Пітицит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пітицит
Загальні відомості
Статус IMA сумнівний (Q)[d][1][2][3]
Абревіатура Ptc[4]
Хімічна формула [Fe,AsO₄,SO₄,H₂O] (?)[5]
Nickel-Strunz 10 8.DB.05
Dana 8 43.5.3.1
Ідентифікація
Сингонія аморфний стан[6]
Інші характеристики
Названо на честь пек (давньогрецька мова)[7]
CMNS: Пітицит у Вікісховищі

Пітици́т (рос. питтицит; англ. pitticite; нім. Pitticit m) — мінерал, водний арсенато-фосфато-сульфат заліза.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула:

  1. За Лазаренком Є. К.: Fe203+[(OH)24 (AsO4, PO4, SO4)13]·9H2O.
  2. За «Fleischer's Glossary» (2004): Fe([AsO4], [SO4])x•nH2O. Склад у % (з родов. Шварцвальд, ФРН): Fe2O3 — 48,86; As2O5 — 20,72; P2O5 — 8,69; SO3 — 7,08; H2O — 11,31; нерозчинний залишок — 3,80.

Аморфний. Утворює коломорфні виділення, кірки та сталактити. Ниркоподібний і суцільний. Густина 2,5. Твердість 2-3. Колір бурий до білого. Злам раковистий. У шліфі червоно-бурий. Продукт зміни арсенопіриту. Можлива суміш мінералів.

Знахідки: Гарц (ФРН), Фалун (Швеція).

Від грецьк. «піттізо» — набувати вигляду смоли (J.F.L.Hausmann, 1813).

Син. — накип арсеново-залізний, накип рудниковий, руда залізна горюча, накип залізний гороховий, ретиналофан, сидерит.

Інше значення[ред. | ред. код]

Мінерал ґлокерит — сидерогель з адсорбованою H2SO4. Спостерігається у сталактитах, кірках і землистих аґреґатах. Густина низька, змінна. Злам раковистий. Крихкий. Блиск смолистий або матовий. Колір бурий до жовто-вохристого і смоляно-чорний. Не-прозорий. Утворюється внаслідок окиснення сульфідів заліза (F.S.Beudant, 1824).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]