Перейти до вмісту

Розбійники (опера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Опера «Розбійники»
італ. I masnadieri
Сцена смерті Амалії
КомпозиторДжузеппе Верді
Автор лібретоАндреа Мафеї
Мова лібретоіталійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрдрама і опера[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Кількість дій4 дія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Рік створення1847
Перша постановка22.07.1847
Місце першої постановкиТеатр Її Величності, Лондон
Інформація у Вікіданих
CMNS: Розбійники у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Розбійники» (італ. I masnadieri) — опера на 4 дії італійського композитора Джузеппе Верді. Лібрето написав Андреа Мафеї[it] на підставі однойменної драми Фрідріха Шиллера. Цією оперою Джузеппе Верді розпочав свою міжнародну кар'єру, оскільки це його перша опера, написана спеціально для іноземного театру. Прем'єра відбулася у Лондоні в Театрі Її Величності 22 липня 1847 року. Диригував сам Верді, а в головній ролі Амалії співала шведська оперна співачка (сопрано), яку називали «шведським солов'єм» — Єнні Лінд. Прем'єра опери мала великий успіх.

Єнні Лінд

Дійові особи

[ред. | ред. код]
Титульна сторінка лібрето опери
  • Амалія — сирота, племінниця графа, (сопрано)
  • Массіміліано — граф, управитель Моора, (бас)
  • Карло — його старший син, (тенор)
  • Франческо — його молодший син, (баритон)
  • Арміньо — підкомо́рій правлячої сім'ї, (тенор)
  • Мозер — пастух, (бас)
  • Ролля — товариш Карла Моора, (тенор)

Хори — віруючих молодих людей, потім розбійників, жінок, дітей, слуг

Сюжет

[ред. | ред. код]

Події відбуваються у Богемії та Франконії у першій половині XVIII-го століття.

Карло, старший і улюблений син старого графа Массіміліано, поїхав вчитися до Дрездена, але покинув навчання і живе розгульним життям з бандою розбійників. Однак, таке життя йому набридає і він хоче повернутися додому до коханої Амалії. Проте його брат Франческо робить все, щоб цього не сталося. Інтригами він хоче звести зі світу графа і заволодіти його майном та Амалією. Карло, на чолі ватаги розбійників, вривається до замку, але Франческові вдається втекти. Старий граф помирає, а Карло вбиває Амалію і здається владі.[2]

Оркестр

[ред. | ред. код]

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • 1974 : диригент — Ламберто Гарделлі; співаки — Руджеро Раймонді, Монсеррат Кабалле, Карло Бергонці, П'єро Капучічи, Джон Сандора; оркестр — Нова Філармонія, PHILIPS, 2 CD
  • 1982 : диригент — Richard Bonynge; співаки — Самуель Рамі (Samuel Ramey), Джоан Сазерленд, Франко Банісоллі (Franco Bonisolli), Матео Манугера (Matteo Manuguerra), Симона Алаімо (Simone Alaimo); оркестр — Валлійської національної опери[en], DECCA, 2 CD
  • 1990 : диригент — Мауріціо Рінальді (Maurizio Rinaldi); співаки — Ф. Ді Бернардо (F. di Bernardo), Стефанія Бонфанделлі (Stefania Bonfadelli), Маріо Б'янчі (Mario Bianchi), Альберто Мастромаріно (Alberto Mastromarino.); оркестр — Amadeus, CLAMADISCO, 2 CD

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  2. ↑ Лібрето опери [Архівовано 12 січня 2019 у Wayback Machine.] (італ.) (ісп.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Розбійники (опера)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Розбійники_(опера)