Романщак Віктор Андрійович
| Романщак Віктор Андрійович | ||||
|---|---|---|---|---|
._%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%AF%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0.jpg) | ||||
| Художник Віктор Романщак (1978). Автор Тетяна Яблонська | ||||
| Народження |
30 серпня 1946 м. Констанца, Румунія | |||
| Національність | українець | |||
| Країна |
СРСР,  Україна | |||
| Жанр | пейзаж, натюрморт, портрет | |||
| Навчання | Київський художній інститут | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | реалізм | |||
| Роки творчості | 1970 - по сьогодні | |||
|
| ||||
Ві́ктор Андрі́йович Романщак (* 30 серпня 1946, м. Констанца, Румунія) — український живописець, графік, майстер гобелену, педагог.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї військового. Мати — із родини розкуркулених.
У 1957—1964 роках навчався в Республіканській художній середній школі ім. Тараса Шевченка (Київ).
У 1970 році закінчив Київський художній інститут (тепер — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Викладач — Тетяна Яблонська[1] (майстерня монументального живопису).
Після захисту диплома працював у майстерні Яблонської асистентом і старшим викладачем (1970—1974).
Член Національної спілки художників України з 1977 року.
Із 1970-го — учасник колективних республіканських та всесоюзних виставок. Персональні виставки — у Києві в 1999, 2016 роках, у Гамбурзі (Німеччина) в 1999, двічі.
Роботи Віктора Романщака знаходяться в державних (художніх музеях Києва, Запоріжжя, Сум) та приватних колекціях України та за кордоном (США, Канади, Бразилії, Швеції, Фінляндії, Німеччини, Франції, Великої Британії, Голландії, Японії).
Живе в Києві.
Творчість[ред. | ред. код]
Віктор Романщак працює в галузях монументального та станкового живопису, декоративно-вжиткового мистецтва (гобелен).
Основні твори:
Гобелени:
- «Запорожці» (1970)[2]);
- «Григорій Сковорода» (1972)[3];
- «Київ» (1976)[4];
- «Київ XVII століття» (1989);
- «Герб гетьмана Павла Полуботка» (1994).
Основна тема живопису Віктора Романщака[5]:
- Київ із його місцями сили, історичний, утаємничений і святочний;
- краєвиди кримської Ялти з її тихими кварталами, давніми вуличками й будиночками з національним татарським колоритом;
- німецькі (Гамбург) та голландські краєвиди.
Живописні роботи:
- «Дівчина» (1972);
- «Будинок, де жив художник М. Бойчук» (1973);
- «Седнів взимку» (1973);
- «Опівдні» (1993);
- «Вечір на Подолі» (1996);
- «Вид на церкву Святої Катерини» (Голландія) (1998);
- «Вуличка старої Ялти» та інші.
Офорти:
Родина[ред. | ред. код]
- Ярова Наталія Степанівна — дружина. Закінчила факультет прикладного мистецтва Московської текстильної академії (1968-1973). Член НСХУ (1982). Працює в галузі живопису.
- Яровий Степан Калинович (1913-1988) — тесть. Відомий український живописець, майстер мариністичного пейзажу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20170402170257/https://kudago.com/kev/event/yubilejnaya-vystavka-viktora-romanshaka/ Архівовано 2017-04-02 у Wayback Machine.] Віктора Романщака називають самим відомим учнем «легендарної» Тетяни Яблонської]]
- ↑ Дипломна робота. Була представлена на 1-ій і 2-ій Всесоюзних виставках гобелена. Зберігається у фондах Запорізького обласного художнього музею.
- ↑ Створений до 250-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Зберігається у фондах Запорізького обласного художнього музею.
- ↑ Зберігається у фондах Національного музею українського народного декоративного мистецтва.
- ↑ Алла Маричевська. Віктор Романщак. Малярство, графіка, гобелен
