Координати: 48°20′14″ пн. ш. 26°4′0″ сх. д. / 48.33722° пн. ш. 26.06667° сх. д. / 48.33722; 26.06667

Рідківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Рідківці
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Тер. громада Магальська сільська громада
Код КАТОТТГ UA73060350050027150
Основні дані
Населення 4376
Площа 996 га=9,96 км²
Поштовий індекс 60312
Телефонний код +380 3733
Географічні дані
Географічні координати 48°20′14″ пн. ш. 26°4′0″ сх. д. / 48.33722° пн. ш. 26.06667° сх. д. / 48.33722; 26.06667
Середня висота
над рівнем моря 		211 м
Водойми Гуків (річка)
Відстань до
районного центру 		35 км
Найближча залізнична станція Магала
Відстань до
залізничної станції 		8 км
Місцева влада
Адреса ради 60312, Чернівецька обл., с. Рідківці, вул. Ярошинської, 2
Карта
Рідківці. Карта розташування: Україна
Рідківці
Рідківці
Рідківці. Карта розташування: Чернівецька область
Рідківці
Рідківці
Мапа
Мапа

CMNS: Рідківці у Вікісховищі

Рі́дківці — село в Україні, у Магальській сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

Назва

[ред. | ред. код]

До радянських часів мало назву Раранче, Рараньча.

Історія

[ред. | ред. код]

В околицях села виявлено залишки давньоруського поселення XII—XIII століть.

У XIX столітті громада Раранча користувалася печаткою з гербом  —зображенням грецького (рівнораменного) геральдичного хреста — і написом українською мовою (латинкою): «Hromada Rarancze».

1906 року в Раранчі звели незвичайну як для Буковини церкву Успіння Пресвятої Богородиці, у стилі модерн.

1946 року Указом ПВС УРСР село Раранча перейменовано на Рідківці.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення становить 4376 осіб за даними перепису 2001 року.

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 4056 97.10%
російська 63 1.51%
румунська 51 1.22%
польська 4 0.10%
білоруська 2 0.05%
вірменська 1 0.02%
Усього 4177 100%

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Євгенія Ярошинська (1868—1904) — українська письменниця, перекладач, етнограф, фольклорист, педагог, громадська діячка. Вчителювала у місцевій школі.
  • Іван Красовський (справжнє ім'я — Тодорюк Іван Іванович; нар. 15 лютого 1968) — співак, баритональний тенор, соліст Академічного ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України. Заслужений артист України (2002). Лауреат Міжнародного фестивалю «Веселка» в Угорщині (1993), Всеукраїнського конкурсу «Доля» (1994) у Чернівцях, Всеукраїнського «Пісенного вернісажу» (2002), переможець гран-прі фестивалю сучасного романсу «Осіннє рандеву» у Миргороді (2003).
  • Миханюк Василь Миколайович — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2015 років.
  • Лупул Омелян Володимирович (нар. 1950) — український поет-лірик, байкар.
  • Мельник Олег Петрович — український науковець, доктор ветеринарних наук, професор, академік НАН Вищої школи України.
  • Полянська (Кобзар) Оксана Степанівна (нар. 16 квітня 1955) — український науковець, доктор медичних наук, професор, навчалася в Рідківській середній школі (1962—1972). Працювала деканом факультету післядипломної освіти та завідувачем кафедри Буковинського державного медичного університету. Автор 600 друкованих робіт, 3 підручників, 6 посібників. Голова ГО фізичної та реабілітаційної медицини. Має нагороди: Почесні грамоти МОЗ України, Чернівецької обласної адміністрації, Департаменту охорони здоров’я Чернівецької обласної адміністрації та Буковинського державного медичного університету. Учасник багатьох міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференцій.

Герб і прапор

[ред. | ред. код]

Закручений знизу щит, розтятий і перетятий навпіл. В першій пурпуровій частині — золота (жовта) літера «Р» (кирилиця, прописне, каліграфія). В другій частині (зеленій) — пам'ятник полеглим у битві, що відбулася поблизу села (1739 р.) між російськими військами і турками. Арка і хрест — срібні (білі), а дзвін золотий (жовтий). У третій (зеленій) частині щита — дві срібні перехрещені кияні (білі) з золотими (жовтими древками. В четвертій частині — срібний (білий) соняшник з золотими (жовтими) пелюстками та золота (жовта) крапля олії. Щит розміщено в золотому декоративному картуші й увінчано короною з золотого (жовтого) колосся. Хліб усьому голова.

Значення символів

[ред. | ред. код]

Літера «Р», що у полі щита,— перша буква назви села (як давньої — Раранча, так і теперішньої — Рідківці) це символ, який поєднує давню топоніміку (історичну) й новітню; — естафета поколінь.

Автор пам'ятника полеглим у битві 1739 р. — член Національної спілки художників України М. Лисаківський. Цей символ є зміною попередньому (в попередніх варіантах герба — перехрещених російської шпаги та турецького ятагана) на пам'ятник.

Кияні символізують кар'єр, де видобувають камінь. Соняшник і крапля олії — символ добра, сонця, миру.

Зелений колір в полях щита — колір прапора області. Малиновий колір (козацький) — колір прапора Рідківців.

Природоохоронні об'єкти

[ред. | ред. код]

У селі розташований Рідківський парк, неподалік від села — орнітологічний заказник «Василишине».

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Буковинський урочистий вінок з ковилою - об'єкт нематеріальної спадщини України. В такому вінку дружки та наречена ходять запрошувати на весілля. Шиють вінок на замовлення у майстринь.[2]

Світлини

[ред. | ред. код]
  • Пам'ятник легіонерам Польського Легіону полеглим у битві під Рокитне
  • Пам'ятник полеглим у битві в околицях села між російськими та турецьким військами

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. ↑ До культурної спадщини України внесли буковинський урочистий вінок із ковилою

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рідківці
Географія Чернівецької області Це незавершена стаття з географії Чернівецької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Рідківці