Рівнеазот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот"
Тип публічна компанія
Штаб-квартира Україна Україна, Рівне, м. Рівне-17
Філії Філій та представництв ВАТ "Рівнеазот" не має.
Ключові особи Власник підприємства, Голова Ради директорів Групи компаній Group DF Дмитро Фірташ
Галузь Хімічна промисловість
Продукція Виробництво добрив та азотних сполук
Послуги Оптова торгівля хімічними продуктами
Валовий дохід 1 млрд. 879 млн грн. (2010) [1]
Чистий прибуток -218 млн. 977 тис. грн. (2010) [1]
Активи

3 млрд. 332 млн грн. (2010)

[1]
Власник(и) РААМ Бетайлігунгсфервальтунгс ГмбХ Австрія. (53% акцій) [2]
Співробітники Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу 4006 осіб (2010)
Холдингова компанія OSTCHEM
Код ЄДРПОУ 05607824
Сайт http://azot.rv.ua/

Рівнеазот — один з найбільших заводів хімічної промисловості України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1734 ВАТ «Рівнеазот» входить у перелік підприємств, що мають стратегічне значення для безпеки й економіки держави.

Історія[ред.ред. код]

Відкрите акціонерне товариство «Рівнеазот» створено на базі орендного підприємства «Азот» 13 листопада 1995 року.

До 1994 року підприємство мало статус державного.

Свою історію ВАТ «Рівнеазот» почало у 1965 році, коли відповідно до постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 300 від 20 березня 1962 року та № 696 від 2 липня 1962 року. на Рівненському Поліссі було розпочате будівництво великотоннажного підприємства з виробництва мінеральних добрив для забезпечення західних областей України.

Проектним завданням по будівництву I-й черги Рівненського заводу азотних добрив передбачалося запровадження в дію виробництва аміаку потужністю 103 тис.тн. Перша продукція — аміачна вода з привізного аміаку — отримана 14 листопада 1968 року. Але перша дійсна перемога відбулася 23 березня 1969 року. Тоді вперше на Рівненщині був вироблений аміак, а 31 березня того ж року Державна комісія підписала акт про приймання в експлуатацію виробництва аміаку потужністю 103 тис.тн. у рік. Цю дату Рівненські хіміки вважають днем народження свого підприємства.

  • 1969 р. — введено в експлуатацію виробництво аміаку потужністю 103 тис.тн./рік, аміачної води 410 тис.тн./рік. Крім того, у 1969 році були задіяні допоміжні цехи: котельний цех; -електроремонтний; -контрольно-вимірювальних приладів і автоматики; -водопостачання і каналізації; -залізничний цех; -ремонтно-механічний цех; -центральна заводська лабораторія.
  • 1970 р. — введено дві системи виробництва сірчаної кислоти потужністю 180 тис.тн./рік методом випалювання колчедану, цех сульфату амонію.
  • 1971 р. — виробництво твердої і рідкої вуглекислоти потужністю — 6 тис.тн./рік.
  • 1972 р. — два агрегати азотної кислоти потужністю 120 тис.тн./рік кожний (моногідрат).
  • 1974—1984 рр.. — введені в експлуатацію ще 6 агрегатів азотної кислоти. — агрегат аміачної селітри потужністю 470 тис.тн./рік.
  • 1973 р. — запущенні два агрегати аміаку потужністю по 200 тис.тн./рік кожний. З 1973 року на підприємстві почалося будівництво складних мінеральних добрив — нітроамофоски. Разом з тим споруджувалася 2-га черга виробництва сірчаної кислоти потужністю 350 тис.тн/рік. У 1975 році ці виробництва почали вводити в експлуатацію. 1975 р. — третя система сірчаної кислоти потужністю 360 тис.тн./рік., цех фосфорної кислоти потужністю 220 тис.тн./рік. (у перерахунку на 100 % Р2О5); — складні фосфорні добрива потужністю 392 тис.тн./рік.
  • 1979 р. — запрацював агрегат № 3 аміаку потужністю 200 тис.тн./рік.
  • 1983 р. — був введений у дію 1-й пусковий комплекс виробництва адипінової кислоти потужністю 25 тис.тн/рік.
  • 1984 р. — нове органічне виробництво: — циклогексанона потужністю 17 тис.тн./рік; — циклогексанола потужністю 8 тис.тн./рік; — адипінової кислоти потужністю 25 тис.тн./рік.
  • 1985-1986 рр. — перевід виробництва сірчаної кислоти зі схеми випалу колчедану на схему випалу сірки.
  • 1987 р. — ще одне органічне виробництво: — адиподинітрилу потужністю 8,7 тис.тн./рік; — гексаметилендіаміну потужністю 9 тис.тн./рік; — солі СГ потужністю 10 тис.тн./рік; — цех каталізаторів — 2 системи по 60 тн./рік кожна.
  • 1988 р. — реконструкція цеху сірчаної кислоти з переводом на більш надійну схему подвійного контактування і подвійної абсорбції. У 1988 році було розпочате будівництво великотоннажного агрегату аміаку потужністю 600 тис.тн./рік, з наступним будівництвом цеху карбаміду.
  • 1992 р. — цехи виробництва солі СГ переведені на виробництво солі АГ з метою зниження собівартості продукції і розширення ринку збуту.
  • 1997 р. — на базі цеху гексаметилендіаміну введено в експлуатацію установку розгонки аміаку водного технічного з одержанням рідкого аміаку (цех А-3). Проектна потужність установки — 13,9 тис.тн/рік. У 1997 році впроваджене виробництво тукосуміші сухої концентрованої, котра готується шляхом механічного змішування готових твердих добрив.
  • 1998 р. — розроблений проект реконструкції і введений у дію цех по очищенню нижчих дикарбонових кислот (НДК) від смол і металів, міді i ванадію, з відходів, що є побічними продуктами виробництва адипінової кислоти. Проектна потужність 1914 тн./рік (цех АК-3).
  • 2002 р. — випущена дослідницька партія вапняно-аміачної селітри з вмістом азоту 27 %, а в 2004 року почався серійний випуск.
  • 2007 р. — після реконструкції цеху дикарбонових кислот напрацьована дослідницька партія бурштинової кислоти.

Підприємство має власний цех пошиття спецодягу, асфальтну установку. На підприємстві діють наступні об'єкти соціально-побутового призначення: Управління громадського харчування, будинок культури та спорту «Хімік»; бібліотека; санаторій-профілакторій; медико-санітарна частина, філія МСЧ; 4 гуртожитки; стадіон.

Продукція[ред.ред. код]

Відповідно до Статуту акціонерне товариство здійснює близько 50 видів діяльності, основними з яких є: виробництво, збереження і реалізація мінеральних добрив азотної і фосфорної групи, продукції виробничо-технічного призначення — аміак, адипінова кислота, циклогексанон, НДКО.

  • Гази промислові прості
  • Азот
  • Кисень
  • Гази промислові складні
  • Діоксид вуглецю
  • Ангідриди та кислоти неорганічні
  • Кислота фосфорна та поліфосфорні кислоти
  • Вуглеводні циклічні
  • Спирти синтетичні інші та їх похідні
  • Інші кислоти монокарбонові та їх похідні
  • Кислота адипінова, її солі та складні ефіри
  • Інші карбонові кислоти та їх похідні
  • Кетони, хінони та їх похідні
  • Кислота азотна та аміак
  • Кислота азотна
  • Кислоти сульфоазотні
  • Аміак безводний
  • Добрива азотні
  • Нітрат амонію
  • Добрива мінеральні чи хімічні азотні
  • Добрива фосфатні
  • Добрива мінеральні чи хімічні фосфоритні.

Експорт[ред.ред. код]

Австралія, Австрія, Бразилія, Білорусь, Чилі, Китай, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Греція, Угорщина, Індія, Індонезія, Ірландія, Італія, Йорданія, Кенія, Латвія, Молдова, Марокко, Мозамбік, Оман, Нідерланди, Нова Зеландія, Пакистан, Польща, Румунія, Росія, Сербія, Словаччина, В'єтнам, Словенія, Південно-Африканська Республіка, Іспанія, Таїланд, Туреччина, Велика Британія, Танзанія, Сполучені Штати Америки, Мозамбік, Оман, Нідерланди, Нова Зеландія, Пакистан, Польща, Румунія, Росія, Сербія, Словаччина, В'єтнам, Словенія, Південно-Африкзамбік, Оман, Нідерланди, Нова Зеландія, Пакистан, Польща, Румунія, Росія, Сербія, Словаччина, В'єтнам, Словенія, Південно-Африкзамбік, Оман, Нідерланди, Нова Зеландія, Пакистан, Польща, Румунія, Росія, Сербія, Словаччина, В'єтнам, Словенія, Південно-Африкзамбік, Оман, Нідерланди, Нова Зеландія, Пакистан, Польща, Румунія, Росія, Сербія, Словаччина, В'єтнам, Словенія, Південно-Африкзамбік, Оман, Нідерланди, Нова Зеландія, Пакистан, Польща, Румунія, Росія, Сербія, Словаччина, В'єтнам, Словенія, Південно-Африкзамбік, Оман, Нідерланди, Нова Зеландія, Пакистан, Польща, Румунія, Росія, Сербія, Словаччина, В'єтнам, Словенія, Південно-Африкзамбік, Оман, Нідерланди, Нова Зеландія, Пакистан, Польща, Румунія, Росія, Сербія, Словаччина, В'єтнам, Словенія, Південно-Африкзамбік, Оман, Нідерланди, Нова Зеландія, Пакистан, Польща, Румунія, Росія, Сербія, Словаччина, В'єтнам, Словенія, [[ПАР|Південно-Африк

Соціальна відповідальність[ред.ред. код]

Власник «Рівнеазоту» Голова Ради директорів Групи компаній Group DF, Голова Федерації роботодавців України Дмитро Фірташ виступає за те, щоб містоутворюючі і великі підприємства допомагали містам, в яких вони розташовані. Для цього буда заснована благодійна програма «Збережи своє місто». В 2013 році, в рамках програми допомоги підприємства місту, завод витратив понад 300 тис. грн. на реконструкцію Палацу культури та спорту «Хімік»[3]. Крім того, «Рівнеазот», який забезпечує близько 50 % всіх податкових надходжень до бюджету міста і близько 15 % надходжень до бюджету області, надає системну фінансову допомогу жіночому монастирю, дитячим будинкам, інтернатам, лікарням і школам. У 2013 році «Рівнеазот» відремонтував 13 тисяч квадратних метрів доріг в регіоні.

Голова Рівненської облдержадміністрації Василь Берташ зазначив, що «Рівнеазот» є надійним партнером у реалізації соціально значущих проектів. У Рівному підприємство, на частку якого припадає 50 % всіх податкових зборів до бюджету міста і близько 15 % фіскальних надходжень до бюджету області, надає фінансову допомогу жіночому монастирю, дитячим будинкам, інтернатам, лікарням та школам. На кошти «Рівнеазоту» у 2013 році відремонтовано 1,5 км дороги, яка пов'язує завод з прилеглими населеними пунктами та є головним шляхом сполучення для мешканців околиць. До кінця 2013 року «Рівнеазот» має намір провести капітальний ремонт 13 тис. кв. м. доріг — як внутрішніх, що знаходяться на території підприємства, так і доріг загального користування[4].

За кошти «Рівнеазот», одного із найбільших підприємств Рівненської області, уже відремонтовано 1,5 км дороги, яка зв'язує завод із найближчими населеними пунктами і є головним шляхом сполучення на підприємство для жителів околиць[5].

На капітальний ремонт ділянки дороги від сіл Метків і Рубче підприємство витратило 3 млн грн., при цьому комплекс ремонтних робіт охоплював зняття старого покриття, укладання асфальту, установку бордюрів і облаштування тротуарів. Окрім цього, підприємство потурбувалося про територію навколо дороги і облаштувало ефективне водовідведення, повністю відновили освітлення, а на місці старих тополь висадили молоді липи й клени.

Придбати для працівників «Рівнеазоту» вільні квартири в житловому комплексі «Золота підкова», а також збудувати поруч інші багатоповерхівки має намір хімічне підприємство «Рівнеазот». Про це заявив Голова Ради Групи компаній Group DF Дмитро Фірташ під час відвідання підприємства.

Проект будівництва нового мікрорайону для хіміків є частиною програми «Збережи своє місто», ініційованої Дмитром Фірташем[6].

Нагороди[ред.ред. код]

«Рівнеазот» OSTCHEM лише за 2012 рік підприємство реалізувало основної продукції на суму понад 2 млрд грн та сплатило податків понад 180 млн грн.

ПАТ «Рівнеазот» OSTCHEM є лідером в економіці Рівного та області, оскільки його частка в бюджеті міста складає понад 50 відсотків, області — 15,5 відсотка.

Пріоритетним напрямком у діяльності підприємства стало впровадження у виробництво заходів, спрямованих на підвищення ефективності діючих цехів, модернізацію обладнання, поліпшення якості продукції та розширення її асортименту.

Наша продукція користується значним попитом як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. 22 області України і Крим використовують рівненський «бальзам» родючості. Понад 40 країн світу знають продукцію з маркою ПАТ «Рівнеазот» OSTCHEM. Підприємство неодноразово нагороджувалося відзнаками, медалями, дипломами, пам'ятними символами.

ПАТ «Рівнеазот» OSTCHEM визнано переможцем рейтингу популярності у номінації «Найкраще підприємство» та «Найкраще виробництво», воно увійшло до рейтингу популярності «ТОП-100 найдинамічніших компаній України» та в першу трійку найкращих підприємств в товарній групі «Продукти органічної хімії».

Серед нагород ПАТ «Рівнеазот» OSTCHEM:

  • Символи «Бурштиновий меркурій», «Найкращий експортер»;
  • Почесна відзнака «Найкращий бізнес-партнер»;
  • Медаль «Найкращий вітчизняний товар року»;
  • Диплом Міжнародного академічного рейтингу популярності «Золота фортуна»;
  • Диплом «Найкращий виробничий колектив»;
  • Диплом Міжнародної академії рейтингових технологій «Золота Фортуна»;
  • Диплом «Гвардія бізнесу»;
  • Диплом «Найкращий роботодавець року»;
  • Диплом «Товар поза конкуренцією».

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]