Романцов Ігор Сергійович
| Романцов Ігор Сергійович | ||
|---|---|---|
 Майор | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
15 лютого 1982 Волохівка | |
| Смерть |
28 серпня 2014 (32 роки) Новозар'ївка | |
| Поховання | Вовчанський район | |
| Alma Mater | Військова академія (Одеса) | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
І́гор Сергі́йович Романцо́в (15 лютого 1982, село Волохівка Вовчанського района Харківської області — 28 серпня 2014, село Новозар'ївка, Донецька область) — майор (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 1982 року в селі Волохівка (Вовчанський район, Харківська область). Закінчив 1999 року зі срібною медаллю навчання у Волохівському навчально-виробничому ліцеї. У дитинстві мріяв стати ветеринаром, але під кінець навчання вирішив іти на військового. Не останню роль у такому рішенні відіграв приклад рідного дядька, який дослужився до генерала і був для хлопця неабияким авторитетом.[1]
Вступив до Харківського військового університету, через два роки ракетний факультет перевели до Одеського інституту Сухопутних військ. Після отримання диплому служив у 92 окремій механізованій бригаді. Служив у навчальному комплексі Сухопутних військ «Десна», потім знов повернувся у 92 бригаду, обіймав посаду заступника командира батальйону по роботі з особовим складом.
Одружився, 2009 року народився син Роман.
У квітні 2014 р. військові частини перекинули ближче до російського кордону. Інженерно-тактичну групу, в якій служив капітан Романцов, відправили у його рідний Вовчанський район. Декілька місяців бійці провели в польових умовах, охороняючи кордон і підвищуючи бойову готовність.[1]
З початку серпня українські добровольчі батальйони та ЗСУ наблизилися до Іловайська. Росія розпочала відкриту агресію і ввела регулярну армію. Місто й українські частини опинилися в оточенні. 18 серпня при 92-й бригаді була створена особлива ротно-тактична група, яку направили під Іловайськ для деблокування виходу із оточення. В цю групу увійшов і капітан Романцов.[1]
Під ранок 28-го серпня 2014 року на дорозі між селами Новозар'ївка та Войкове ротно-тактична група Романцова потрапила під шквальний вогонь: спочатку її обстріляла російська артилерія, а потім — диверсійно-розвідувальні загони супротивника. В БМП, в якому їхав Романцов, влучив снаряд, але він до останнього лишився зі своїми бійцями. Разом із ним загинули солдат Сергій Бризгайло, сержанти Юрій Безщотний, Руслан Батраченко та Сергій Чорний, солдат Андрій Деребченко, молодші сержанти Олексій Карпенко, Олександр Карасик та Василь Лепетюха[1], та іще один військовик 92-ї бригади, особа якого станом на липень 2015 р. не встановлена; в серпні 2016 р. встановлено, що це був сержант Антон Бутирін.
Вдома лишилися батько, дружина, син .
Довгий час доля групи лишалася невідомою. Бойовики після бою зібрали тіла українських бійців і просто прикопали неподалік у братській могилі. Рідні до останнього сподівалися, що Романцов та інші хлопці потрапили в полон, розміщували їхні фото у соцмережах. Але 16 вересня могилу знайшли волонтери із місії «Евакуація 200» («Чорний тюльпан»). Поряд були польські журналісти, які зняли це все на відео. Батько Ігоря на цьому відео впізнав тіло сина по обгорілих кросівках. Пізніше його особу підтвердила експертиза ДНК.[1]
Без Ігоря лишилися батько, дружина та син 2009 р.н.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (25.3.2015, посмертно).
- відзнакою «Народний Герой України» (23.3.2015, посмертно)
- 7 травня 2015-го у Волохівському навчально-виробничому ліцеї врочисто відкрито пам'ятну дошку на честь учня НВК — Романцова Ігоря.[2]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5, місце 23
- Вшановується 28 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]
- ↑ а б в г д УІНП. 1982 – народився Ігор Романцов, загиблий герой російсько-української війни. УІНП (укр.). Процитовано 5 червня 2024.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 серпня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ У Міноборони вшанували пам'ять загиблих захисників України
- Указ Президента України від 9 квітня 2015 року року № 213/ «Про відзначення державними нагородами України»
- Романцов Ігор Сергійович
- У Волохівському НВК відкрили меморіальну дошку загиблому воїну АТО Ігорю Романцову
- Вони нас захистили. Імена, які ми пам'ятатимемо завжди
- 1982 — народився Ігор Романцов, загиблий герой російсько-української війни
- Майори (Україна)
- Народились 15 лютого
- Народились 1982
- Померли 28 серпня
- Померли 2014
- Поховані у Вовчанському районі
- Військовики 92-ї окремої механізованої бригади
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Лицарі Ордена «Народний Герой України»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Вовчанського району
- Випускники Одеської військової академії
- Померли в Старобешівському районі