Роберт Капа

Роберт Капа
Ендре Ерне Фрідман
Ім'я при народженні	угор. Endre Ernő Friedmann
Псевдо	Robert Capa
Народився	22 жовтня 1913; Будапешт
Помер	25 травня 1954 (40 років); Тхайбінь, Французький Індокитай; ·вибух
Поховання	Amawalk Hill Cemeteryd
Громадянство	Австро-Угорщина
Національність	єврей
Діяльність	військовий кореспондент, журналіст
Знання мов	англійська і угорська
Учасник	громадянська війна в Іспанії, Японсько-китайська війна, Друга світова війна і Перша індокитайська війна
Роки активності	1931 — 1954
Напрямок	Реалізм
Жанр	фігуративізм
Magnum opus	The Falling Soldierd
Батько	Dezsö Friedmannd
Мати	Júliad
Родичі	Корнелл Капа (брат)
Брати, сестри	Cornell Capad
Нагороди	Премія імені Бели Балажаd (1976) International Photography Hall of Fame and Museumd (1976)
IMDb	ID 0134906
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Капа.

Роберт Капа (англ. Robert Capa, справжнє ім'я Ендре Ерне Фрідман; 22 жовтня 1913, Будапешт — 25 травня 1954, Тхайбінь, Французький Індокитай) — фоторепортер єврейського походження, народжений в Угорщині. Старший брат Корнелла Капи. Класик фотомистецтва. Засновник фотожурналістики.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в єврейській родині. В 1931 переїхав у Берлін, відвідував лекції у Вищій школі політичних наук, почав займатися фотожурналістикою. У 1932 зробив у Копенгагені серію портретів Льва Троцького, які мали великий успіх у пресі. Перебрався в Париж, де познайомився з Анрі Картьє-Брессоном. З 1935 виступав під псевдонімом. Був на фронтах Громадянської війни в Іспанії, де зробив свій, тепер класичний, знімок смерті республіканського солдата в момент, коли того наздогнала куля. Під Мадридом загинула його подруга, німецька фотожурналістка Герда Таро, випадково розчавлена маневруючим танком.

У 1938 працював фотокореспондентом під час японсько-китайської війни. У 1940 переїхав до США. Працював в північній Африці та Італії. У 1944 фільмував висадку союзницьких військ в Нормандії. У 1947 разом з Картьє-Брессоном і іншими фотографами заснував фотоагенство «Магнум Фото», в 1951 очолив його, але в 1953 був змушений переїхати до Європи, рятуючись від маккартизму. У 1947 році разом з письменником Джоном Стейнбеком отримав запрошення в Радянський Союз, де протягом декількох місяців документував повсякденне життя. За результатами цього відрядження була створена книга «Російський щоденник» («Russian Journal») з фотографіями Капи. У 1948 і 1950 працював в Ізраїлі. Загинув під В'єтнамом наприкінці Індокитайської війни, підірвавшись на міні.

Дружив з Ернестом Хемінгуеєм та Джоном Стейнбеком, оформляв їх книги.

Творчість та визнання[ред. | ред. код]

Класик фоторепортажу. Один із родоначальників військової фотографії, що пройшов Другу Світову Війну на європейському театрі військових дій. Один з п'яти засновників агентства «Магнум Фото». З 1955 прес-клуб США щорічно вручає фотожурналістам «Золоту медаль Роберта Капи» за найкращі фоторепортажі, створені з ризиком для життя.

Псевдонім «Роберт Капа» — результат містифікації, організованої спільно з Гердою Таро, для успішного продажу фотографій. Герда спеціально поширювала серед журналістів чутки про «знаменитого та багатого американського фотографа», який готовий продати свої знімки. Роль вигаданого персонажа грав Фрідман, фотографуючи різні події та продаючи свої фотографії під цим псевдонімом. Коли містифікація була розкрита, Капа вже був досить відомий як фотожурналіст та публіка вже знала його під цим іменем.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б CONOR.Sl
d:Track:Q16744133
↑ ^а ^б RKDartists
d:Track:Q17299517
↑ http://www.slate.fr/story/196390/trois-femmes-oubliees-cimetiere-pere-lachaise-rosa-bonheur-gerda-taro-sophie-blanchard
↑ ^а ^б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
d:Track:Q19847329 d:Track:Q19847326
↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
d:Track:Q110250907 d:Track:Q2494649

Література[ред. | ред. код]

Whelan R. Robert Capa: a biography. New York: Knopf, 1985
Lacouture J. Robert Capa. Paris: Centre National de la Photographie, 1988
Kershaw A. Blood and champagne: the life and times of Robert Capa. New York: Thomas Dunne Books/St. Martin's Press, 2003
Bustelo G. Robert Capa: obra fotográfica. London; New York: Phaidon, 2005

Посилання[ред. | ред. код]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11895059d_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q16744133">CONOR.Sl<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q16744133]]</div>-2] а ^б CONOR.Sl
d:Track:Q16744133

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36570165"_data-entity-id="Q17299517">[https://rkd.nl/explore/artists/226821_RKDartists]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q17299517]]</div>-3] а ^б RKDartists
d:Track:Q17299517

[[http://www.slate.fr/story/196390/trois-femmes-oubliees-cimetiere-pere-lachaise-rosa-bonheur-gerda-taro-sophie-blanchard_http://www.slate.fr/story/196390/trois-femmes-oubliees-cimetiere-pere-lachaise-rosa-bonheur-gerda-taro-sophie-blanchard]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] ttp://www.slate.fr/story/196390/trois-femmes-oubliees-cimetiere-pere-lachaise-rosa-bonheur-gerda-taro-sophie-blanchard

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q7094076_citetype_Q33270056"_data-entity-id="Q19847326"><i_class="wef_low_priority_links">[[:en:Leo_van_de_Pas|Pas&nbsp;L.&nbsp;v.]]</i>_Genealogics.org<span_class="wef_low_priority_links">_—_2003.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19847329]][[d:Track:Q19847326]]</div>-5] а ^б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
d:Track:Q19847329 d:Track:Q19847326

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q2494649">[http://www.getty.edu/vow/ULANFullDisplay?find=&role=&nation=&subjectid=500063842_Зведений_список_імен_діячів_мистецтва]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2021.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q110250907]][[d:Track:Q2494649]]</div>-6] Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
d:Track:Q110250907 d:Track:Q2494649

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

Роберт Капа

Зміст

Біографія[ред. | ред. код]

Творчість та визнання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Роберт Капа
Ендре Ерне Фрідман

Ім'я при народженні	угор. Endre Ernő Friedmann
Псевдо	Robert Capa
Народився	22 жовтня 1913(1913-10-22) Будапешт
Помер	25 травня 1954(1954-05-25) (40 років) Тхайбінь, Французький Індокитай ·вибух
Поховання	Amawalk Hill Cemetery^d
Громадянство	Австро-Угорщина
Національність	єврей
Діяльність	військовий кореспондент, журналіст
Знання мов	англійська^[1]^[2] і угорська^[2]
Учасник	громадянська війна в Іспанії, Японсько-китайська війна, Друга світова війна і Перша індокитайська війна
Роки активності	1931^[3] — 1954^[3]
Напрямок	Реалізм
Жанр	фігуративізм
Magnum opus	The Falling Soldier^d^[4]
Батько	Dezsö Friedmann^d^[5]
Мати	Júlia^d^[5]
Родичі	Корнелл Капа (брат)
Брати, сестри	Cornell Capa^d^[6]
Нагороди	Премія імені Бели Балажа^d (1976) International Photography Hall of Fame and Museum^d (1976)
IMDb	ID 0134906
Медіафайли у Вікісховищі

Роберт Капа

Біографія[ред. | ред. код]

Творчість та визнання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук