Свіндон Таун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Свіндон Таун
Логотип
Повна назва Swindon Town Football Club
Прізвисько Robins
Рік заснування 1879
Місто Свіндон, Англія
Стадіон Каунті Граунд
Вміщує 15 730
Президент Англія Ендрю Фіттон
Головний тренер Італія Паоло Ді Каніо
Ліга Перша футбольна ліга
2011/12 1 (Друга Ліга) (вихід до Першої Ліги)
Домашня
Виїзна
Запасна

Свіндон Таун (англ. Swindon Town Football Club) — англійський футбольний клуб, що базується у місті Свіндон. Виступають у League One (старий Другий Дивізіон), грають свої матчі на стадіоні «Каунті Граунд» місткістю близько 16000 глядачів.

Вступ[ред.ред. код]

Розташований у графстві Уїлтшир на південному заході Англії, «Свіндон Таун» провів більшу частину своєї історії в нижніх дивізіонах футбольної ліги. Однак, у період свого розквіту, клуб пройшов весь шлях до найвищого рівня англійського футболу і навіть здобув кубковий успіх.

На початковому етапі свого існування клуб грав в чорно-білому і експериментував з декількома різними видами смуг в кінці 19 століття, до того, як прийняв рішення зупинитись на червоному та білому (з численними варіаціями) у 1902 році.

Розташування клубу означає, що він має багато місцевих конкурентів, включаючи «Оксфорд Юнайтед», «Брістоль Сіті», «Брістоль Роверс», і в наш час[Коли?] високо злетівший «Редінг». Хоча «Свіндон» нещодавно пережив управлінські і фінансові потрясіння, в нього є багато надій на майбутнє.

Історія[ред.ред. код]

Заснування і перші роки

Існує певний спір про походження «Свіндон Таун». Хоча людиною відповідальною за це, безсумнівно, вважається преподобний Вільям Пітт, вікарій Церкви Христа в місті, фактична дата невідома, і можливо, знаходиться десь між 1879 і 1881 роками, клуб офіційно обрав собі 1881 рік (хоча і має різні варіанти з цього питання).

У перші роки клубу пройшли в епоху аматорства, і без очевидних амбіцій, команда змагалася, в основному, проти місцевих клубів. Перший справжній досвід змагань прийшов у 1886 році, коли клуб приєднався до змагань за Кубок Англії та місцевий Кубок Уїлтшира.

Це виявилося важливим стимулом для клубу, і він в 1894 році став професійним, приєднавшись до Південної Ліги у свій дебютний рік. Їх перший сезон виявився чимось на зразок стихійного лиха, а лише чотири перемоги з шістнадцяти ігор призвели до того, що клуб зіткнувся з перспективою вильоту в нижчу лігу з Першого Дивізіону. Але перемога над «Нью-Бромптоном» у вирішальному матчі забезпечила команді відстрочку від пониження в класі.

З того моменту, «Свіндону» вдалося «знайти себе» і за межами поля, перебравшись до «Каунті Граунд» в 1896 році, а також приєднавшись до Західної ліги на наступний рік (клуб грав в обох лігах одночасно).

Хоча «Свіндон» взяв титул переможця Західної ліги в 1899 році, клуб в цілому не досягзначного прогресу в своєму ранньому періоді існування. Однак, до кінця першого десятиліття 20 століття все це стало змінюватися.

Команда "Свіндон Таун" у сезоні 1909/10

Підписання Гарольда Флемінга з молодіжного клубу «St. Marks» менеджером «Свіндона» Семом Алленом було вирішальним, оскільки Robins почали торувати собі шлях в Кубку Англії. Це досягло кульмінації в сезоні 1909/1910, коли клуб досяг півфіналу і програв лише майбутнім переможцям, «Ньюкасл Юнайтед».

Успіх продовжувався в наступному сезоні, коли «Свіндон» став чемпіоном Південної ліги і грав проти «Манчестер Юнайтед» в матчі за Черіті Шилд у вересні 1911 року, програвши 8:4. Значною мірою це пов'язано з сенсаційним Флемінгом, який продовжував грати за Robins до 1924 року і закінчив виступи за клуб з 182 голами на своєму рахунку, а також 9 в 11 матчах за Англію. Fleming Way поблизу «Каунті Граунд» названий на честь легенди клубу.

Роки невідомості і славних кубкових виступів

Після Першої світової війни, яка порушила встановлений порядок Південної ліги (в якій «Свіндон Таун» став чемпіоном в 1914 році), Robins було запропоновано приєднатися до новоствореного Третього Дивізіону, який став Третім Дивізіоном (Південь) у 1921 році. Наступні десятиліття виявилися напрочуд непоказними, з однією лише світлою плямою у вигляді виходу до чвертьфіналу Кубку Англії в 1924 році.

Це тривало до закінчення Другої світової війни — в ході якої «Каунті Граунд» був використаний як табір для військовополонених — і аж до 1960-х. Проте, це виявилося початком щасливої епохи. Клуб пробився до Другого Дивізіону, зайнявши друге місце в 1963 році і, хоча вони вилетіли два сезони по тому, призначення Денні Вільямса у 1965 році виявилася каталізатором для неймовірного кубкового успіху.

У 1969 році, незважаючи ні на що, «Свіндон Таун» пробився до фіналу Кубка Ліги, і, хоча і зіткнувся там з клубом Першого Дивізіону «Арсеналом», неймовірно переміг 3:1 в битві за трофей, з двома голами Дона Роджерса. Це досягнення не нанесло шкоди їх формі у лізі, і клуб пробив собі шлях назад до Другого Дивізіону.

Єдиним недоліком було рішення ФА не допустити клуб Другого Дивізіону в Кубок УЄФА, а лише обрати для участі в Англо-Італійському Кубку Ліги, який «Свіндон» виграв, розбивши переможців Кубка Італії, «Рому», 5:2 за сумою двох матчів. Фінал наступного року проти «Наполі» був ганебно відмінений через хуліганізм.

Згори донизу і знов нагору

Хоча вони в кінцевому підсумку виграли Кубок, фіаско 1970 року стало ознакою майбутнього, в якому «Свіндон» переходив від однієї до іншої катастрофи, кульмінацією чого став виліт в Четвертий Дивізіон перший раз у історії.

На щастя, поява Лу Макарі в середині 1980-х років стала сигналом підйому, в результаті чого в двох наступних кампаніях клуб досягав успіху і повернувся до Дивізіону 2. Це тривало при Оссі Арділесі, після того, як Макарі перебрався до «Вест Хем Юнайтед», але перемоги клубу в іграх плей-офф в тому сезоні були анульовані через 36 порушень правил ліги (переважною більшістю — незаконні платежі гравцям).

Голові клубу Брайану Хіллієру, крім того, було дано шість місяців тюремного ув'язнення, і тільки апеляція допомогла «Свіндону» залишитися у Другому Дивізіоні.

Парад, присвячений виходу клубу до Прем'єр-ліги у 1993 році.

Клуб, на диво, не впав духом після скандалу, призначивши Глена Ходдла в 1991 році і майже досяг підвищення в класі цього сезону. Ходдл зміг домогтися успіху в наступному сезоні, коли «Свіндон» виграв драматичний фінал плей-офф у «Лестер Сіті» 4:3 в наново названому Дивізіоні 1, і «Свіндон» несподівано увійшов до Прем'єр-Ліги.

Ходдл сам пішов в 1993 році, і Джон Горман взяв керівництво «Свіндоном» в перший сезон у Прем'єр-Лізі. На жаль, він виявився чимось на зразок катастрофи на полі, протягом якого клуб пропустив понад 100 голів і виграв лише п'ять ігор за весь сезон.

Виліт йшов за вильотом, і за два сезони «Свіндон» повернулися до Другого Дивізіону! У 90-х можна було побачити метання клубу між Першим і Другим Дивізіонами, і тільки Стів Макмехон перебував в якості менеджера більш-менш визначений період. Robins пройшли через вісім менеджерів за вісім років після його відходу з клубу у вересні 1998 року.

Ця весела менеджерська чехарда серйозно зашкодила клубу, і було мало дивного, що він в остаточному підсумку пішов до Третього Дивізіону в 2006 році. Призначення Пола Старрока стало гарним рішенням, підвищення було отримане, але після цього він перейшов на нове місце роботи в «Плімут Арджайл».

Тим не менш, «Свіндон» провів сезон 2007/2008 років в середині таблиці, незважаючи на труднощі у фінансовому полі, які призвели до поглинання клубу фанами в кінці 2005 року і схеми погашення заборгованостей клубом. Хто знає, що готує нам майбутнє в клубі, але, з огляду на темп історичних змін, все можливо з Robins.

Досягнення клубу[ред.ред. код]

League One (Старий Другий Дивізіон)

Переможець: 1996

Другий призер: 1963, 1969

Третій призер: 1987

Четвертий Дивізіон

Переможець: 1986

Третій призер: 2007

Кубок Англії

Півфіналіст: 1909—1910

Чвертьфіналіст: 1924

Кубок Ліги

Переможець: 1969

Черіті Шилд

Фіналіст: 1911

Трофей Футбольної Ліги

Півфіналіст: 1987, 2001, 2004

Кубок Уїлтшира

Переможець: 1887, 1888, 1889, 1890, 1891, 1892

Західна Ліга

Переможець: 1899

Південна ліга

Переможець: 1911, 1914

Англо-італійський Кубок ліги

Переможець: 1969

Англо-італійський Кубок

Переможець: 1970

Клубні рекорди[ред.ред. код]

Найбільше матчів за клуб — Джон Троллоп (889)

Найкращий бомбардир — Гаррі Морріс (229 голів в 279 матчах)

Найбільше голів у сезоні — Гаррі Морріс (47, 1926/1927)

Найбільша перемога — 10:1 (над «Farnham United Breweries», Кубок Англії, 28 листопада 1925 року)

Найбільша поразка — 1:10 (від «Манчестер Сіті», Кубок Англії, 25 січня 1930 року)

Найбільша відвідуваність — 32000 (проти «Арсеналу», Кубок Англії, перегравання, 15 січня 1972 року)

Посилання[ред.ред. код]