Сайлент-Хілл (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сайлент-Гілл (англ. Silent Hill — букв. «Мовчазний Пагорб», або «Тихий Пагорб») — вигадане покинуте місто із всесвіту серії ігор Silent Hill. У ньому повністю або частково відбувається дія всіх ігор серії, крім Silent Hill 4: The Room. Розташоване в США, у штаті Мен, хоча в більшості ігор точне розташування міста не згадується. У фільмі «Сайлент Гілл» місто є шахтарським та розташоване в штаті Західна Вірджинія, у вигаданому окрузі Толука; прототипом Сайлент-Гіллу в фільмі послужило реальне місто Централія.

Сайлент-Гілл часто сприймається як покинуте місто-привид, однак, очевидно, воно не є таким — герої ігор стикаються лише з «альтернативними» версіями міста: «туманним» Сайлент-Гіллом, що виглядає як звичайне місто, звідки раптово та таємниче зникли всі люди, і інфернальним «потойбічним» Сайлент-Гіллом. Реальне ж місто продовжує жити своїм життям та розвиватися. Це курортне місто, яке є відносно популярним місцем для туристичного паломництва. Є різні версії походження альтернативних сторін Сайлент-Гіллу. За однією з них, альтернативний бік — результат ритуалів якогось закритого магічного ордена, що керує містом та одержимий ідеєю через страждання людей побудувати Рай на землі. За іншою, на місто вплинуло озеро «Толука» — місцева визначна пам'ятка. Підтвердження цієї теорії можна знайти в другій частині гри (Silent Hill 2: Restless dreams). Там йдеться про те, як інквізитори, які проводили екзекуції над відьмами, омивали свої сокири у водах озера, в результаті чого воно стало проклятим; внаслідок цього туман з озера, що покривав так само і місто, «приносив з собою зміни» у ньому.

Географія[ред.ред. код]

Сайлент-Гілл розташований на берегах озера Толука, що оточене горами та лісами і ділить місто навпіл — північний Пейлвілль та південний Саут-Вейл. На іншому кінці озера знаходиться менше за розмірами місто Шефердс-Глен, більший населений пункт Брехемс (Брамс) знаходиться за горами; ще далі знаходиться велике місто Ешфілд. Крім того, відносно близький до Сайлент-Гіллу реально існуюче місто Портленд (штат Мен). З Ешфілда в Сайлент-Гілл можна потрапити окружною дорогою 73, що переходить у вулицю Натан-авеню; аналогічні неназвані шосе ведуть у північну частина Сайлент-Гіллу з півночі (вулиця Бахмана) і зі сходу (Мідуей-авеню).

Пейлвілль — старша частина міста, вона включає в себе старий Сайлент-Гілл, діловий центр міста та курортну зону з парком розваг. Південний Саут-Вейл, забудований вже упродовж XX століття — промисловий район; тут знаходяться такі пам'ятки, як Сайлент-Гілльське історичне товариство (колишня в'язниця Толука, перетворена в музей), Розуотерський парк, де поховані жертви епідемії, і Брукхевенський госпіталь.

Завдяки унікальним природним умовам у місті практично постійно панують виняткові тиша і спокій. Озеро Толука приваблює рибалок та любителів човнового спорту.

Історія[ред.ред. код]

Перші поселення в районі Сайлент-Гіллу з'явилися ще на початку XVII століття, під час освоєння Нової Англії колоністами — вихідцями з Великої Британії. Вони витіснили корінних жителів цих місць — північноамериканських індіанців, для яких територія Сайлент-Гіллу була священною «Землею мовчазних Духів», тим не менш, індіанські вірування справили на перших жителів Сайлент-Гіллу великий вплив.

Близько 1700 року Сайлент-Гілл сильно постраждав від таємничої епідемії, що зачепила й сусідні поселення, і був на десятиліття покинутий, обернувшись у справжнє місто-привид. Тим не менш, до кінця XVIII — початку XIX століття місто знову заселили. 1810 року в місті, що отримало статус пенітенціарної колонії, були засновані федеральна в'язниця і Брукхевенський госпіталь, що пізніше став клінікою для душевнохворих. В'язниця була закрита близько 1840 року у зв'язку з черговою епідемією, і місто пережило певний спад, що змінився промисловим бумом, коли на початку 1850 років у районі міста виявили великі поклади кам'яного вугілля; відкрилася шахта Вілтсі, що привернула до міста багато робочих рук.[1] Приблизно в цей же час чотири сайлентгілльські родини покинули місто та заснували на іншому кінці озера маленьке містечко Шепердс-Глен.

Приблизно ж у цей період у місті з'явилася містична секта, відома під назвою Орден. 1862 року, у зв'язку з Громадянською війною в США у місті був створений табір для військовополонених, що пізніше був перетворений у нову в'язницю Толука, яка проіснувала до початку XX століття. Після її закриття та виснаження вугільних покладів місто було перетворене на курорт.

У 1900—1920 роках у місті сталося багато випадків таємничих зникнень людей; почасти з цим і було пов'язане закриття в'язниці. Найбільш гучним епізодом було зникнення на озері Толука прогулянкової яхти «Маленька Баронеса» у 1918 році — з усією командою та пасажирами. Міській владі вартувало великих зусиль згладити враження від цих загадкових епізодів та відновити добре ім'я міста.

Дія всіх ігор серії розгортається в останній чверті XX століття і на початку XXI століття, без точної прив'язки до яких-небудь дат. Перед початком першого Silent Hill місто стало центром наркобізнесу, пов'язаного з галлюциногенним наркотиком ПТВ, виробленого з ендемічної для цих місць рослини Біла Клаудія. Виробництво ПТВ знаходилося в руках сектантів, і спроби влади розслідувати пов'язані з ним злочини закінчилися нічим.

Пласти реальності Сайлент-Гіллу[ред.ред. код]

«Реальне» місто, що населене людьми та продовжує жити нормальним життям, не показане у жодній грі серії. Тим не менш персонажі, які мешкають в ньому, присутні в іграх — наприклад, Лаура в Silent Hill 2. Вони не бачать тих жахливих образів міста, які представляються протагоністам ігор, і продовжують жити нормальним життям.

«Туманне» місто, образ якого приблизно єдиний для всіх ігор серії, виглядає покинутим людьми. Воно накрите щільним шаром туману, крізь який видно лише найближчі будівлі; більшість будинків забиті, на вулицях стоять непрацюючі автомобілі, світло та водопостачання не працюють. У Silent Hill, Silent Hill: Homecoming та Silent Hill: Origins, а також фільмі «Сайлент Гілл» місто розсікають на частини дивні бездонні провали, схожі на сліди землетрусу. Крім туману, в першому Silent Hill з неба падає сніг (що дивує героїв, оскільки дія гри відбувається не взимку), а в фільмі «Сайлент Гілл» та Silent Hill: Homecoming — попіл.

«Потойбічний» (англ. Otherworld) Сайлент-Гілл, в який час від часу потрапляють герої ігор, виглядає по-різному; загалом це втілення особистих фобій героїв, відображення їх внутрішнього стану. У ньому завжди панує ніч. Найбільш канонічним уважається «потойбічне» місто Алесси Гіллеспі, що з'являється в Silent Hill та Silent Hill 3 — дуже темне місце, що нагадує почасти промислове підприємство; там багато ґрат, парканів з сітки рабиці, трубопроводів, обертових вентиляторів; на тлі неба видно вітряки та димові труби; крім того, містом безладно розкидані жахливі сліди насильства — калюжі крові та розчленовані трупи.

У Silent Hill: Shattered Memories потойбічний Сайлент-Гілл занурений у глибоку зиму, засипаний снігом та покритий льодом. Потойбічне місто в Silent Hill 2 виглядає сильно пошкодженим, що розвалюється і гниє, у ньому ведуться якісь будівельні роботи, про що свідчать риштування і стіни, що перебувають у стадії обробки.

Альтерації, переходу в «потойбічну» версію схильний не лише Сайлент-Гілл, але й інші показані в серії міста, наприклад, Шепердс-Глен з Silent Hill: Homecoming та велике місто з Silent Hill 3, що залишилося безіменним (імовірно, Ешфілд, показаний і в Silent Hill 4: The Room).

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Відеоігри Це незавершена стаття про відеоігри.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.