Рівняння руху суцільного середовища

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Механіка суцільних середовищ
Див. також: Портал:Фізика

Рівня́ння ру́ху суці́льного середо́вища (англ. Cauchy momentum equation) — векторне рівняння, яке описує баланс імпульсу для суцільного середовища.

Історична довідка

[ред. | ред. код]

Рівняння руху в загальному вигляді вперше було отримане Коші на початку 1820-х років (коротка публікація у 1823 році[1], повна публікація побачила світ у 1828 році[2]).

Загальний вигляд рівняння

[ред. | ред. код]

У декартовій системі координат три проєкції рівняння руху суцільного середовища мають вигляд[3]:

де  — густина суцільного середовища, , ,  — проєкції швидкості середовища,  — компоненти тензора напружень, , ,  — компоненти вектора питомих об'ємних сил, що діють на суцільне середовище (питома сила у розрахунку на одиницю маси). Якщо система відліку, що використовується, не є інерційною, то до числа об'ємних сил слід включати сили інерції.

Вирази, що записані у дужках лівих частин рівнянь, є проєкціями прискорення, тому у деякому сенсі рівняння руху можна розглядати як узагальнення другого закону Ньютона для матеріальної точки сталої маси на випадок суцільного середовища.

У довільній криволінійній системі координат рівняння руху запишеться у вигляді[3]

де символ означає коваріантну похідну по -ій координаті, а по повторюваному індексу робиться сумування від одного до трьох.

Спеціальні форми рівняння

[ред. | ред. код]

Якщо суцільне середовище перебуває у спокої (відносно обраної системи координат), , то рівняння руху перетворюються у рівняння рівноваги

Частковими випадками рівняння руху є

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Седов Л. И. Механика сплошной среды. — М. : Наука, 1970. — Т. 1. — 492 с.
  • Федорченко А. М. Теоретична фізика. Механіка. — К. : Вища школа, 1971. — 272 с.