Silent Hill (гра)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Silent Hill

SH1 boxart.png
Обкладинка північноамериканського видання, на котрій зображено протагоніста гри Гаррі Мейсона та його доньку Шеріл

Розробник Team Silent[en] (KCET)[1]
Видавець Konami
Частина серії Silent Hill
Дата випуску
Жанр Survival horror
Віковий
рейтинг
ACB: MA15+
BBFC: 15
ELSPA: 15+
ESRB: M
PEGI: 16+
Платформа PlayStation, PSN
Режим гри Однокористувацький
Носій CD-ROM
Керування DualShock
Сайт Офіційний сайт

Silent Hill (яп. サイレントヒル Сайренто Хіру?, укр. Сайлент Хілл[К 1], букв. укр. Мовчазний Пагорб)відеогра в жанрі survival horror, що започаткувала однойменну серію. Гру було розроблено японською командою Team Silent[en] (KCET)[1] і видано компанією Konami. Спочатку вона вийшла лише для ігрової приставки PlayStation. Реліз в Північній Америці відбувся 31 січня, в Японії — 4 березня, в Європі — 1 серпня 1999 року[3].

В Silent Hill використовується вигляд від третьої особи[en], а усі локаціїтривимірні. Аби приховати графічні недоліки, зумовлені технічними обмеженнями PlayStation, розробники використовували «ефект туману» (надалі туман став головною характерною рисою світу Сайлент Хілл)[10][11]. На відміну від більш ранніх ігор жанру survival horror, у котрих головні герої зазвичай мали бойову підготовку, персонаж[en] Silent Hill — пересічна людина[12].

Події гри відбуваються в однойменному вигаданому американському місті. Сюжет розгортається навколо письменника Гаррі Мейсона (англ. Harry Mason), що шукає у Сайлент-Хіллі свою зниклу прийомну доньку Шеріл (англ. Cheryl). У місті він виявляє релігійний культ, що намагається провести ритуал для відродження божества, котрому цей культ поклоняється. Залежно від дій гравця історія може мати одне з п’яти різних закінчень.

Silent Hill отримала позитивні відгуки критиків та мала комерційний успіх. Гра вважається однією з найзначиміших у жанрі survival horror, оскільки в плані залякування гравців сприяла переходу від прийомів фільмів категорії B[en] до психологічного аспекту жаху[13][14][12]. Було випущено кілька адаптацій гри, включно з візуальною новелою 2001 року, однойменним фільмом 2006 року та грою-«переосмисленням» оригіналу під назвою Silent Hill: Shattered Memories.

Ігровий процес[ред.ред. код]

У багатьох локаціях ліхтарик ігрового персонажа — єдине джерело світла[15]

Ігровим персонажем[en] Silent Hill є Гаррі Мейсон, котрий шукає свою зниклу доньку Шеріл у місті Сайлент-Хілл, куди приїхав з нею на відпочинок. Ігровий процес складається з боїв з монстрами, дослідження місцевості задля пошуку важливих для проходження гри речей та вирішення загадок[14]. У Silent Hill використовується вигляд від третьої особи[en], однак на деяких локаціях для досягнення драматичного ефекту камера «спостерігає» за гравцем лише із заздалегідь визначених місць. Таким чином на момент виходу проект відрізнявся від своїх попередників у жанрі survival horror, котрі використовували лише перемикання камери між фіксованими позиціями. У грі немає HUD-інтерфейсу, тому гравець має заходити у спеціальне меню, щоб дізнатися рівень здоров'я персонажа[16].

У процесі гри Гаррі доводиться знищувати монстрів за допомогою холодної та вогнепальної зброї, що іноді зустрічається на локаціях. Оскільки герой є звичайною людиною без будь-яких спеціальних бойових навичок, він стріляє неточно[17]. Він також не здатен витримати велику кількість ударів від монстрів, а після тривалого бігу у нього збивається дихання[15].

На початку гри Гаррі підбирає ліхтарик, що освітлює шлях лише на кілька футів попереду, а також кишенькове радіо, котре починає шуміти при наближенні ворога[15]. Якщо знайти відповідний предмет, надалі у будь-який час буде доступна карта локації, проте Гаррі може дивитись карту лише за достатнього освітлення. З ходом гри на картах відмічаються замкнені двері, перешкоди та поточні цілі героя. Видимість у Сайлент-Хіллі дуже низька через густий туман[14] та пітьму; остання переважає, коли локації змінюються та перетворюються на так званий Інший світ (англ. Otherworld)[18].

Сюжет[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Вступний відеоролик гри, де коротко розповідається передісторія Silent Hill

Події гри розгортаються у 1983 році[11] навколо 32-річного письменника Гаррі Мейсона, котрий, після смерті дружини за чотири роки до цього[19], живе з прийомною донькою Шеріл. Одного разу Гаррі з донькою вирушають на відпочинок до Сайлент-Хілла[20]. При в’їзді до міста на дорозі раптом з’являється дівчина. Гаррі, намагаючись уникнути зіткнення, різко повертає кермо та потрапляє в аварію, втрачаючи свідомість[17]. Прокинувшись він з’ясовує, що його донька зникла[21]. Згодом Мейсон зустрічає в кафе поліцейську Сибіл Беннет (англ. Cybil Bennett), котра віддає йому свій пістолет[20][22]. Гаррі вирушає на пошуки Шеріл у Сайлент-Хіллі, місто виявляється покинутим та вкритим туманом. У ному також іде сніг, що не характерно для поточної пори року[23]. В церкві Сайлент-Хілла Гаррі зустрічає жінку на ім’я Далія Гіллеспі (англ. Dahlia Gillespie), вона дає йому незрозумілий пірамідальний предмет — Флаурос (англ. Flauros)[24]. Згодом головний герой зустрічає доктора Майкла Кауфманна (англ. Michael Kaufmann)[23][20], що завідує шпиталем Алхемілла (англ. Alchemilla) та медсестру Лізу Гарланд (англ. Lisa Garland)[25], котра там працювала[20].

По всьому Сайлент-Хіллу Гаррі може бачити намальовані символи (знаки Самаеля), що, за словами Далії, дозволять пітьмі поглинути місто, якщо їх кількість продовжить збільшуватись[26][27]. З ходом гри Інший світ дійсно починає проникати до міста[18]; проте насправді символи мають змусити працювати печать Метатрона (англ. Seal of Metatron), що захищає від зла. Потім Далія також заявляє, що дівчина, котру Гаррі бачив на дорозі та неодноразово після того, насправді демон, що відповідає за химерні події в місті, і просить зупинити її, оскільки, якщо цього не зробити, Шеріл помре[28]. Протагоніст довіряється Далії та вирушає далі. Невдовзі в парку розваг Lakeside Amusement Park Гаррі зустрічає Сибіл, що зазнала впливу невідомого паразита[29]. Тут гравцю потрібно вирішити: врятувати її за допомогою Аглаофотісу (англ. Aglaophotis), що має силу проганяти демонів[30], чи вбити.

Коли таємнича дівчина з’являється знову, Флаурос активується та вражає її. Виявляється, що вона є привидом Алесси (англ. Alessa), котрий володіє надприродними силами, а Далія використала Гаррі, аби знайти її та підкорити за допомогою Флауроса[31][32].

Раптом герой прокидається у шпиталі[К 2], поруч з медсестрою Лізою, котора благає його про допомогу. Але Гаррі відштовхує Лізу, розуміючи, що та вже давно мертва[34]. Із її щоденника з’ясовується, що за бутності медсестрою вона доглядала за Алессою[20][35] під час її секретного ушпиталення в Алхеміллі[36].

Гаррі згодом знаходить Далію разом зі справжньою, обгорілою Алессою та її привидом. З’ясовується, що сім років тому Далія здійснила ритуал з метою запліднити власну доньку божеством, котрому поклоняється релігійний культ Сайлент-Хілла[20][36]. Алесса вижила, оскільки, перетворившись на «посудину» для божества, стала безсмертною. Проте душа її тоді розділилася на дві частини, не дозволивши народитись богу[31][36][37]. Одна з частин залишилася в ній самій, а інша перейшла до новонародженої Шеріл, котру Ліза після цього викрала зі шпиталю та залишила біля дороги[10]. Тоді немовля знайшли та вдочерили Гаррі Мейсон з дружиною[38]. Через сім років Далія за допомогою закляття змусила Шеріл повернутися назад до Алесси[37]. Відчуваючи повернення Шеріл, Алесса створювала по всьому місті символи, що мали попередити народження бога. В одній із кінцівок гри, де виживає Сибіл Беннет, Далія показує ці символи, щоб відштовхнути від себе Сибіл[39]. План Алесси провалився, дві частини душі возз’єднуються.

Кінцівки[ред.ред. код]

В Silent Hill доступно п’ять кінцівок. У різні моменти гри є можливість урятувати доктора Кауфманна чи Сибіл, або ж їх обох. Залежно від своїх дій, Гаррі доведеться битися з одним із двох різних босів.

  • «Хороша» (англ. Good) (умова: вбити Сибіл, але виконати квест з Кауфманном[33]) — Гаррі зустрічається з Далією й Алессою. Алесса возз’єднується з Шеріл. Несподівано з’являється Кауфманн, котрий стріляє в Далію та кидає в Алессу пляшку Аглаофотісу, проганяючи з неї Інкуба (англ. Incubus). Коли протагоніст перемагає демона, Алесса дає Гаррі дитину, свою реінкарнацію, і він з дитям покидає Сайлент-Хілл. З пітьми з’являється медсестра Ліза та затягує назад з собою Кауфманна[40][11].
  • «Хороша+» (англ. Good+) (умова: врятувати Сибіл і виконати квест з Кауфманном[33]) — та сама кінцівка, проте Гаррі покидає Сайлент-Хілл з дитям і Сибіл[40][41].
  • «Погана» (англ. Bad) (умова: вбити Сибіл і не виконати квест з Кауфманном[33]) — Алесса, возз’єднавшись із Шеріл, перетворюється на Інкубатора (англ. Incubator). Він убиває Далію. Гаррі перемагає Інкубатора, і той дякує йому голосом Шеріл; Алесса пропадає. Після цього з’ясовується, що Гаррі протягом усієї гри непритомний стікав кров’ю в розбитій автівці та, ймовірно, переживав передсмертні галюцинації[40].
  • «Погана+» (англ. Bad+) (умова: врятувати Сибіл, але не виконати квест з Кауфманном[33]) — та сама кінцівка, проте після слів Інкубатора з’являється Сибіл, котра заспокоює Гаррі та переконує його, що потрібно йти з міста[40].
  • «НЛО» (англ. UFO) — жартівлива кінцівка, в котрій Гаррі викрадають прибульці[42]. Ця кінцівка стає доступною лише при повторних проходженнях[11].

Персонажі[ред.ред. код]

  • Гарольд «Гаррі» Мейсон (англ. Harold "Harry" Mason) — 32-річний письменник, що втратив дружину та живе з семирічною прийомною донькою Шеріл[19]. На її прохання він з дівчинкою вирушає на відпочинок до курортного містечка Сайлент-Хілл, але по дорозі потрапляє в аварію[20][17]. Мандруючи містом, він поступово дізнається про те, що трапилося раніше, та про сутність своєї доньки. В «Поганій» кінцівці Гаррі помирає, а усі події після аварії виявляються його передсмертним маренням. В інших кінцівках Гаррі виживає[40]. На початку роботи над Silent Hill ім’я головного героя було Гумберт, а Шеріл звали Долорес — на честь головних дійових осіб роману Володимира Набокова «Лоліта». Проте ці імена були змінені американською частиною розробників, бо здалися їм занадто незвичайними. У підсумку хтось з них назвав персонажа власним прізвиськом[20]. Прізвище Мейсон взято у Джеймса Мейсона[en], виконавця ролі Гумберта у Кубриковській екранізації «Лоліти»[11].
  • Шеріл Мейсон (англ. Cheryl Mason) — семирічна прийомна донька Гаррі Мейсона, була знайдена ним з дружиною неподалік від Сайлент-Хілла[38]. Є «доброю» частиною душі Алесси[36]. Коли Алесса почала прокидатися, вона прикликала обидві частини своєї душі, тому Шеріл попрохала батька відвезти її до міста[35][20]. У кінцівках «Хороша» та «Хороша+» помираюча Алесса віддає Гаррі Шеріл, котра знову стала немовлям[40]. Героїня була названа на честь актриси Шеріл Лі[20], що виконала роль Лори Палмер у серіалі «Твін Пікс».
  • Сибіл Беннетт (англ. Cybil Bennett) — жінка двадцяти восьми років[43][К 3], поліцейська з Брамса, містечка неподалік Сайлент-Хілла[22]. Приїздить до міста, аби з’ясувати причину раптового зникнення зв’язку з Сайлент-Хіллом[43][К 4]. Вона зустрічає Гаррі в кафе, дає йому пістолет[46] і допомагає в пошуках доньки[36]. Пізніше Сибіл виявляється зараженою паразитом, і, залежно від дій героя (він може врятувати її за допомогою Аглаофотісу чи вбити), вона після подій гри залишається живою чи помирає[40]. Ім’я героїні запозичено у моделі Сибіл Бак[en] та актриси Сибіл Даннінг[en], її прізвище — алюзія на Лоренсію Бембенек[en], реальну поліцейську, що стала вбивцею[20].
  • Майкл Кауфманн (англ. Michael Kaufmann) — пятидесятилітній чоловік[20], директор шпиталя Алхемілла[23], таємно пов’язаний з сектою та Далією особисто[36]. Протягом гри намагається покинути місто[20]. Помирає в двох варіантах: або його вбиває монстр (якщо Гаррі не вб’є потвору, буде «Погана» кінцівка), або після битви головного героя з Інкубатором чи Інкубом — його затягує з собою в пітьму Ліза[11]. Ім’я Майкл Кауфман це комбінація імен засновників студії Troma Entertainment[en] Майкла Герца[en] та Ллойда Кауфмана[en][20].
  • Ліза Гарланд (англ. Lisa Garland) — дівчина двадцяти трьох років, медсестра у шпиталі Алхемілла[20], звідки не виходить протягом усієї гри. З’являється лише в Іншому світі[25]. Зі щоденника Лізи з’ясовується, що вона доглядала за Алессою під час її ушпиталення в Алхеміллі після проведеного над дівчинкою ритуалу[47]. Після того як розкривається її сутність, назавжди залишається в Іншому світі Сайлент-Хілла[48]. Прізвище Лізи Гарланд запозичено в акртриси Джуді Гарленд, котра зіграла Дороті Гейл[en] в екранізації «Дивовижного чарівника Країни Оз»[20].
  • Далія Гіллеспі (англ. Dahlia Gillespie) — 46-річна жінка, лідер місцевої релігійної організації[49]. Вона використала свою доньку в ритуалі виклику бога, завдавши їй небезпечних для життя опіків[20]. ЇЇ мета — відродивши бога зруйнувати існуючі устої, стан речей, власне знищити існуючий світ і самій отримати могутність. Заради цього вона й жертвує власною донькою[50]. В кінці гри Далія помирає або від пострілу Кауфмана (якщо його врятувати), або від рук Алесси, що перетворилася на Інкубатора[40]. Ім’я персонажа це дещо змінене ім’я Дарії Ніколоді, колишньої дружини італійського кінорежисера Даріо Ардженто та матері актриси Азії Ардженто[20].
  • Алесса Гіллеспі (англ. Alessa Gillespie) — дівчина чотирнадцяти років, донька Далії Гіллеспі, від народження мала незвичайні здібності. Стала жертвою проведеного матір’ю ритуалу з виклику бога[31][20]. Через сильні опіки та нескінченні страждання сила Алесси виходить з-під контролю; її агонія починає матеріалізуватися та змінювати реальність, через що місто тренсформується в Інший світ[35][51]. Залежно від дій протагоніста, її доля змінюється. Якщо повністю та правильно пройти сюжетне відгалуження, то Кауфман виливає на дівчину Аглаофотіс, проганяючи з неї Інкуба[11]. Після битви з ним Алесса віддає Гаррі дитя, реінкарнацію себе та Шеріл[35], і гине. Якщо ж не виконувати додатковий квест з Кауфманом, Алесса, возз’єднавшись з Шеріл, перетворюється на Інкубатора. Гаррі перемагає Інкубатора, і той дякує йому голосом Шеріл[40]. Початковим ім’ям Алесси було Азія (англ. Asia), на честь Азії Ардженто. Проте занадто незвичне ім’я було вирішено замінити на Алесса[20].

Розробка[ред.ред. код]

Виробничий процес[ред.ред. код]

Композитор гри Акіра Ямаока. Він став композитором Silent Hill після того, як попередній музикант покинув команду розробників. У подальшому Акіра Ямаока напише музику й до усіх наступних частин серії аж до Shattered Memories включно.
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Трейлер Silent Hill з E3 1998
Nuvola apps kaboodle.svg Трейлер Silent Hill з TGS 1998
Nuvola apps kaboodle.svg Невеликий фільм про розробку гри

Розробку Silent Hill було розпочато у вересні 1996 року. Над створенням гри працювала команда Team Silent[en], підрозділ Konami Computer Entertainment Tokyo (скорочено KCET)[52][53][1]. Нові власники Konami, компанії-засновника KCET, прагнули випустити відеогру, котра змогла б стати успішною в США. Тому розробники, створюючи атмосферу Silent Hill, намагалися використовувати прийоми голлівудського кіно.

Співробітники, що займалися створенням гри, мали невдалий досвід попередніх проектів. Вони збиралися покинути Konami, бо їм не дозволяли реалізувати власні ідеї і вони не вписувалися в існуючі всередині компанії групи. За словами композитора гри Акіри Ямаоки (англ. Akira Yamaoka), розробники не знали, як почати роботу над Silent Hill. Час минав, але робочий процес практично стояв на місці. Персонал і керівництво Konami перестали сподіватися на можливий успіх Silent Hill, а члени команди Team Silent усе більше почувалися аутсайдерами. Незважаючи на те, що Konami планувала Silent Hill як проект для отримання прибутку, учасники Team Silent творчо підійшли до гри, оскільки, на їх думку, через суто комерційну позицію у Konami вийшов би непримітний проект на зразок низькобюджетних двовимірних ігор початку 1990-х. В решті решт розробники вирішили ігнорувати усі обмеження з боку Konami та зробити Silent Hill грою, котра б могла апелювати до емоцій гравця[54]. Для цього Team Silent вирішили використати «страх перед невідомим» — прийом, що застосовується в психологічних хоррорах[en].

За часів створення Silent Hill використання туману в тривимірних відеоіграх було вимушеним заходом через низьку продуктивність апаратних платформ. Однак, зробивши його важливою складовою ігрового світу, розробники змогли перетворити недолік на відмітну особливість продукту, що стала невід’ємним елементом усієї серії[10][11]. Сюжет гри зумисне було зроблено розпливчастим, а місцями навіть суперечливим, щоб його справжній зміст ховався десь у пітьмі, спонукаючи гравців до роздумів над неясними деталями[54]. Керівник проекту Кеїтіро Тояма[en] (англ. Keiichiro Toyama) займався сценарієм[2], у той час як програміст Хіроюкі Оваку (англ. Hiroyuki Owaku) написав текст для загадок[55][56]. Компанія Latina International, котра раніше працювала над локалізацією Final Fantasy VII, переклала гру англійською[56][57]. Саме місто Сайлент-Хілл являє собою інтерпретацію невеликої американської общини в уявленні японської команди Team Silent. Тлумачення розробників ґрунтується на західній літературі та кінематографі, а також на описах американських міст в європейській[en] та російській культурі[ru][54]. Ідея для жартівливої кінцівки була взята зі спеціальної скриньки для пропозицій, куди розробники кидали свої відповіді на запитання: «У чому причина химерності Сайлент-Хілла?» Серед виказаних здогадок була в тому числі й «Змова прибульців»[58].

Такайосі Сато (англ. Takayoshi Sato) працював над дизайном персонажів та виправляв деякі неточності в сюжеті гри[58]. До цього Сато займався лише дизайном шрифтів та сортуванням файлів, оскільки на той час був ще молодим співробітником. Також Сато добре зарекомендував себе у тривимірному моделюванні, через що він певний час навіть консультував старших колег. Проте йому не довірили цю роботу, оскільки, на думку Konami, він був недостатньо досвідченим. Обурений цим Сато продемонстрував керівництву свої напрацювання та пригрозив, що стане приховувати знання, якщо його не допустять до тривимірного моделювання на цьому проекті. В результаті Сато дозволили зайнятися розробкою персонажів[59]. У цій роботі Такайосі Сато не покладався на ескізи, а одразу створював комп’ютерні моделі[60]. Дизайнер зіштовхнувся зі значними труднощами при створенні черепів персонажів-американців, оскільки вся команда складалася з азіатів і йому не було з ким проконсультуватися з цього питання[58]. Тим не менш зовнішність кожного персонажа вийшла добре пропрацьованою й індивідуальною. Лише Гаррі Мейсона було зроблено абсолютно нейтральним і без якихось прикметних ознак. За словами Сато, це мало допомагати гравцеві уявляти себе на місці головного героя[58].

Незважаючи на те, що Сато добре справлявся зі своєю роботою, керівництво все одно не до кінця йому довіряло і вирішило приставити до нього супревізора[59]. Аби цього уникнути, Такайосі викликався власноруч створити ігрові відеовставки. Протягом наступних двох з половиною років Сато фактично жив в офісі групи розробників, оскільки йому доводилося працювати над відеороликами на 150 UNIX-комп’ютерах своїх колег, коли в тих закінчувався робочий день[60][59]. Сато оцінив бюджет гри в 3—5 млн доларів[59]. За його словами, розробники хотіли зробити Silent Hill шедевральною грою, а не традиційним комерційним проектом, тому вони старалися створити захопливий сюжет, котрий, на зразок гарного літературного твору, не забувався б з часом[54].

англ. You will encounter a wall of darkness, and the wrath of the underworld. These will help you.
«Ти зіштовхнешся зі стіною мороку та гнівом пекла. Вони допоможуть тобі».
— Слоган, що було використано в японському трейлері та демо-версії гри[61]

Гра дебютувала навесні 1998 року на Electronic Entertainment Expo в Атланті, штат Джорджія, де трейлер Silent Hill після презентації зірвав овації глядачів[59][62]. Схвальний прийом переконав керівництво задіяти у проекті більше співробітників та посилити PR-кампанію[54]. Восени того ж року Konami представила Silent Hill на European Computer Trade Show[en] в Лондоні[63] та на Tokyo Game Show[en][64][К 5]. Демо-версія гри також увійшла до японського видання Metal Gear Solid[65]. Однак масштабною рекламної підтримки проект не мав[66].

Символізм[ред.ред. код]

Образи монстрів із гри символізують дитячі страхи Алесси (біологічні та соціальні). Джерелами появи чудовиськ стали відраза до змій, червів і комах, страх перед собаками, страх перед дорослими людьми, моторошні елементи з прочитаних дівчинкою книжок та її колекції засушених комах[ru], а також неприємні спогади. Схожі на маленьких дітей монстри (Grey Child і Mumbler), що вперше зустрічаються гравцю в школі, уособлюють агресивно налаштованих однолітків Алесси. Ледь помітні створіння, що також нагадують маленьких дітей, це образи самої дівчинки: схлипуючі Larval Stalker нагадують про її шкільні переживання, а атакуючі героя Stalker втілюють агресію, що зароджувалася в Алессі у відповідь на знущання. Страх перед впливом дорослих відображено в монстрі Romper; ці істоти накидаються на гравця, сідають зверху та не дають піднятися, що є натяком на фізичне та сексуальне насильство з боку служителів культу, а також символізує прагнення дорослих до підкорення чужої волі вагою свого авторитету. Ті дорослі, котрі беззаперечно виконують накази «ляльководів», як це робив медперсонал[ru], що служив культу, знайшли своє втілення в монстрах Parasitized Doctor і Puppet Nurse: рухами вони нагадують маріонеток, а на спині у них сидить маленький паразит. Подоба бога залежить від уявлень того, хто його викликає: Інкуб уособлює хибні уявлення Далії, тоді як Інкубатор це проекція душевного стану Алесси, котру використали як інкубатор для ненародженого божества[67][68][11].

Оскільки місто переходить в Інший світ через страждання Алесси, у грі постійно зустрічаються образи, котрі відсилають до болю, що вона відчуває після спалення та ушпиталення. В даному контексті одними з основних символів усієї серії, починаючи з першої гри, є інвалідні візки та лікарняні ліжка[en]. Вперше гравець бачить їх практично на самому початку гри, при першому настанні пітьми та появі монстрів. Надалі їх можна зустріти у багатьох локаціях, з якими пов’язані спогади Алесси, особливо при їх переході в Інший світ. Також на інвалідному візку Гаррі зустрічає заражену Сибіл. І на ньому ж на місце виклику бога (та фінальної битви) Далія привозить свою доньку[48][33][69][11].

Вплив[ред.ред. код]

англ. The fear of blood tends to creat fear for the flesh.
«Страх крові породжує страх за плоть».
— Основний слоган гри[К 6]

Ця гра, як і більшість наступних ігор серії, перекликається з кінострічкою Едріана Лайна[en] «Драбина Якова»[en][70]; зокрема «Погана» кінцівка гри, аналогічно фільму, тлумачить усе, що відбулося, як передсмертне марення протагоніста[33]. Починаючи з першої частини в серії також використані образи та режисура, запозичені з фільму «Екзорцист 3»[en][71]. Крім того оглядачі відмічають використання у творі прийомів таких майстрів кінематографу та літератури як Кубрик, Карпентер, Гічкок, Бредбері та Кінг[66]. На відображення Іншого світу Сайлент Хілла суттєво вплинули роботы манґаки Даідзіро Морохосі[72]. Загадки, а також назви та образи деяких монстрів базуються на книжках, наприклад на «Загубленому світі» Артура Конан Дойля чи «Алісі в Країні чудес» Льюїса Керрола[67][73]. Джерелом для наслідування при створенні міської газети стала стаття про американського серійного маньяка Еда Ґейна[74].

Кейітіро Тояма був дещо здивований, коли після виходу гру назвали страшною. Не будучи прихильником фильмів жаху, при розробці він спирався більше на свої захоплення окультизмом, НЛО та творчістю Девіда Лінча[75]. Різноманітні окультні предмети гри мають свої аналоги у світових релігіях. Агресивні діти спочатку задумувались схожими на нопперапонів (різновид йокай з японської міфології)[76]. Алтар під антикварною крамницею нагадує камідана[en]синтоїстське домашнє святилище[77]. Аглаофотіс — це реально існуюча рослина[en], про яку згадується в Кабалі. Печать Метатрона названо на честь янгола, а Флаурос — на честь демона[en] з Лемеґетону[30]. Назви деяких предметів та дверей в Ніде також беруть початок у містицизмі та покликані охарактеризувати магічні здібності Далії. Двері названо іменами духів Офіеля[en], Хагіта[en], Палега[en] та Бетора[en], котрим, згідно середньовічних книг з чорної магії, дано владу над планетами. За словами Оваку, ці натяки на небесні тіла мають означати «занурення у глибини свідомості Алесси»[73].

Антураж школи було натхнено стрічкою «Дитсадковий поліцейський»[78]. Деяки вивіски та написи, що зустрічаються в школі, взято з фільмів «Екзорцист 3» та «12 мавп», що також певною мірою вплинули на стиль та деякі елементи і наступних ігор серії[74][71]. Стилістика жартівливої кінцівки нагадує колекційні картки[en] з серії «Марс атакує»[en], екранізованої у 1996 році Тімом Бертоном[11]. Чотирнадцять із п’ятнадцяти вулиць міста, що фігурують у першій частині серії, названо на честь відомих письменників у жанрах жахів та наукової фантастики. Среди них: Річард Бахман (псевдонім Стівена Кінга), Дін Кунц, Рей Бредбері, Джек Фінней[en], Майкл Крайтон, Айра Левін[en], Джон Сендфорд[en], Колін Вілсон, Роберт Блох, Річард Метісон, Джеймс Еллрой[en], Карл Саган, Ден Сіммонс і Кіт Крейг (псевдонім Кіт Рід[en])[79][80][81]. Вулиця Мідвіч, на якій розташована однойменна початкова школа, — посилання на роман Джона Віндема «Зозулята Мідвіча»[en][79]. У спискові вчителів школи значаться T. Moore, K. Gordon і L. Ranaldo — це імена учасників рок-гурту Sonic Youth[74].

Музичний супровід[ред.ред. код]

Silent Hill Original SoundtracksPicto infobox music.png
Саундтрек-альбом
Композитор Акіра Ямаока
Дата випуску 5 березня 1999
Тривалість 1:11:48
Лейбл Konami KICA-7950

Музику для гри написав Акіра Ямаока, котрий приєднався до проекту після того, як команду полишив раніше призначений туди композитор[82]. Ямаока також займався створенням звукових ефектів та мастерингом[82][56][83]. Він створив музику не ознайомлюючись власне зі сценами з відеогри.

Саундтрек було складено під впливом творчості Анджело Бадаламенті, композитора «Твін Пікс», а також, почасти, таких музичних гуртів як Metallica та Depeche Mode. Щоб зробити Silent Hill максимально не схожим на інші відеоігри та передати гнітючу, похмуру атмосферу, композитор вирішив звернутися до стилю індастріал[82], а точніше до його піджанрів нойз і дарк-ембієнт, в яких виконано майже все музичне оформлення за винятком яскравої головної теми та ще кількох мелодичних композицій[84].

Ямаока називав цю роботу першою, де він справді відчував натхнення та мотивацію. Йому також довелося розширити свої пізнання про звук та музику. «Вона навчила мене, як складно бути оригінальним», — згадував композитор[85]. Коли він вперше продемонстрував команді свої напрацювання, розробники прийняли почуте за результат програмного збою гри, і автору довелося пояснювати, що ці звуки і є музика, та старанно аргументувати свій вибір, аби впоратися зі шквалом заперечень[54].

Окремим альбомом саундтрек вийшов у Японії 5 березня 1999 року. До нього увійшла значна частина музики з гри, хоча й не вся. Аналогічно тому, як Ямаока повністю займався технічною стороною музичного супроводу гри, він так само одноосібно підготував до виходу даний альбом[82].

Акіра Ямаока є автором усіх сорока двох його композицій окрім сорок першої — заключну тему, Esperándote, написала Ріка Муранака[en]. Коли Ямаока попросив її написати трек для гри, вона запропонувала використати бандонеони та скрипки, а також вокал іспанською. В результаті було вирішено скласти пісню в стилі танго, і Муранака написала мелодію під англійський варіант слів[83]. Але коли вона прибула до Буенос-Айреса для запису іспанської версії з аргентинською співачкою Ванесою Кірос, то зрозуміла, що текст більше не поєднується з музикою. Тоді Муранака за п’ять хвилин переписала пісню[56][83].

За словами рецензента ресурсу Game-OST, саундтрек Silent Hill став маленькою революцією в жанрі музики до відеоігор та саундтрека загалом. «Ямаокі вдалося створити чудернацьке сплетіння несумісних, здавалося, емоцій — тваринний підсвідомий страх, <…> тривожне почуття безнадії, <…> неймовірне загострення почуттів <…> і в той же час, частина музики торкається найніжніших струн душі, <…> немов потаємне бажання вислизає з самісіньких кінчиків ваших пальців, лишаючи легкий, майже еротичний голод, і намагаючись його втамувати ви вмикаєте цю музику знову і знову…»

Оглядач окремо підкреслив, що нойз в даному випадку «отримав свій розвиток не як фоновий шум, а як елемент музичного полотна, що створює приголомшливу атмосферу ледь вловимої тривоги, напруги, котру відчуваєш спиною, котра постійно породжує в тобі бажання озирнутися». Також було відзначено якісне компонування та зведення альбому при достатньо малому бюджеті проекту. Жаль було виказано лише з приводу того, що до альбому не ввійшла лірична композиція, що грає під час «перетворення Лізи»[86].

Журналіст проекту Spelmusik назвав даний ембієнт «імовірно найтемнішою музикою, що була будь-коли створена для відеоігор». Сам композитор називав Tears of… найулюбленішою власною композицією. Він відзначав у ній вдале використання прийому з техно-музики (постійний повтор однієї й тієї ж фрази) при тому, що твір виконано не в техно-стилі[82].

Вихід та продаж[ред.ред. код]

Silent Hill вийшла 31 січня 1999 року в Північній Америці, 4 березня — в Японії і 1 серпня — в Європі[3]. У 2006 році вона також увійшла до японської компіляції Silent Hill Complete Set[87]. 19 березня 2009 року гра стала доступна для завантаження у європейському PSN для консолей PlayStation 3 та PlayStation Portable[5], але через два дні була вилучена звідти через «непередбачені обставини»[88]. В американському PSN гра з’явилася 10 вересня того ж року[7]. В європейський електронний магазин вона повернулася лише 26 жовтня 2011 року[6].

При виході на вітчизняний та світовий ринки Silent Hill зіштовхнулася зі складнощами при проходженні цензури. Монстрів Grey Child було двічі видозмінено для північноамериканського ринку і тричі для японського та європейського, перед тим як гра була допущена до продажу. В трейлері, представленому на , з’являються два різновиди подібних до дітей істот, якими їх було задумано від початку. Перші, схожі на оголених маленьких дітей, втричі нижче головного героя; їх можна вбивати. Другі більше схожі на нопперапонів, вдвічі вище перших, агресивні та озброєні ножами. Розробникам довелося замінити перший різновид істот на неагресивні напівпрозорі тіні, котрим не можна зашкодити (Larval Stalker). Другий різновид залишився агресивним, але кілька раз змінювався на вимогу органів цензури, аби якомога менше нагадувати дітей. В результаті найнижчі моделі цього монстра стали напівпрозорими (Stalker), а моделі з плоті змінили колір з рожевого на сіро-зелений, стали вище та отримали спотворені голови. Останній варіант все одно не було схвалено контролюючими органами Європи та Японії, тому його довелося замінити на варіацію, що ще менше нагадувана початкові моделі, — це були позбавлені людських пропорцій практично безголові невисокі коричневі монстри з велетенськими кігтями на руках як зброєю (Mumber)[61][76][89][11].

Оцінки та відгуки[ред.ред. код]

Огляди
Світові
Видання Оцінка
Famitsu 34/40[90]
GamePro 4,5/5[16]
Game Revolution B+[14]
GameSpot 8,2/10[15]
IGN 9/10[17]
Страна игр 6,5/10[94]
Official PlayStation Magazine[en] 10/10[91]
Агрегатори
Агрегатор Оцінка
GameRankings 84,99%[92]
Metacritic 86/100[93]

Silent Hill отримала переважно схвальні відгуки у профільній пресі. Рейтинги на агрегаторах GameRankings і Metacritic складають 84,99 % и 86/100 відповідно[92][93]. Всього було продано понад два мільйони копій гри[60], що дозволило Silent Hill увійти до списку найвидатніших хітів Sony[en][95].

Silent Hill здебільшого порівнювали з survival horror-серією Resident Evil. Бобба Фетт з GamePro назвала гру «нахабним але майстерним» клоном Resident Evil[16]. Інші оглядачі вважали гру своєрідною відповіддю Konami на серію Resident Evil[17], котра, маючи деякі схожі риси, використовує іншу форму хоррору, покладаючись на створення відчуття тривоги у гравця, замість використання утробного жаху й екшену[14]. Також грі додавало атмосферності аудіооформлення, котре було дуже добре прийняте критиками. Біллі Метджинус з TVG назвав ембієнт гри «поглинаючим»[96]. Рецензент Game Revolution[en] також похвалив аудіочастину та заявив, що звук і музика «доводять до межі»[14]. Менш прихильно поставилися критики до озвучення. Гру акторів назвали достатньо слабкою, хоча й кращою, ніж в серії Resident Evil. Окремо були згадані недоречні паузи між репліками[14][16].

Оглядачі відзначали, що в Silent Hill наявне справжнє 3D-оточення, тоді як в Resident Evil використовується попередній рендеринг[en]. При цьому пітьма та туман суттєво допомагають грі маскувати недоліки апаратної платформи[15][16]. Втім, критики також визнали, що апаратні обмеження та грубість текстур в даному випадку було використано на користь грі; так Франческа Реєрс з IGN сказала, що вони «надають атмосфері відчуття запустіння та занепаду»[15][17]. Однак, на думку оглядачів, управління ігровим персонажем не позбавлене певних труднощів, а маневрування в тісних локаціях видається справжньою «вправою з фрустрації»[17].

У той же час рецензент «Страны игр» описав гру достатньо прохолодно, назвавши її непоганою, але поскаржившись, що «місцями відверто „ослаблений“ сюжет руйнує всю на початку вибудовану атмосферу та позбавляє бажання продовжувати грати далі»[94]. Однак через десять років редактор того ж видання, віддаючи належне основоположнику серії, назвав проект «хоррором з видатним [гейм]дизайном»[81], а журнал «Лучшие компьютерные игры»[ru] підкреслив, що навіть через десятиліття Silent Hill залишається «однією з найбільш кінематографічних ігор»[66].

Заслуги Silent Hill багаторазово відмічалися і через багато років після виходу. У 2005 році було визнано, що гра сприяла переходу жанру survival horror від прийомів фільмів категорії B[en] до психологічного аспекту жаху, властивого арт-хаусному кіно та японському хоррору[en][13], а також переносу акцентів з експлуатації утробного жаху на створення тривожної атмосфери[14]. У 2000 році проект зайняв 14 місце у списку «25 найкращих PS-ігор усіх часів» за версією IGN[97], а в 2005 році — 15 місце в аналогічному списку від GameSpy[62]. У 2006 році Silent Hill очолив «Десятку найстрашніших ігор» від GameTrailers[98], а в листопаді 2012 року увійшов до переліку «100 найкращих відеоігор усіх часів» за версією журналу Time[99].

Пов’язані ігри серії[ред.ред. код]

Silent Hill: Play Novel[ред.ред. код]

Докладніше: Silent Hill: Play Novel

Хронологічно другою грою франшизи стала Silent Hill: Play Novel, що була випущена Konami в березні 2001 року[100][101]. Проект являв собою інтерактивний графічний роман; він вийшов лише для Game Boy Advance і лише в Японії. Сюжет гри переважно переказує події оригінального Silent Hill. Головним героєм також є Гаррі Мейсон, проте після першого проходження гри стає доступним сценарій за Сибіл Беннет, а після його завершення — сценарій «Boy» (укр. Хлопчик), котрий треба було додатково завантажувати. У ньому йшлося про хлопчика Енді, що живе по сусідству з Гаррі та Шеріл Мейсонами і випадково потрапляє до міста Сайлент-Хілл[102].

Silent Hill 3[ред.ред. код]

Докладніше: Silent Hill 3

На даний момент існує п’ять сиквелів гри, але сюжетним продовження оригіналу є лише третя частина серії, події якої відбуваються після «Хорошої» кінцівки. Інші ігри серії не є прямими продовженнями першої частини, а лише побічно пов’язані з нею сюжетом. Ігровим персонажем Silent Hill 3 стає Хізер Мейсон (Шеріл взяла собі інше ім’я, аби порвати з минулим) — прийомна донька Гаррі Мейсона, котрому 17 років тому вдалося втекти з Сайлент-Хілла[35]. Проект вийшов на багатьох платформах; розробкою початкового варіанту для PlayStation 2, продаж котрого розпочався в 2003 році, займалася Team Silent[103][1]. За мотивами гри зняли фільм «Сайлент Хілл 2»[104].

Silent Hill: Origins[ред.ред. код]

Докладніше: Silent Hill: Origins

Silent Hill: Origins[en] стала п’ятою грою в серії Silent Hill[105]. Сюжетно вона є приквелом першої частини; її події відбуваються за сім років до подій оригінальної Silent Hill[106], коли далекобійник Тревіс допоміг Алессі врятуватися з палаючого будинку[107]. Розробкою гри займалася Climax Studios[en], а видавцем, як завжди, виступила Konami. Гра вийшла наприкінці 2007 року для портативних консолей PlayStation Portable, а через півроку почався також продаж версії для PlayStation 2[108][109]. Японська версія гри має назву Silent Hill Zero[108].

Shattered Memories[ред.ред. код]

Докладніше: Silent Hill: Shattered Memories

Silent Hill: Shattered Memories це так зване «переосмислення» подій першої гри, розроблене Climax Studios[en] і випущене Konami 8 грудня 2009 року для Wii та 19 січня 2010 року для PlayStation 2 і PlayStation Portable[110]. В центрі уваги, як і раніше, чоловік, що шукає зниклу доньку, але сюжет та персонажі різняться[111]. За результатами анкетування гравця складається психологічний профіль, залежно від якого змінюються внутрішньоігрові елементи. У грі немає боїв: в альтернативній «замерзлій» версії міста від монстрів доводиться просто втікати, не завдаючи їм значної шкоди[111].

Екранізація[ред.ред. код]

Режисер Крістоф Ганс зняв на основі гри повнометражний ігровий фільм з однойменною назвою, котрий вийшов на екрани 21 квітня 2006 року. Стрічка багато в чому ґрунтується на оригіналі, проте достатньо вільно його інтерпретує та містить елементи також другої, третьої та четвертої ігор серії[112][113]. Оскільки режисер зважив, що образ Гаррі Мейсона багатий рисами, котрі більше властиві жінкам, замість головного героя-чоловіка на перший план вийшла прийомна мати Шеріл, Роуз ДаСилва[114]. Працюючи над візуальними елементами, Ган надихався спадщиною Майкла Манна, Девіда Лінча і Девіда Кроненберга[115]. Для саундтрека було взято музику Акіри Ямаоки[116]. Незважаючи на переважно негативні відгуки критиків, фільм став комерційно успішним та отримав визнання серед фанатів[117][118].

Примітки[ред.ред. код]

Коментарі
  1. Правильний варіант транслітерації власної назви Silent HillСайлент Гілл. Проте оскільки в офіційних українських перекладах деякої продукції з даної медіафраншизи назва перекладалася як Сайлент Хілл[8][9], то стосовно продукції в статті використовується саме вона. Назва ж міста записується як Сайлент-Хілл через рекомендації правопису щодо дефіса в назвах населених пунктів.
  2. Пізніше з’ясовується, що ця локація — суміш усіх попередніх місць, що зустрічалися герою у місті; офіційно вона також відома як Ніде (англ. Nowhere)[33].
  3. В японському (NTSC J) та європейському (PAL) виданнях гри зазначено, що Сибіл 28 років[44][43], однак у північноамериканському (NTSC U/C) виданні сказано, що їй 22 роки[45].
  4. В ігровій пресі також часто зазначається, що Сибіл прибула до Сайлент-Хілла, щоб розслідувати справу пов’язану з наркотиками[10][11].
  5. У представленому на Tokyo Game Show[en] 1998 трейлері є відсутня у грі сцена, де видно, як автомобіль Гаррі, протаранивши дорожнє огородження[en], прямує вниз крутим схилом[61].
  6. Слово creat було записане саме так. Пізніше цей же слоган і саме в такому вигляді використовувався при просуванні Silent Hill 3[61].
Джерела
  1. а б в г IGN Top 100 Games 2007 – 97: Silent Hill 2. IGN (англійською). IGN Entertainment, Inc. 2007. Архів оригіналу за 2012-11-05. Процитовано 2015-05-30. 
  2. а б クリエイターズファイル 第127回 (японською). Gpara.com. 2003-11-04. Архів оригіналу за 2012-11-05. Процитовано 2015-05-30. 
  3. а б в г д е Silent Hill. Absolute Games (російською). OOO «Рамблер-Игры». Архів оригіналу за 2014-10-15. Процитовано 2015-05-30. 
  4. SILENT HILL (PS one Books) (PS) (японською). Konami. Архів оригіналу за 2013-01-16. 
  5. а б Luke Plunkett (2009-03-20). PAL PlayStation Store Update: Silent Hill!. Kotaku[en] (англійською). Gawker Media[en]. Архів оригіналу за 2014-11-06. Процитовано 2015-05-30. 
  6. а б Michael Harradence (2011-10-26). European PSN update; October 26, 2011 (англійською). PlayStation Universe[en]. Архів оригіналу за 2015-06-02. Процитовано 2015-05-30. 
  7. а б Alexander Sliwinski (2009-09-10). PSN Thursday: In time with Turtles, Silent Hill and George Takei. Joystiq[en] (англійською). AOL Inc. Архів оригіналу за 2015-01-28. Процитовано 2015-05-30. 
  8. Фільм Сайлент Хілл. kino-teatr.ua. Архів оригіналу за 2016-02-28. Процитовано 2016-02-28. 
  9. Сайлент Хилл 2 (російською). Ukrainian Film Distribution. Архів оригіналу за 2016-02-28. Процитовано 2016-02-28. 
  10. а б в г Антон Логвинов, Владимир Ермилов, Юрий Ленин. Игромания № 11 (86). (26 жовтня 2004). Silent Hill. История Серии. Часть 2. Silent Hill 1 (DVD). Москва: ТехноМир. Процитовано 2015-06-12.
  11. а б в г д е ж и к л м н п Silent Hill, часть 1. StopGame.ru. 2014-01-30. Архів оригіналу за 2014-02-01. Процитовано 2015-06-12. 
  12. а б Travis Fahs (2009-10-30). IGN Presents the History of Survival Horror (англійською). IGN. с. 5. Архів оригіналу за 2012-02-08. Процитовано 2015-05-30. 
  13. а б Richard J. Hand (2004). Proliferating Horrors: Survival Horror and the Resident Evil Franchise. У Hantke, Steffen. Horror Film: creating and marketing fear. University Press of Mississippi[en]. с. 117—134. ISBN 1-57806-692-1. 
  14. а б в г д е ж и Baldric (1999-03-01). Silent Hill Review for the PS. Game Revolution[en] (англійською). AtomicOnline, LLC. Архів оригіналу за 2012-02-08. Процитовано 2015-05-30. 
  15. а б в г д е Joe Fielder (1999-02-23). Silent Hill Review for PlayStation. GameSpot (англійською). CBS Interactive[en]. Архів оригіналу за 2014-02-15. Процитовано 2015-05-30. 
  16. а б в г д Bobba Fatt (2000-11-24). Silent Hill Review. GamePro (англійською). GamePro Media, Inc. Архів оригіналу за 2008-12-27. 
  17. а б в г д е ж Francesca Reyes (1999-02-24). Silent Hill – PlayStation Review. IGN (англійською). IGN Entertainment, Inc. Архів оригіналу за 2012-02-08. Процитовано 2015-05-30. 
  18. а б Konami Computer Entertainment Tokyo, Inc (1999-01-31). Silent Hill. PlayStation. Konami of America, Inc. «Harry: It's not me. This whole town... it's being invaded by the Otherworld. A world of someone's nightmarish delusions come to life. Little by little, the invasion is spreading. Trying to swallow up everything in darkness. I think I'm finally beginning to understand what that lady was talking about.» 
  19. а б Silent Hill. Konami of Europe. 1999. с. 8.  (буклет, що йшов у комплекті з європейською версією гри)
  20. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Silent Hill Character Commentary. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 24–25. ISBN 4-7571-8145-0. 
  21. Konami Computer Entertainment Tokyo, Inc (1999-01-31). Silent Hill. PlayStation. Konami of America, Inc. «Harry: Cheryl. Where could you be? It's strange... It's quiet. Too quiet. This place is like a ghost town...» 
  22. а б Konami Computer Entertainment Tokyo, Inc (1999-01-31). Silent Hill. PlayStation. Konami of America, Inc. «Harry: Was I dreaming? / Cybil: How do you feel? / Harry: Like I've been run over by a truck, but I'm alright, I guess. [...] / Cybil: What's your name? / Harry: Harry... Harry Mason. / Cybil: Cybil Bennett. I'm a police officer from Brahms, the next town over. The phones are all dead, and the radio, too. I'm going back to call in some reinforcements.» 
  23. а б в Konami Computer Entertainment Tokyo, Inc (1999-01-31). Silent Hill. PlayStation. Konami of America, Inc. «Kaufmann: Thank God. Another human being. / Harry: Do you work here? / Kaufmann: I'm Doctor Michael Kaufmann. I work at this hospital. / Harry: So maybe you can tell me what's going on. / Kaufmann: I really can't say. I was taking a nap in this staff room. When I woke up, it was like this. Everyone seems to have disappeared. And it's snowing out, this time of year. Something's gone seriously wrong. Did you see those monsters? Have you ever seen such aberrations? Ever even heard of such things? You and I both know creatures like that don't exist.» 
  24. Konami Computer Entertainment Tokyo, Inc (1999-01-31). Silent Hill. PlayStation. Konami of America, Inc. «Dahlia: I knew you'd come. You want the girl, right? / Harry: The girl!? You're talking about Cheryl!? / Dahlia: I see everything. / Harry: You know something? Tell me! [...] / Dahlia: Here, the Flauros, a cage of peace. It can break through the walls of darkness and counteract the wrath of the underworld. These will help you. Make haste to the hospital before it's too late.» 
  25. а б Konami Computer Entertainment Tokyo, Inc (1999-01-31). Silent Hill. PlayStation. Konami of America, Inc. «Lisa: Finally, someone else who's OK. / Harry: Who are you? / Lisa: My name's Lisa Garland. What's yours? / Harry: Harry Mason. / Lisa: Harry, tell me what's happening here. Where is everybody? I must have gotten knocked out. When I came to, everyone was gone. It's awful. / Harry: So you don't know anything either. Great... I just don't get it. It's like this all is some kind of bad dream. / Lisa: Yeah, a living nightmare.» 
  26. Konami Computer Entertainment Tokyo, Inc (1999-01-31). Silent Hill. PlayStation. Konami of America, Inc. «Harry: It's you. / Dahlia: Yes. Dahlia Gillespie. / Harry: Tell me everything you know. What's going on? / Dahlia: Darkness. The town is being devoured by darkness. [...] Only you can stop it now. Have you not seen the crest marked on the ground all over town? / Harry: So that's what I saw in the schoolyard. What does it mean? / Dahlia: It is the mark of Samael. Don't let it be completed.» 
  27. XVIII: The Moon. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 108. ISBN 4-7571-8145-0. 
  28. Konami Computer Entertainment Tokyo, Inc (1999-01-31). Silent Hill. PlayStation. Konami of America, Inc. «Dahlia: The demon is awakening! [...] And what's more, the task is almost finished. There's only two left. To seal this town to the abyss, the mark of Samael. [...] Harry: So what am I supposed to do? I've got to save Cheryl. / Dahlia: It is simple. Stop the demon. The demon, the demon taking that child's form. Stop it before your daughter becomes a sacrifice.» 
  29. XII: The Hanged Man. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 99. ISBN 4-7571-8145-0. 
  30. а б V: The Hierophant. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 91. ISBN 4-7571-8145-0. 
  31. а б в III: The Empress. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 88. ISBN 4-7571-8145-0. 
  32. Konami Computer Entertainment Tokyo, Inc (1999-01-31). Silent Hill. PlayStation. Konami of America, Inc. «Dahlia: You've been a ghastly little pest, haven't you Alessa? I was careless, thinking you couldn't escape from our spell. But Mommy didn't know how much you'd grown. That's why I couldn't catch you all by myself. But what a pity, yes? Now you're half indebted to this man for his help.» 
  33. а б в г д е ж Bernard Perron Silent Hill: The Terror Engine. — MI : University of Michigan Press, 2011. — С. 33–64. — (Landmark Video Games). — ISBN 0472051628.
  34. Konami Computer Entertainment Tokyo, Inc (1999-01-31). Silent Hill. PlayStation. Konami of America, Inc. «Harry: Lisa... What's the matter with you? / Lisa: I get it now... Why I'm still alive even though everyone else is dead. I'm not the only one who's still walking around. I'm the same as them. I just hadn't noticed it before. / Harry: Lisa... / Lisa: Stay by me, Harry! Please. I'm so scared. Help me... Save me from them! Please... Harry...» 
  35. а б в г д Alessa's History. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 8–9. ISBN 4-7571-8145-0. 
  36. а б в г д е Characters Relation Map. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 10–11. ISBN 4-7571-8145-0. 
  37. а б Konami Computer Entertainment Tokyo, Inc (1999-01-31). Silent Hill. PlayStation. Konami of America, Inc. «Dahlia: Everything is going according to plan. Sheltered in the womb. / Man: But it's not done yet. Half the soul is lost. That is why the seed lies dormant. [...] But the power we could draw now would be very weak; almost nothing. Unless we get the other half of the soul... / Dahlia: We'll use a magical spell. Feeling this child's pain, it's sure to come.» 
  38. а б Konami Computer Entertainment Tokyo, Inc (1999-01-31). Silent Hill. PlayStation. Konami of America, Inc. «Cybil: Harry... Why did they take your daughter? Why her? / Harry: I'm not sure myself. But, you know, Cheryl isn't my biological daughter. I actually haven't told her yet. She probably already knows anyway, though. We found her abandoned on the side of the highway. Nobody knew where she came from. We didn't have any kids of our own, my wife was sick, and it didn't look like she was getting any better. So we took Cheryl in.» 
  39. Konami Computer Entertainment Tokyo, Inc (1999-01-31). Silent Hill. PlayStation. Konami of America, Inc. «Dahlia: I was shocked to realize the talisman of Metatron was being used. In spite of the lost soul returning at last. Just a little longer and all would've been for naught. It's all because of that man. We must be thankful to him. Even though Alessa has been stopped, his little girl has to go. What a pity...» 
  40. а б в г д е ж и к Silent Hill Ending Analysis. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 28–29. ISBN 4-7571-8145-0. 
  41. VI: The Lovers. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 92. ISBN 4-7571-8145-0. 
  42. Konami Computer Entertainment Tokyo, Inc (1999-01-31). Silent Hill. PlayStation. Konami of America, Inc. «Harry: What? What's that light? [UFOs zoom in and extraterrestrials beam down] Um... Sorry... Have you seen a little girl anywhere? About seven years old with short black hair? [The extraterrestrials incapacitate Harry and abduct him]» 
  43. а б в Silent Hill. Konami of Europe. 1999. с. 9.  (буклет, що йшов у комплекті з європейською версією гри)
  44. Silent Hill. Konami Computer Entertainment Tokyo. 1999. с. 14.  (буклет, що йшов у комплекті з японською версією гри)
  45. Silent Hill. Konami of America Inc. 1999. с. 12.  (буклет, що йшов у комплекті з північноамериканською версією гри)
  46. Silent Hill. Konami of Europe. 1999. с. 13.  (буклет, що йшов у комплекті з європейською версією гри)
  47. Konami Computer Entertainment Tokyo, Inc (1999-01-31). Silent Hill. PlayStation. Konami of America, Inc. «Lisa's diary: Ask doctor to let me quit being in charge of that patient. It's too weird. Still alive, but with wounds that won't heal. Told the doctor that I quit. Won't work at that hospital anymore. [....] Feeling bad. Need to throw up. But nothing comes out. Vomiting only bile. Blood and pus flow from the bathroom faucet. I try to stop it, but it won't turn off. Need drug. Help me...» 
  48. а б VII: The Chariot. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 93. ISBN 4-7571-8145-0. 
  49. Silent Hill. Konami of Europe. 1999. с. 10.  (буклет, що йшов у комплекті з європейською версією гри)
  50. II: The High Priestess. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 87. ISBN 4-7571-8145-0. 
  51. XXI: The World. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 111. ISBN 4-7571-8145-0. 
  52. ゲームソフト プレイステーション (японською). Konami Computer Entertainment Tokyo, Inc. Архів оригіналу за 2004-10-12. 
  53. E3 2001: Silent Hill 2 Interview. IGN (англійською). IGN Entertainment, Inc. 2001-05-17. Архів оригіналу за 2012-11-05. Процитовано 2015-05-30. 
  54. а б в г д е Pär Villner. Mörkerseende // Level : журнал. — Reset Media AB, Березень 2008. — № 23. — С. 85—93. (швед.)
  55. Masahiro Ito[en] (2010-06-14). Nobu bbs: scenario writers (англійською). GMO Media, Inc. Архів оригіналу за 2010-08-16. Процитовано 2015-05-30. «The first SILENT HILL is Keiichiro Toyama's original scenario. But Hiroyuki Owaku had charge of that riddle part.» 
  56. а б в г Konami Computer Entertainment Tokyo, Inc (1999-01-31). Silent Hill. Konami of America, Inc. Scene: staff credits. 
  57. 制作物 (японською). Latina International Corporation. Архів оригіналу за 2011-05-14. Процитовано 2015-05-30. 
  58. а б в г Dieubussy (2009-05-15). Interview with Takayoshi Sato: Seizing New Creations (англійською). Core Gamers. Архів оригіналу за 2011-01-06. Процитовано 2015-05-30. 
  59. а б в г д Brandon Sheffield (2005-08-25). Silence Is Golden: Takayoshi Sato's Occidental Journey. Gamasutra (англійською). United Business Media LLC[en]. Архів оригіналу за 2012-11-05. Процитовано 2015-05-30. 
  60. а б в Takayoshi Sato. My Resume (англійською). SatoWorks. Архів оригіналу за 2011-01-06. Процитовано 2015-05-30. 
  61. а б в г (3 липня 2003). Lost Memories: The Art & Music of Silent Hill (DVD). Konami. Процитовано 2015-08-09.
  62. а б Bryn Williams, Eduardo Vasconcellos (2005-09-07). Top 25 PSone Games of All-Time. GameSpy (англійською). IGN Entertainment, Inc. Архів оригіналу за 2014-11-06. Процитовано 2015-05-30. 
  63. ECTS: Konami Gears Up. IGN (англійською). IGN Entertainment, Inc. 1998-09-08. Архів оригіналу за 2012-11-05. Процитовано 2015-05-30. 
  64. TOKYO GAME SHOW '98 AUTUMN. CESA[en] (японською). Архів оригіналу за 2002-09-06. Процитовано 2015-08-09. 
  65. Metal Gear to Arrive Demo-less. IGN (англійською). IGN Entertainment, Inc. 1998-09-04. Архів оригіналу за 2012-11-05. Процитовано 2015-05-30. 
  66. а б в Александр Крелин. Судьба хита. Silent Hill // Лучшие компьютерные игры[ru] : журнал. — Москва : ТехноМир, Декабрь 2009. — № 12 (97). — С. 130—133. (рос.)
  67. а б Silent Hill Creature Commentary. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 26–27. ISBN 4-7571-8145-0. 
  68. XXII: The Eye of the Night. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 112. ISBN 4-7571-8145-0. 
  69. Bernard Perron Silent Hill: The Terror Engine. — MI : University of Michigan Press, 2011. — С. 65–64. — (Landmark Video Games). — ISBN 0472051628.
  70. Игорь Варнавский. Горячая линия: игры // Игромания : журнал. — Москва : ТехноМир, Сентябрь 2007. — № 9 (120). — С. 118—121. Архівовано з джерела 9 лютого 2012. Процитовано 2011-11-13. (рос.)
  71. а б Silent Hill Inspirational Works: Films. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 134–135. ISBN 4-7571-8145-0. 
  72. Silent Hill Inspirational Works: Books. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 130–131. ISBN 4-7571-8145-0. 
  73. а б XVII: The Star. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 106–107. ISBN 4-7571-8145-0. 
  74. а б в Trick or Treat Special. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 82–112. ISBN 4-7571-8145-0. 
  75. kevingifford (2013-10-30). Silent Hill creator discusses how he joined the game biz and why AAA horror is 'difficult' to fund. Polygon[en] (англійською). Vox Media[en]. Архів оригіналу за 2014-11-21. Процитовано 2015-05-30. 
  76. а б XV: The Devil. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 102–103. ISBN 4-7571-8145-0. 
  77. XVI: The Tower. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 104–105. ISBN 4-7571-8145-0. 
  78. grayraw (2012-01-11). Оказывается, школу в первом Silent Hill срисовали из фильма Детсадовский полицейский (російською). Gameplay.itc.ua. Архів оригіналу за 2012-06-25. Процитовано 2015-05-30. 
  79. а б Silent Hill Inspirational Works: Roots of Street Names. Silent Hill 3 公式完全攻略ガイド/失われた記憶 サイレントヒル・クロニクル [Silent Hill 3 Official Strategy Guide / Lost Memories: Silent Hill Chronicle]. NTT Publishing Co., Ltd[en]. 2003-07-31. с. 132–133. ISBN 4-7571-8145-0. 
  80. Олег Ставицкий. Silent Hill 4: The Room // Игромания : журнал. — Москва : ТехноМир, Август 2004. — № 11 (86). — С. 72—75. Архівовано з джерела 28 січня 2012. Процитовано 2015-05-30. (рос.)
  81. а б Сергей Цилюрик. История Silent Hill // Страна игр : журнал. — Москва : Gameland[ru], Август 2009. — № 15 (288). — С. 46—53. Архівовано з джерела 17 грудня 2014. Процитовано 2015-05-30. (рос.)
  82. а б в г д Daniel Kalabakov (2002-07-16). Interview with Akira Yamaoka. Spelmusik.net. Архів оригіналу за 2006-06-26. Процитовано 2015-05-30. 
  83. а б в (1999) Album notes for Silent Hill Original Soundtracks. Konami Co., Ltd..
  84. Акира Ямаока. Game-OST (російською). Elvista Media Solutions Corp. Архів оригіналу за 2015-03-26. Процитовано 2015-05-30. 
  85. Interview with Akira Yamaoka. Go! Game! Music! (англійською). 2005. Архів оригіналу за 201-06-21. Процитовано 2015-05-30. 
  86. Silent Hill Original Soundtracks. Game-OST (російською). Elvista Media Solutions Corp. Архів оригіналу за 2015-03-27. Процитовано 2015-05-30. 
  87. Nicholas Fricke (2006-08-03). A look inside the Silent Hill Complete set (англійською). Siliconera. Архів оригіналу за 2014-11-06. Процитовано 2015-05-30. 
  88. Official PlayStation Community (англійською). Sony Computer Entertainment. Архів оригіналу за 2012-05-11. Процитовано 2015-05-30. «We have unfortunately had to remove Silent Hill from the PlayStation Store due to unforeseen circumstances.» 
  89. Mike Weigand (1999). Silent Hill Q&A. GamePro (англійською). IDG Games Media Group[en]. Архів оригіналу за 2000-03-12. Процитовано 2015-05-30. 
  90. プレイステーション - SILENT HILL // Weekly Famitsu[en]. — 30 червня 2006. — № 915 Pt.2. — С. 6. (яп.)
  91. Silent Hill // Official PlayStation Magazine[en]. — Future Publishing[en], July 1999. — No. 48. (англ.)
  92. а б Silent Hill for PlayStation. GameRankings (англійською). CBS Interactive[en]. Архів оригіналу за 2014-10-16. Процитовано 2015-05-30. 
  93. а б Silent Hill (psx: 1999): Reviews. Metacritic (англійською). CBS Interactive[en]. Архів оригіналу за 2012-02-08. Процитовано 2015-05-30. 
  94. а б Александр Щербаков. Silent Hill // Страна игр : журнал. — Москва : Gameland[ru], Апрель 1999. — № 7 (40). — С. 49. (рос.)
  95. Silent Hill (Greatest Hits) (англійською). Konami Digital Entertainment, Inc. Архів оригіналу за 2008-02-12. Процитовано 2015-05-30. 
  96. Billy Matjiunis. Silent Hill Review. TVG (англійською). TVG Media Ltd. Архів оригіналу за 2014-12-24. Процитовано 2015-05-30. 
  97. Douglass C. Perry, Dave Zdyrko, David Smith (2000-06-07). Top 25 Games of All Time: #11—15. IGN (англійською). IGN Entertainment, Inc. Архів оригіналу за 2014-11-06. Процитовано 2015-05-30. 
  98. Top Ten Scariest Games. GameTrailers (англійською). MTV. 2006-10-27. Архів оригіналу за 2015-03-18. Процитовано 2015-05-30. 
  99. Evan Narcisse (2012-11-15). All-TIME 100 Video Games (англійською). Time. Архів оригіналу за 2012-11-19. Процитовано 2015-05-30. 
  100. Silent Hill Play Novel. IGN (англійською). IGN Entertainment, Inc. Архів оригіналу за 2015-07-26. Процитовано 2015-05-30. 
  101. Валерий «А. Купер» Корнеев. Silent Hill 3 // Страна игр : журнал. — Москва : Gameland[ru], Март 2003. — № 5 (134). — С. 28—33. Архівовано з джерела 2 квітня 2015. Процитовано 2015-05-30. (рос.)
  102. Silent Hill Play Novel – Game Boy Advance Preview. IGN (англійською). IGN Entertainment, Inc. 2001-01-19. Архів оригіналу за 2016-01-14. Процитовано 2015-05-30. 
  103. Silent Hill 3. Absolute Games. OOO «Рамблер-Игры». Архів оригіналу за 2015-04-02. Процитовано 2015-05-30. 
  104. Peter Eykemans (2011-06-02). Silent Hill Collection, NGP Title Announced. IGN (англійською). IGN Entertainment, Inc. Архів оригіналу за 2012-01-22. Процитовано 2015-05-30. 
  105. Jeff Haynes (2007-11-12). Silent Hill: Origins Review. IGN (англійською). IGN Entertainment, Inc. Архів оригіналу за 2012-08-07. Процитовано 2015-05-30. 
  106. Kevin VanOrd (2008-04-08). Silent Hill: Origins Review. GameSpot (англійською). CBS Interactive[en]. Архів оригіналу за 2012-08-07. Процитовано 2015-05-30. 
  107. Сергей Цилюрик. Silent Hill: Origins // Страна игр : журнал. — Москва : Gameland[ru], Январь 2008. — № 1 (250). — С. 110—111. Архівовано з джерела 2 квітня 2015. Процитовано 2015-05-30. (рос.)
  108. а б Silent Hill: Origins. GameSpot (англійською). CBS Interactive[en]. Процитовано 2015-05-30. 
  109. Silent Hill: Origins. Allgame (англійською). All Media Network[en]. Архів оригіналу за 2012-08-07. Процитовано 2015-05-30. 
  110. Tom Magrino (2009-04-06). Silent Hill: Shattered Memories confirmed for fall. GameSpot (англійською). CBS Interactive[en]. Архів оригіналу за 2014-11-21. Процитовано 2015-05-30. 
  111. а б Tim Turi (2009-12-08). Silent Hill: Shattered Memories Review. Game Informer[en] (англійською). Game Informer Magazine. Архів оригіналу за 2014-12-30. Процитовано 2015-05-30. 
  112. Jeff Otto (2006-03-10). Silent Hill: Director Interview & Exclusive Image. IGN (англійською). IGN Entertainment, Inc. Архів оригіналу за 2014-11-06. Процитовано 2015-05-30. 
  113. Christophe Gans (2006-03-10). On Preserving and Contributing to the Mythology of the Games (англійською). Sony Pictures Digital Inc. Архів оригіналу за 2006-04-29. 
  114. Christophe Gans (2006-03-06). On Harry Mason, the WonderCon Footage, and Capturing the Horror of the Game (англійською). Sony Pictures Digital Inc. Архів оригіналу за 2013-06-02. 
  115. Jeff Otto (2006-03-10). Silent Hill: Director Interview & Exclusive Image. IGN (англійською). IGN Entertainment, Inc. Архів оригіналу за 2015-05-30. Процитовано 2015-05-30. 
  116. Jeff Otto (2006-03-10). Silent Hill: Director Interview & Exclusive Image. IGN (англійською). IGN Entertainment, Inc. Архів оригіналу за 2015-05-30. Процитовано 2015-05-30. 
  117. Silent Hill Reviews. Metacritic (англійською). CBS Interactive[en]. Архів оригіналу за 2016-01-14. Процитовано 2015-05-30. 
  118. Silent Hill Movie Reviews. Rotten Tomatoes (англійською). Flixster, Inc[en]. Архів оригіналу за 2016-01-14. Процитовано 2015-05-30. 

Посилання[ред.ред. код]