Розбиті обличчя
 | Ця стаття потребує більше посилань на інші статті, аби краще інтегруватися до енциклопедії. (червень 2019) |
Розбиті обличчя (gueules cassées)[1] — це французький термін про військовослужбовців із значними травмами (спотворенням) обличчя, який виник під час Першої світової війни. Кажуть, полковник Піко створив термін, коли йому було відмовлено у проходженні перевірки на отримання статусу інвалід війни[2].
Траншейна війна захищала тіла, але голови залишала оголеними. Введення сталевого шолома в 1915 році зробило постріли в голову більш «живими», але це зменшення смертності означало понівечене життя тисяч людей.
Передумови[ред. | ред. код]
На початку Першої світової війни поранених в голову, як правило, не вважали здатними вижити, і їм зазвичай не «допомагали першими». Це змінилося в ході війни. Був досягнутий певний прогрес у таких медичних практиках, як хірургія порожнини рота та щелепно-лицьової тканини, і особливо в галузі пластичної хірургії. Хірурги проводили експерименти з трансплантацією кісток, хрящів і тканин, і такі медики, як Іпполіт Морестін, Гарольд Гілліс та Леон Дюфурментель, досягли величезних успіхів.
Проте, через експериментальний характер таких операції, деякі вирішили залишитися з «розбитими обличчями». Деяким пораненим допомагали лицьові протези, щоб зробити їх більш-менш «нормальними».
Розбиті обличчя[ред. | ред. код]
За оцінками, 4,2 мільйонів французів було поранено в ході Першої світової війни, 300 тисяч з них було класифіковано як «понівечені». З них близько 15 тисяч можна було назвати «розбиті обличчя»[3]. Відразу після війни розбитті обличчя, не вважалися ветеранами війни і звільнялися від програми підтримки ветеранів, але це було змінено пізніше. У 1921 р. було створено Асоціацію поранених в обличчя та голови. Полковник Піко, згаданий вище, був одним з її засновників та пізніше президентом асоціації, яка і досі існує.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Biernoff, S. and Stein, C. (2008); «Les Gueules cassées (review)», in: Bulletin of the History of Medicine, Volume 82, Number 2, Summer 2008. Retrieved on-line through Project MUSE [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ Les pères fondateurs [Архівовано 15 лютого 2018 у Wayback Machine.], Сайт Асоціації поранених обличчя та голови.
- ↑ Bourdon, M. (2011); Bilan des pertes humaines de la Première Guerre mondiale, published on-line through scribium.com [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
|
