Рубо Франц Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Франц Рубо

Франц Олексі́йович Рубо́ (*5 (17) червня 1856(18560617), Одеса — † 13 березня 1928, Німеччина) — український та російський художник-баталіст французького походження, автор панорам «Оборона Севастополя», «Бородінська битва».

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився в Одесі в сім'ї французького комерсанта, що влаштувався в Російській імперії. Вчився в Одеській малювальній школі (18651877), а в 18781883 — в Мюнхенській академії мистецтв.

Спеціалізувався в батальному живописі, попутно (як і багато баталістів того часу) звернувшись до мистецтва широкоохопних панорам, що дають, завдяки поєднанню картини з тривимірним макетом, ілюзію історичної події, яка відбувається на очах у глядача.

Творча дільність[ред.ред. код]

Після повернення до Росії отримав від тіфліського музею «Храм Слави» замовлення на серію картин з історії Кавказької війни. Крім цих картин написаних в 18851895 рр., масштабним результатом його кавказьких етюдів виявилася панорама «Штурм аулу Ахульго» (1890), вперше показана на художньо-промисловій виставці в Нижньому Новгороді (1896; збереглися лише окремі фрагменти, що зберігаються нині в краєзнавчому музеї Махачкали).

Запорізькі козаки атакують, Франц Рубо

19021904 — під його керівництвом в передмісті Мюнхена група німецьких художників створила панораму «Оборона Севастополя» (відкрита 1905 року в Севастополі в зведеній для неї будівлі).

Іншою відомою його панорамою є «Бородінськая битва». Робота над нею йшла в тих же умовах, за участю І. Г.М'ясоєдова та консультанта Б. М. Колюбакина (була відкрита 1912 року в спеціальному павільйоні на Чистих Прудах у Москві; після тривалої реставрації її відтворили 1962 року в новій будівлі на Кутузовськом проспекті).

Серед характерних батальних полотен Рубо — «Атака Новочеркаського полку в бою на річці Шаху» (1907) і «Бородінський бій» (1913; обидві — в Артилерійському історичному музеї, Петербург).

З 1903 — професор-керівник батальної майстерні Петербурзької академії мистецтв (серед його учнів був М.Греков).

1912 — остаточно влаштувався в Німеччині. Не маючи останніми роками значних замовлень, жив майже в повному забутті.

Посилання[ред.ред. код]