Сапило Віталій Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віталій Сапило
Віталій Романович Сапило
UA-OF1b-LT-GSB-H(2015).png Лейтенант
Сапило Віталій Романович.jpg
Загальна інформація
Народження 3 вересня 2000(2000-09-03)
Черче, Рогатинський район, Івано-Франківська область, Україна
Смерть 25 лютого 2022(2022-02-25) (21 рік)
Київ, Україна
Поховання Сокільники
Національність українець
Alma Mater Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Формування
14 ОМБр.svg
 14 ОМБр
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України

Віталій Романович Сапило (3 вересня 2000, с. Черче, Україна — 25 лютого 2022, м. Київ, Україна) — лейтенант, командир танкового взводу 14 ОМБр, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був вихованцем футбольного клубу «Карпати». Юнака запрошували у донецький «Шахтар», однак він обрав професію захисника країни і 2017 року вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові, навчався на факультеті бойового застосування військ. Закінчив навчання у червні 2021 року.

Командир танкового взводу. Знешкодив три десятки одиниць техніки ворога. Загинув разом зі ще одним військовим вночі 25 лютого поблизу українсько-білоруського кордону внаслідок авіаудару. У його танк прицільно потрапила ракета російського штурмовика Су-25[1][2].

Похований 28 лютого на кладовищі у рідному селі Сокільники, неподалік Львова[3]. Залишилися батьки, молодший брат і бабуся з дідусем.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2 березня 2022 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі — присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]