Світославський Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Світославський Сергій Іванович
Світославський Сергій Іванович.jpg
Дата народження 24 вересня (6 жовтня) 1857(1857-10-06)
Місце народження Київ
Дата смерті 19 вересня 1931(1931-09-19) (73 роки)
Місце смерті Київ, Українська РСР, СРСР[1]
Громадянство Російська імперія, СРСР

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Сергій Іванович Світославський (* 24 вересня (6 жовтня) 1857(18571006), Київ — † 19 вересня 1931) — український маляр-пейзажист і карикатурист.

Біографія[ред.ред. код]

Надгробок С. І. Світославського на на Лук'янівському цвинтарі у Києві

Народився 24 вересня (6 жовтня) 1857 року в Києві; учився в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури (1875—1883); експонент (з 1884) і член (1891—1900) Товариства Передвижників, з 1884 року жив у Києві.

Помер 19 вересня 1931 року. Похований в Києві на Лук'янівському кладовищі (ділянка № 14, ряд 7, місце 53). Надгробок на могилі скульптора К. Скритуцького.

Творчість[ред.ред. код]

Першим значним твором була картина "Дніпровські пороги" (1885), яка засвідчила неабиякий талант художника-лірика.

Світославський — майстер поетичного пейзажу з тонким кольоритом. Батьківщиною Сергія Світославського була Україна. Саме тут він створив найкращі твори, які визначили самобутність його мистецтва. Національна своєрідність робіт художника проявляється у виборі тематики: величні дніпровські пороги — місця колишньої запорізької слави, трудяги-воли — вірні помічники селянина, що дрімають на ріллі, розморені весняним сонцем, поруч — широка річкова далечінь, зелені луки, вітряки в степу; могутні стіни Кам’янець-Подільської фортеці; широчінь Дніпра, який став для художника і улюбленим об'єктом уваги, і образом, що сприймається, мабуть, більше, ніж просто річка, — він співвідноситься у Світославського з поняттям України.[2]

Головні твори в жанрі поетичного пейзажу:

  • «Дніпровські пороги» (1887);
  • «Вулиця повітового міста» (1895);
  • «Миргород» (1902);
  • «Весна на хуторі», «Воли на ниві» (1891);
  • «Вечір у степу», «Зима» (1905);
  • «На річці» (1909).
«Розлив Дніпра на Оболоні», 1890-ті роки

З подорожей по Середній Азії наприкінці 1890-х — у 1900 дали художникові нові матеріали для творчості: створив низку пейзажних полотен, присвячених природі й людям цього краю ("Степ: Середня Азія", "Ранковий намаз" «Отара в горах», «Кораблі пустелі» та інші).

За картину «Дворик» нагороджений бронзовою медаллю Всесвітньої виставки в Парижі 1900 року.

Працював і в галузі сатиричної графіки. Його карикатури публікував київський сатирично-гумористичний журнал «Шершень» (1906).

Багато його творів зберігаються у Київському музеї українського мистецтва та Третьяковській галереї.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

d:Track:Q649d:Track:Q17378135