Святий Емерик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Емерик
SaintEmeric.jpg
Heinricus, Stephani regis filius, dux Ruizorum
У миру: Імре
Народився 1000, Веспрем
Секешфегервар, Феєр, Угорщина
Помер 2 вересня 1031, Трансільванія
Селард, Біхор, Румунія
· hunting accident[d]
У лику Catholic saint[d]
Медіафайли на Вікісховищі

Святий Емерик[1], Святий Імре, Емерик Угорський (близько 1000 року в Веспремі, помер 2 вересня 1031 в Трансільванії) — католицький святий, угорський королевич з дому Арпадів, син короля Стефана I Святого.

Про життя Імре збереглося мало відомостей. Він був, імовірно, другим сином короля Стефана і єдиним, який дожив до дорослого віку. Про походження імені Імре існує дві версії. За однією Імре був названий на честь дядька, імператора Генріха II Святого, таким чином, Імре — угорський варіант імені нім. Heinrich. За іншою версією, Імре — це угорський варіант німецького імені нім. Emmerich. У молодості його вчителем був святий Геллерт, який виховував принца в строгому і аскетичному дусі. Стефан I бачив у Імре свого наступника, писав для нього повчання, в яких викладав поради з управління державою і планував у кінці життя зробити його своїм співправителем. Існує переказ, що Імре дав у кафедральному соборі Веспрема обітницю цнотливості.

У віці 31 року Імре загинув від нападу кабана під час полювання в Трансильванії на території сучасного румунського жудця Біхор. Був похований у королівській усипальниці в Секешфехерварі. Аж до початку турецького ярма могила Емеріка була об'єктом паломництва. У 1083 році Імре був канонізований папою Григорієм VII одночасно зі своїм батьком. День пам'яті в Католицькій церкві — 4 листопада. Головний іконографічний атрибут — лілія, символ непорочності.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Святий Емерик в лєґенді й історії Архівовано 4 квітень 2017 у Wayback Machine. shron.chtyvo.org.ua Нова зоря, ч. 40

Література[ред. | ред. код]