Радіонов В'ячеслав Денисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радіонов.
В'ячеслав Радіонов
В'ячеслав Денисович Радіонов
 Капітан (посмертно)
Загальна інформація
Народження 16 січня 1997(1997-01-16)
м. Запоріжжя
Смерть 24 лютого 2022(2022-02-24) (25 років)
м. Васильків, Київська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater ХНУПС
Військова служба
Роки служби 2019—2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Повітряні сили
Рід військ Винищувальна авіація
Формування
 40 БрТА
Війни / битви російське вторгнення в Україну (з 2022) і Битва за Київ (2022)
Нагороди та відзнаки
Герой України

Радіонов В'ячеслав Денисович (16 січня 1997, м. Запоріжжя, Україна — 24 лютого 2022, м. Васильків, Київська область, Україна) — український військовий льотчик, старший льотчик[1], капітан (посмертно)[джерело?] 40 БрТА, який загинув під час російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, Герой України (2022, посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Життєпис[ред. | ред. код]

2014 року закінчив Запорізький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Захисник»[2].

Закінчив Харківський національний університет Повітряних сил ім. І. Кожедуба.

Проходив військову службу в 40-й бригаді тактичної авіації[3].

У 2021 році брав участь у військовому параді з нагоди 30-ї річниці незалежності України в ролі пілота МіГ-29[4].

Старший льотчик загинув 24 лютого 2022 року при виведенні авіації з-під ракетного удару по аеродрому Василькова[5]. Завдяки його мужнім діям повний склад літаків бригади піднявся в повітря в м. Василькові на Київщині, що врятувало їх від ракетного удару[6][7] (див.: Бої за Васильків). Тіло льотчика знайшли місцеві жителі, передали капелану. У лютому В'ячеслава таємно поховали за допомогою васильківських ветеранів та учасників добровольчого формування тероборони[8]. 24 листопада 2022 року В'ячеслава Радіонова перепоховали на Алеї Героїв Васильківського кладовища, поряд із льотчиками-побратимами[9].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 лютого 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[10].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

На честь В'ячеслава Радіонова була названа одна з вулиць у Шевченківському районі міста Запоріжжя[11]. У селі Мала Солтанівка на Київщині відкритий меморіал[12][13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Володимир Зеленський вручив високі державні нагороди людям, завдяки яким Україна зберігає свою незалежність.
  2. ↑ Пам'ять загиблих — у спадок живим.
  3. ↑ Радіонов В'ячеслав Денисович. Велика українська енциклопедія.
  4. ↑ «Для мене Слава завжди був Героєм… Тепер він став Героєм для усієї України»
  5. ↑ Володимир Зеленський вручив високі державні нагороди людям, завдяки яким Україна зберігає свою незалежність. Офіс Президента України. 24 серпня 2022.
  6. ↑ Зло, озброєне ракетами, бомбами й артилерією, треба зупинити негайно — звернення Президента України. Офіс Президента України. 28 лютого 2022.
  7. ↑ Орел, І. Зеленський нагородив званням Героя України 12 українських воїнів. Шістьох героїв — посмертно // Forbes.ua. — 2022. — 1 березня.
  8. ↑ Депутати Запорізької облради пропонують увічнити пам’ять Героя України. ZPRZ.CITY (укр.). Процитовано 3 грудня 2023.
  9. ↑ У Василькові попрощалися із загиблим зимою льотчиком. obukhiv.info (укр.). 25 листопада 2022. Процитовано 3 грудня 2023.
  10. ↑ Указ Президента України від 28 лютого 2022 року № 78/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
  11. ↑ Про перейменування вулиці Новоросійської на вулицю В’ячеслава Радіонова у місті Запоріжжя.
  12. ↑ Загиблим «Привидам Києва» встановили пам’ятники-меморіали. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 8 листопада 2023.
  13. ↑ Ліля, Мартиненко (7 листопада 2023). Загинули в битві за Київ взимку та навесні 2022 року: "Привидам Києва" встановили пам’ятні меморіали - Новини Києва | Big Kyiv. Великий Київ (укр.). Процитовано 8 листопада 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Радіонов_В%27ячеслав_Денисович&oldid=41397465