Сагач Вадим Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сагач Вадим Федорович
Сагач Вадим Федорович у своєму робочому кабінеті.png
Народився 21 вересня 1943(1943-09-21) (75 років)
Ульянівська область, СРСР
Місце проживання СРСР, Україна
Громадянство СРСР, Україна
Діяльність науковець
Alma mater Санкт-Петербурзький державний медичний університет
Сфера інтересів патологічна фізіологія, кардіологія, фізіологія, імунологія
Заклад Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України
Вчене звання професор, член-кореспондент НАН України
Науковий ступінь доктор медичних наук
Науковий керівник Микола Горєв
Відомий завдяки: експериментальна кардіологія, дослідження NO-синтази
Нагороди

С́агач Вад́им Ф́едорович - український вчений-патофізолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач відділом фізіології кровообігу Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України.

Родина[ред. | ред. код]

Батько – Сагач Федір Петрович, історик, обіймав посаду проректора Херсонського педагогічного інституту ім. Н.К. Крупської.

Мати – Головко Акіліна Федотівна, обіймала посаду директора Херсонської школи №15 (на той момент, єдиної української школи в м. Херсон), учитель біології. Заслужений вчитель України.

Брат – Сагач Станіслав Федорович, інженер кораблебудівник.

У шлюбі з Панченко Людмилою Василівною, має доньку Сагач Вікторію Вадимівну ( лікар-педіатр) та онука Адріана.

Освіта і професійна діяльність[ред. | ред. код]

В 1966 році закінчив Ленінградський медичний інститут. З 1966 по 1967 рік проходив строкову військову служба в медичному санітарному батальйоні у с.м.т. Печенга, Мурманської області, де обіймав посаду лікаря-токсиколога і завідувача приймального відділення.

З 1968 по 1969 рік працював лікарем санітарно-карантинного відділу СЕС в Херсонському морському порту.

З 1970 по 1973 рік навчався в аспірантурі Інституту фізіології ім.О.О. Богомольця в лабораторії патології кровообігу, де виконував наукову роботу під керівництвом академіка АМН СРСР М.М. Горєва. В 1974 році захистив кандидатську дисертацію – «Моделювання і гемодинамічна характеристика дистрофічних пошкоджень міокарда». У 1974 – 1986 роках – молодший, а потім старший науковий співробітник відділу експериментальної кардіології під керівництвом академіка НАН України О.О. Мойбенка. В 1986 р. захистив докторську дисертацію – «Механізми порушення кардіо- і гемодинаміки імунного ґенезу». З 1 березня 1986 року і по теперішній час завідувач відділу фізіології кровообігу Інституту фізіології ім.О.О.Богомольця. З 1993 року – професор за фахом «патологічна фізіологія», а в 1995 році – обраний членом-кореспондентом НАН України за фахом фізіологія людини і тварин. З 1992 по 2015 рік заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

В.Ф. Сагач – відомий фахівець у галузі біохімії, фізіології та патологічної фізіології серцево-судинної системи. В його науковому доробку вперше описана низка невідомих раніше явищ і механізмів функціонування організму та розвитку патологічних процесів. Результатом його ранніх досліджень стала розробка оригінальної моделі локального імуногенного ушкодження тканин міокарда. Були дослідженні механізми імуногенних порушень діяльності серця та розвитку серцево-судинної недостатності, що супроводжувала інфаркт міокарда імунного походження. Професором Сагачем вперше показано, що розвиток фундаментальних судинних реакцій – реактивної і функціональної гіперемії є ендотелій залежним процесом та зумовлений дією оксиду азоту (NO). В.Ф Сагач обґрунтував вирішальну роль синтезу оксиду азоту в реалізації фундаментального механізму регуляції скоротливої активності міокарда – закону Франка-Старлінга.

В останні роки професор Сагач досліджує роль ендогенного сірководню в реакціях серцево-судинної системи та розвитку її патологічних змін. Показано зменшення його синтезу при старінні, артеріальній гіпертензії та збільшення при фізичному тренуванні. Доведено його велике значення у змінах функції серця і судин при цих станах, а також визначна роль у реакції на ішемію-реперфузію і в ефективності закону Франка-Старлінга. Доведено, що кардіо- і васкулопротекторний вплив сірководню зумовлений його здатністю пригнічувати розвиток оксидативного і нітрозативного стресу, відкривання мітохондріальної пори, а також відновлювати спряжений стан конститутивної NO-синтази.

В.Ф. Сагач є автором та співавтором 898 публікацій з яких 2 монографії, 418 статей та 16 патентів, надрукованих у вітчизняних та закордонних наукових виданнях. Його наукометричні показники за Google scholar com. – references – 1897, h-index – 16.

Вадим Федорович талановитий педагог і вихователь наукових кадрів, підготував 5 докторів і 18 кандидатів медичних та біологічних наук. Його висококваліфіковані вихованці очолюють кафедри та працюють у провідних лабораторіях США, Великої Британії, Бельгії та Австрії.

З 1995 року – головний редактор одного з провідних наукових журналів України – «Фізіологічного журналу» НАН України, з 2010 – «International Journal of Physiology and of Pathophysiology» (США), член редколегії журналу «Кровообіг та гемостаз». Упродовж 37 років професор В.Ф. Сагач є членом та заступником голови спеціалізованої вченої ради при Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, 6 років був заступником голови експертної ради ВАК з біологічних наук, 4 роки – членом Президії ВАК України.

Наукова діяльність за межами України[ред. | ред. код]

1995–1996 – дослідження з вивчення ролі оксиду азоту (NO) в механізмі Франка-Старлінга, з професором А.М. Shah, м. Кардіф, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії.

2000 – дослідження з вивчення впливу анексину II на скоротливу активність і Ca2+-транзієнти ізольованих кардіоміоцитів, з професором E. Lakatta, одним із провідних світових науковців у галузі старіння серцево-судинної системи, м. Балтимор, США.

2001 – дослідження з встановлення впливу водорозчинного вітаміну Е на реакцію ізольованого серця при ішемії-реперфузії, з професором Claudio Galli, м.Мілан, Італія.

Педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

З 1993 року – професор кафедри фізіології Національного університету ім.Тараса Шевченка, читає лекції із фізіології серцево-судинної системи та основи патологічної фізіології.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Державна премія України в галузі науки і техніки 1996 року – за цикл наукових праць «Роль сполук ендотеліального походження в регуляції кровообігу і діяльності серця» (у складі колективу).


Основні наукові публікації[ред. | ред. код]

Статті у рецензованих наукових журналах[ред. | ред. код]

  • Mys L.A., Budko A.Y., Strutynska N.A., Sagach V.F. (2017). Pyridoxal-5-phosphate restores hydrogen sulfide synthes and redox state of heart and blood vessels tissue in old animals. Fiziol. Zhurnal. 63 (1), 3-9 [1]
  • Drachuk K.O., Dorofeyeva N.A., Sagach V.F. (2016). The role of hydrogen sulfide in diastolic function restoration during aging. Fiziol. Zhurnal. 62(6), 9-18. [2]
  • Dorofeyeva N.A., Kuzmenko M.O., Shimanskaya T.V., Sagach V.F. (2013) Cardiohemodynamics and Efficiency of the Frank-Starling Mechanism in Spontaneously Hypertensive Rats. International Journal of Physiology and Pathophysiology. 4(1), 17-26. [3]
  • Bondarenko A.I., Drachuk K.O., Panasiuk O., Sagach V.F., Deak A.T., Malli R. et al. (2013). N‐arachidonoyl glycine suppresses Na+/Ca2+ exchanger‐mediated Ca2+ entry into endothelial cells and activates BKCa channels independently of GPCRs. British Journal of Pharmacology. 169 (4), 933-948 [4]
  • Sagach V., Bondarenko A., Bazilyuk O., Kotsuruba A. (2006). Endothelial dysfunction: possible mechanisms and ways of correction. Experimental & Clinical Cardiology. 11 (2), 107-10 [5]
  • Мойбенко О.О., Сагач В.Ф., Ткаченко М.М., Коркушко О.В., Безруков В.В., Кульчицький О.К. та інші (2004). Фундаментальні механізми дії оксиду азоту на серцево-судинну систему як основи патогенетичного лікування захворювань. Фізіол. журнал. 50 (1), 11-30. [6]
  • Sagach V.F., Scrosati M., Fielding J., Rossoni G., Galli C., Visioli F. (2002). The water-soluble vitamin E analogue Trolox protects against ischaemia/reperfusion damage in vitro and ex vivo. A comparison with vitamin E. Pharmacological research. 45 (6), 435-439 [7]
  • Prendergast B.D., Sagach V.F., Shah A.M. (1997). Basal release of nitric oxide augments the Frank-Starling response in the isolated heart. Circulation. 96(4), 1320-29. [8]
  • Sagach V.F., Kindybalyuk A.M., Kovalenko T.N. (1992). Functional hyperemia of skeletal muscle: role of endothelium. Journal of Cardiovascular Pharmacology. 20, 170-5. [9]
  • Shapoval L.N., Sagach V.F., Pobegailo L.S., (1991). Nitric oxide influences ventrolateral medullary mechanisms of vasomotor control in the cat. Neuroscience Letters. 132 (1), 47-50. [10]

Монографії[ред. | ред. код]

  • Мойбенко О.О., Сагач В.Ф. (1992). Иммуногенные нарушения деятельности сердечно-сосудистой системы. — К.: Наукова думка, 202 (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Головному редактору «Фізіологічного журналу Сагачу Вадиму Федоровичу – 75 років. Фізіологічний журнал. 2018. 64(5), 3-7. [11]
  • Відділ фізіології кровообігу Інституту фізіології ім.О.О. Богомольця [12]
  • ЕНЦИКЛОПЕДІЯ Київського національного університету імені Тараса Шевченка [13]

Посилання[ред. | ред. код]

Vadim Sagach, Prof. MD, PhD – ResearcGate [14]