навчання та астрономію.
У 1962 році Нільсон отримав ступінь бакалавра, а 1967 році - ступінь ліценціата. У 1964 році він почав працювати в астрономічній обсерваторії Уппсали, де у 1965–1977 роках він був асистентом. У 1974 році Нільсон став доктором філософії і доцентом з астрономії. У своїй докторській дисертації «Про орієнтацію галактик у просторі» він запропонував нову каталогізацію галактик. Через три роки, щоб стати письменником він залишив обсерваторію. Його дуже вичерпний каталог галактик, Уппсальський загальний каталог галактик (UGC), тепер є стандартною роботою в галузі дослідження галактик і зробив його ім’я відомим серед астрономів у всьому світі.
У 1972–1977 роках Нільсон був членом Шведського національного комітету з астрономії, а в 1973 році він став членом Міжнародного астрономічного союзу. У 1993 році Пітер Нільсон був обраний до Королівської шведської академії наук, а на момент своєї смерті також був членом Академії Смоланда.
Протягом багатьох років Пітер Нільсон був співавтором радіопрограми Svar idag, де відповідав на запитання радіослухачів про астрономію. В останні роки він також був постійним колумністом у газеті Metro.
Авторство[ред. | ред. код]
З 1977 року Пітер Нільсон був постійним автором творів галузі природничих наук, історії наук та наукової фантастики.
Як письменник-фантаст він дебютував у 1979 році з романом Trollkarlen і досяг свого прориву з Ковчегом (1982). Цей роман є своєрідною історією створення, де головний герой починає подорож у Ковчезі на початку часів. Згодом ковчег перетворюється на космічний корабель, який продовжує подорож у майбутнє. Це подорож від зародження Землі до смерті Всесвіту.
Кілька романів Пітера Нільсона, у тому числі Guldspiken (1985), написані у так званому магічному реалізмі, тобто в принципово реалістичній історії є магічні елементи.
У своїх збірках есе «Mitt i labyrinten» (1983), «Starways» (1991), «Space Light» (1992) та інших, а також у своїй художній літературі він прагнув подолати прірву між природничими та гуманітарними науками. Наприклад, чудовим джерелом натхнення для нього була «Гра в бісер» Германа Гессе.[4]
Остання книга Нільсона, опублікована за його життя, Старе село, перевернула перспективу і є зображенням рідного села Нільсона Меклехулт в парафії Гелмсерид та його історії. У надзвичайно локальному Нільсон бачить універсальне: анонімні люди, які з’являються в історії села Смоланд, є більш типовими для великої кількості людей, ніж кілька королів і правителів, на яких зосереджується історія.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Сяючі зірки (1970)
- Загальний каталог галактик Упсали (1973)
- Відкриття Всесвіту (1975)
- Диваки сховища (1977)
- Чарівник (1979)
- Дивні світи (1980)
- Ковчег (1982)
- Всередині лабіринту (1983)
- Золотий колосок (1985)
- Книга безодні (1987)
- Пригода (1989)
- Месія з дерев'яною ногою (1990)
- Зоряний шлях (1991)
- Космічне світло (1992)
- Сонячні вітри (1993)
- Дім на Землю (1994)
- Космічний рейнджер (1995)
- Няга (1996)
- Старе село (1997). Ілюстрував Бьорн Гідстам
- Звуки космосу (2000, посмертно )
Призи та нагороди[ред. | ред. код]
- 1985 – літературна премія газети "Свенска Деґблатед"
- 1985 – літературна премія мережі книготоргівлі Лундеквіста
- 1986 – Премія Гаррі Мартінсона
- 1992 – Премія Овраліда
- 1993 – Культурна премія Nature & Culture
Джерела[ред. | ред. код]
- Peter Nilson i Nationalencyklopedin
- Nilson, N Peter H i Vem är det 1993, sid 801
- Peter Nilson, författarpresentation i Projekt Runeberg
- Peter Nilson, författarpresentation från Norstedts förlag
- Peter Nilson, ur Författare från Blekinge och Kronobergs län, från Blekinge museum
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Nilson, Peter (Nordic Authors). runeberg.org. Процитовано 10 грудня 2019.
- ↑ Farstad, Britt Johanne (2013). Glaspärlespelaren : Nya världar, etik och androcentrism i Peter Nilsons science fiction-romaner
Подальше читання[ред. | ред. код]
- Eldelin, Emma (2009). "Essäisten som generalist: Författarroller och offentlig auktoritet hos tre samtida essäister". Ingår i: Tidskrift för litteraturvetenskap, ISSN 1104-0556, E-ISSN 2001-094X, Vol. 39, nr 3-4, sid 81-92
- Hidal, Sten (2007). "Påven, matematiken och världsrymden" i Fredrika Bremer hos påven och andra essayer. Artos. ISBN 978-91-7580-350-0 Libris 10650768
- Sollerman, Jesper (2019). "Peter Nilson" på Svenska astronomiska sällskapet 100 år
Зовнішні посилання[ред. | ред. код]
- Peter Nilsons egen hemsida (1997) från Internet Archive
- Peter Nilson-sällskapet
- Peter Nilson – kort biografi på kosmologika.net
|
