Свіндон Таун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Свіндон Таун
Логотип
Повна назва Swindon Town Football Club
Прізвисько Robins
Рік заснування 1879
Населений пункт Свіндон, Англія Англія
Стадіон Каунті Граунд
Вміщує 15 730
Президент Англія Лі Павер
Головний тренер Англія Люк Вільямс
Ліга Перша футбольна ліга
2015/16 15-те
Домашня
Виїзна


Свіндон Таун (англ. Swindon Town Football Club) — англійський футбольний клуб, що базується у місті Свіндон. Виступають у League One (старий Другий Дивізіон), грає свої матчі на стадіоні «Каунті Граунд» місткістю близько 16 000 глядачів.

Вступ[ред.ред. код]

Розташований у графстві Уїлтшир на південному заході Англії, «Свіндон Таун» провів більшу частину своєї історії в нижніх дивізіонах футбольної ліги. Однак, у період свого розквіту, клуб пройшов весь шлях до найвищого рівня англійського футболу і навіть здобув кубковий успіх.

На початковому етапі свого існування клуб грав у чорно-білій формі, наприкінці XIX століття експериментував з декількома різними видами смуг, у 1902 році прийняв рішення зупинитись на червоному та білих (з численними варіаціями) кольорах.

Розташування клубу призвело до того, що він має багато місцевих конкурентів, включаючи «Оксфорд Юнайтед», «Бристоль Сіті», «Бристоль Роверс», і в новітній час «Редінг», який виступав у вищому дивізіоні англійського футболу. Хоча «Свіндон» нещодавно пережив управлінські й фінансові потрясіння, клуб має амбітні плани на майбутнє.

Історія[ред.ред. код]

Заснування й перші роки[ред.ред. код]

Існує певний спір про заснування «Свіндон Таун». Хоча людиною відповідальною за це, безсумнівно, вважається преподобний Вільям Пітт, вікарій Церкви Христа в місті Ліддінгтон, фактична дата невідома, і можливо, знаходиться десь між 1879[1] і 1881 роками, тим не менше клуб офіційно обрав собі датою заснування 1881 рік (хоча й тривають дискусії з цього питання).

У перші роки клубу пройшли в епоху аматорства, і без очевидних амбіцій, команда змагалася, в основному, проти місцевих клубів. Перший справжній досвід змагань прийшов у 1886 році, коли клуб приєднався до змагань за Кубок Англії та місцевий Кубок Уїлтшира.

Це виявилося важливим стимулом для клубу, і він в 1894 році став професійним, приєднавшись до Південної Ліги у свій дебютний рік. Їх перший сезон виявився чимось на зразок стихійного лиха, лише чотири перемоги з шістнадцяти матчів призвели до того, що клуб зіткнувся з перспективою вильоту в нижчу лігу з Першого Дивізіону. Але перемога над «Нью-Бромптоном» у вирішальному матчі забезпечила команді відстрочку від пониження в класі.

З того моменту, «Свіндону» вдалося «знайти себе» і за межами поля, перебравшись до «Каунті Граунд» в 1896 році, а також приєднавшись до Західної ліги на наступний рік (клуб грав в обох лігах одночасно).

Хоча «Свіндон» взяв титул переможця Західної ліги в 1899 році, клуб в цілому не досяг значного успіху в ранній період своєго існування. Однак, до кінця першого десятиліття XX століття ситуація почала змінюватися.

Команда "Свіндон Таун" у сезоні 1909/10

Підписання Гарольда Флемінга з молодіжного клубу «Сент-Маркс» головним тренером «Свіндона» Семом Алленом стало вирішальним, оскільки Робінс почали торувати собі шлях в Кубку Англії. Кульмінацією цього шляху в сезоні 1909/10 років, коли клуб досяг півфіналу й програв у ньому лише майбутньому переможцю турніру, «Ньюкасл Юнайтед».

Успіх мав продовжяння й наступного сезону, коли «Свіндон» став чемпіоном Південної ліги і грав проти «Манчестер Юнайтед» в матчі за Черіті Шилд у вересні 1911 року, програвши з рахунком 4:8. Значною мірою це пов'язано з сенсаційним Флемінгом, який продовжував грати за Робінс до 1924 року і закінчив виступи за клуб з 182-ми голами на своєму рахунку, а також 9-ма голами в 11-ти матчах за Англію. Fleming Way поблизу «Каунті Граунд» названий на честь легенди клубу.

Роки забуття та славних кубкових виступів[ред.ред. код]

Після Першої світової війни, яка порушила встановлений порядок Південної ліги (в якій «Свіндон Таун» став чемпіоном в 1914 році), Робінс було запропоновано приєднатися до новоствореного Третього Дивізіону, який став Третім Дивізіоном (Південь) у 1921 році. Наступні десятиліття виявилися напрочуд непоказними, з однією лише світлою плямою у вигляді виходу до чвертьфіналу Кубку Англії в 1924 році.

Це тривало до закінчення Другої світової війни — в ході якої «Каунті Граунд» використовувався як табір для військовополонених — і аж до 1960-их. Проте, це виявилося початком щасливої епохи. Клуб пробився до Другого Дивізіону, зайнявши друге місце в 1963 році і, хоча два сезони по тому вони вилетіли, призначення Денні Вільямса у 1965 році виявилася каталізатором для неймовірного кубкового успіху.

У 1969 році, незважаючи ні на що, «Свіндон Таун» пробився до фіналу Кубка Ліги, і, незважаючи на те, що зіткнувся там з клубом Першого Дивізіону «Арсеналом», все ж у битві за трофей фантатично переміг 3:1, завдяки двом голам Дона Роджерса. Це досягнення не нашкодило виступам «Свідон» у лізі, і клуб пробив собі шлях назад до Другого Дивізіону.

Єдиним недоліком було рішення ФА не допустити клуб Другого Дивізіону в Кубок УЄФА, а лише дозволити «Свідон» взяти участь в Англо-Італійському Кубку Ліги, який «Свіндон» виграв, розбивши переможця Кубка Італії, «Рому», 5:2 за сумою двох матчів. Фінал наступного року проти «Наполі» був ганебно скасований через хуліганство.

Згори донизу і знов нагору[ред.ред. код]

Хоча вони в кінцевому підсумку й виграли Кубок, фіаско 1970 року стало передвісником майбутнього, в якому «Свіндон» переживав одну катастрофу зі іншою, кульмінацією чого став виліт в Четвертий Дивізіон, вперше в історії клубу.

На щастя, поява Лу Макарі в середині 1980-их років стала провіснико підйому, в результаті чого в двох наступних кампаніях клуб досягав успіху і повернувся до Дивізіону 2. Аналогічна ситуація спостерігалася й при Оссі Арділесі, після того, як Макарі перебрався до «Вест Хем Юнайтед», але перемоги клубу в іграх плей-офф в тому сезоні були анульовані через 36 порушень правил ліги (переважною більшістю — незаконні платежі гравцям).

Голові клубу Брайану Хіллієру, крім того, було дано шість місяців тюремного ув'язнення, і тільки апеляція допомогла «Свіндону» залишитися у Другому Дивізіоні.

Парад, присвячений виходу клубу до Прем'єр-ліги у 1993 році.

Клуб, на диво, не впав духом після скандалу, призначивши Глена Ходдла у 1991 році головним тренером і майже досяг підвищення в класі цього сезону. Ходдл зміг домогтися успіху в наступному сезоні, коли «Свіндон» виграв драматичний фінал плей-офф у «Лестер Сіті» 4:3 в щойно створеному Дивізіоні 1, і «Свіндон» несподівано увійшов до Прем'єр-Ліги.

Ходдл сам пішов у 1993 році, і Джон Горман в першому для «Свідона» сезоні в Прем'єр-Лізі взяв на себе. На жаль, він виявився чимось на зразок катастрофи на полі, протягом якого клуб пропустив понад 100 м'ячів і виграв лише п'ять ігор за весь сезон.

Виліт йшов за вильотом, і за два сезони «Свіндон» повернулися до Другого Дивізіону! У 90-их можна було побачити метання клубу між Першим і Другим Дивізіонами, і тільки перебування Стів Макмехона на посаді менеджера можна вважати більш-менш успішним. Після його відходу з клубу у вересні 1998 року через Робінс пройшли вісім менеджерів за вісім років.

Ця весела менеджерська чехарда серйозно зашкодила клубу, і було прогнозовано, що він, зрештою, у 2006 році опуститься до Третього Дивізіону. Призначення Пола Старрока стало гарним рішенням, було досягнуто підвищення в класі, але після цього він перейшов на нове місце роботи в «Плімут Арджайл».

Тим не менш, «Свіндон» провів сезон 2007/08 років в середині таблиці, незважаючи на труднощі у фінансовому полі, які призвели до поглинання клубу фанами наприкінці 2005 року і вироблення схеми погашення заборгованостей клубом.

Досягнення клубу[ред.ред. код]

Клубні рекорди[ред.ред. код]

Найбільше матчів за клуб — Джон Троллоп (889)

Найкращий бомбардир — Гаррі Морріс (229 голів в 279 матчах)

Найбільше голів у сезоні — Гаррі Морріс (47, 1926/1927)

Найбільша перемога — 10:1 (над «Farnham United Breweries», Кубок Англії, 28 листопада 1925 року)

Найбільша поразка — 1:10 (від «Манчестер Сіті», Кубок Англії, 25 січня 1930 року)

Найбільша відвідуваність — 32000 (проти «Арсеналу», Кубок Англії, перегравання, 15 січня 1972 року)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок founded не вказаний текст

Посилання[ред.ред. код]