Базиліка Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура
| Базиліка Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура | |
|---|---|
|
| |
| 41°54′09″ пн. ш. 12°31′13″ сх. д. / 41.902534177511057578° пн. ш. 12.52054723052721386° сх. д.Координати: 41°54′09″ пн. ш. 12°31′13″ сх. д. / 41.902534177511057578° пн. ш. 12.52054723052721386° сх. д. | |
| Країна |
 Італія[1][2] |
| Розташування | Рим[2] |
| Тип |
мала базиліка[1] парафіяльна церква і патріарша базиліка[d] |
| Стиль | Романське мистецтво |
| Дата заснування | 6 століття |
  Базиліка Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура Базиліка Сан-Лоренцо-фуорі-ле-Мура (Італія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Церква Святого Лаврентія за міською стіною (італ. Basilica di San Lorenzo fuori le mura) — одна із семи паломницьких церков Риму, що має титул малої базиліки.
Історія[ред. | ред. код]
За переданням побудована спочатку як ораторій імператором Костянтином Великим. З 451, після Халкідонського собору, церква стала патріархальною базилікою латинського патріарха Єрусалима.
У 580-х папа Пелагій II переробив будівлю на місці поховання святого Лаврентія.
У XIII столітті папа Гонорій III прилаштував до стародавнього масштабніший романський храм.
З 1374 по 1847 в Сан-Лоренцо знову знаходилася кафедра латинських патріархів Єрусалиму.
У липні 1943 фасад церквии зруйнований під час союзницьких бомбардувань Риму; відновлювальні роботи тривали до 1949.
Реліквії[ред. | ред. код]
Під балдахіном церкви та вівтарем знаходяться реліквії святих мучеників Стефана та Лаврентія.
У крипті церкви збереглися рідкісні ранньохристиянські саркофаги. Тут знаходяться надгробки пап Пія IX та Дамасія II і італійського прем'єр-міністра Альчіде де Гаспері.
Навколо храму знаходиться сучасне кладовище Кампо Верано.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
|
