Райнер фон Фіяндт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Райнер фон Фіяндт
Райнер фон Фіяндт
Райнер фон Фіяндт
42-й Прем'єр-міністр Фінляндії
29 листопада 1957 — 26 квітня 1958
Попередник Вієно Сукселайнен
Наступник Рейно Куускоскі
Народився 26 грудня 1890(1890-12-26)[1][2]
Турку, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія
Помер 28 квітня 1972(1972-04-28)[1] (81 рік)
Гельсінкі, Фінляндія
Відомий як політик, банкір, адвокат
Громадянство Фінляндія Фінляндія
Національність швед
Нагороди
Великий хрест із зіркою та плечовою стрічкою ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччиною» Grand Cross of the Order of the White Rose of Finland Cross of Liberty, 1st Class Grand Cross of the Order of the Lion of Finland Order of the Polar Star - Commander's Grand Cross Memorial medal of the War of Liberation Орден за заслуги Німецького орла

Райнер фон Фіяндт (фін. Berndt Rainer von Fieandt 1890, Турку, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія — 1972, Гельсінкі, Фінляндія) — політичний і державний діяч Фінляндії, 42-й прем'єр-міністр Фінляндії.

Життєпис[ред. | ред. код]

42-й Прем'єр-міністр Фінляндії.

За освітою юрист, магістр права (1916), працював юристом, членом правління ряду промислових підприємств і банків, в 1955 став наступником Сакарі Туоміоя на посаді голови Банку Фінляндії і обіймав цю посаду до 1957.

У 1939-1940 входив до кабінетів Аймо Каяндера і Рісто Рюті як міністр.

З листопада 1957 по квітень 1958 — прем'єр-міністр Фінляндії, за результатами голосування в парламенті Фінляндії через зростання цін на хліб кабінет Райнера фон Фіяндта був відправлений у відставку[3].

Крім того, до своєї смерті він був членом рад директорів різних промислових компаній і банків, в тому числі «Wärtsilä Gesellschaft» (19311940) і Фінського поштового банку (19551960).

Також був президентом і віце-президентом шведськомовної економічної асоціації «Ekonomiska Samfundet i Finland»[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Munzinger Personen
  2. Rainer von FieandtSLS.
  3. Ministerikortisto. Valtioneuvosto. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 10 квітня 2020. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка)
  4. {{{Заголовок}}}. — Munzinger. — 15 мая 1972.