Священний синод Російської православної церкви

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Священний синод Російської православної церкви — відповідно до чинного статуту РПЦ[1] вищий орган управління Російською православною церквою в період між архієрейськими соборами. У синодальний період — вищий орган управління православної російської церкви.

Синодальний період православної російської церкви[ред.ред. код]

Після скасування Петром I патріаршого управління церквою, з 1721 до серпня 1917 р. заснований ним Святійший правлячий синод був вищим державним органом церковно-адміністративної влади Російської імперії, що замінив собою патріарха у частині загальноцерковних функцій та зовнішніх зносин (номінально існував до 1 лютого 1918 р.). Члени Святійшого правлячого синоду призначались імператором. Представником його у Синоді був "обер-прокурор" Святійшого правлячого синоду.

Першим правильником Синоду був «Духовний реґламент», що його опрацював Феофан Прокопович. Синод складався з представників вищої ієрархії (постійним чл. його був митр. київ.), яких іменував цар; діяльність Синоду контролювалася світською владою, представником котрої з 1722 р. був обер-прокурор у ранзі мін., який очолював Синод і був вершителем церк. справ. 1764 р. у Синоду відібрано госп. справи й залишено суто церк., духовне шкільництво та духовне судівництво. Синод постійно обмежував залишки самобутності Київ. митрополії, виступав проти вживання української мови у церк. шкільництві (1860, 1912 рр.). Після відновлення патріархату в 1917  перестав існувати.

Сучасність[ред.ред. код]

Сьогодні Священний синод очолюється Патріархом Московським і налічує 8 постійних членів: предстоятеля — Патріарха Московського і всієї Русі; п'ятьох членів за кафедрою — митрополитів київського і всієї України, санкт-петербурзького і ладозького, крутицького й коломенського, мінського і слуцького та кишинівського й усієї Молдови; двох членів за посадою — очільника відділу зовнішніх церковних зв'язків РПЦ та керуючого справами Московської патріархії; 5 тимчасових членів.

Постійні члени Священного синоду РПЦ[ред.ред. код]

по кафедрі
за посадою
  • митрополит Саранський і Мордовський Варсонофій (Судаков), керуючий справами Московської патріархії
  • митрополит Волоколамський Іларіон (Алфєєв), голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Релігія Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.