Рижі Микола Киріакович
| Рижі Микола Киріякович | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження |
6 грудня 1896 Вітебськ  Російська імперія | ||||||||||||
| Смерть |
22 жовтня 1972 (75 років) Одеса, СРСР | ||||||||||||
| Поховання | Другий християнський цвинтар | ||||||||||||
| Країна |
СРСР | ||||||||||||
| Приналежність |
 Радянська армія | ||||||||||||
| Рід військ | артилерія | ||||||||||||
| Звання |
 Генерал-полковник артилерії | ||||||||||||
| Командування |
СРСР | ||||||||||||
| Війни / битви |
Громадянська війна в Росії Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна Радянсько-японська війна | ||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
Рижі Микола Киріякович (6 грудня 1896, Витебськ — 22 жовтня 1972, Одеса)— радянський воєначальник, генерал-полковник артилерії (18.02.1958).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у місті Вітебськ (Білорусь). У Червоній Армії з 1918 року. Брав участь у Громадянській війні на Західному фронті. Учасник радянсько-фінської війни на посаді начальника артилерії корпусу. Був нагороджений орденом Червоної Зірки (20.05.1940).
На початку німецько-радянської війни був начальником артилерії 14-го стрілецького корпусу, потім начартом Окремої Приморської армії. Потім обіймав посади начальника артилерії корпусу, армії, фронту; заступником командуючого військами фронту на Південному та Забайкальському фронтах. Брав участь в обороні Одеси, Севастополя; у плануванні і проведенні Керченсько-Феодосійської десантної операції.
С липня 1942 — начальник артилерії Забайкальского фронту. На останньому етапі Другої світової війни брав участь у розгромі Квантунскої армії Японії.
У післявоєнний період командував артилерією Забайкальско-Амурського, Забайкальского та Туркестанського військових округів. Закінчив вищі академічні курси при Воєнній академії Генерального штабу (1952).У 1966 році М. К. Рижі вийшов у відставку.
Помер у 1972 році в Одесі. Похований в Одесі на 2-му Християнському цвинтарі.
Мемуари[ред. | ред. код]
- Рыжи Н. К. На Севастопольских рубежах // У черноморских твердынь. Отдельная Приморская армия в обороне Одессы и Севастополя. — М., 1967.
Військові звання[ред. | ред. код]
- полковник — 05.02.1936
- генерал-майор артилерії — 11.02.1944
- генерал-лейтенант артилерії — 07.06.1943
- генерал-полковник артилерії — 18.02.1958
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Леніна[1]
- Орден Червоного Прапора[2]
- Орден Кутузова 2 ступеня
- Орден Вітчизняної війни 1 ступеня
- Орден Червоної Зірки
- Медалі
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нагородний лист до ордена Леніна. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 16 травня 2016.
- ↑ Нагородний лист до ордена Червоного Прапора. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 16 травня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
|
- Народились 6 грудня
- Народились 1896
- Померли 22 жовтня
- Померли 1972
- Поховані на Другому християнському кладовищі Одеси
- Генерал-полковники (СРСР)
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Кутузова II ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За оборону Одеси»
- Нагороджені медаллю «За оборону Севастополя»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Японією»
- Нагороджені медаллю «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
- Нагороджені медаллю «30 років Радянській Армії та Флоту»
- Нагороджені медаллю «40 років Збройних Сил СРСР»
- Учасники Громадянської війни в Росії
- Учасники радянсько-фінської війни
- Учасники радянсько-японської війни
- Уродженці Вітебська