Перейти до вмісту

Сеглін Анатолій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Анатолій Сеглін
Особисті дані
Повне ім'я Анатолій Володимирович
Сеглін
Народження 18 серпня 1922(1922-08-18)
  Москва, РРФСР
Смерть 10 березня 2009(2009-03-10) (86 років)
  Москва, Росія
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство  СРСР
 Росія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1939–1941
1941
«Локомотив» (Москва)
«Спартак» (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1942-1952  «Спартак» (Москва) 83 (0)
    Хокей із шайбою   ( )
1946-1953  «Спартак» (Москва) ? (?)
1953-1954  БК ім. К. Маркса ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1953-1955  БК ім. К. Маркса
1955-1958  «Спартак» (Москва)
Звання, нагороди
Нагороди

Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Анатолій Володимирович Сеглін (рос. Анатолий Владимирович Сеглин; нар. 12 серпня 1922, Москва, РРФСР — пом. 10 березня 2009, Москва, Росія) — радянський хокеїст, футболіст, тренер та хокейний арбітр.

Гравець

[ред. | ред. код]

За футбольну команду «Спартака» виступав з 1942 по 1952 рік. Бронзовий призер чемпіонату 1948. Всього у чемпіонатах СРСР провів 83 матчі. Двічі здобував кубок СРСР (1947, 1950). 1948 року грав у фіналі цього турніру.

Один з найкращих захисників радянського хокею повоєнного часу. У складі з «Спартака» виграв одну срібну та одну бронзову нагороду національного чемпіонату. Більшість часу грав у парі з Борисом Соколовим. У сезоні 1953/54 був граючим тренером клубу ім. К. Маркса. Всього у чемпіонаті СРСР провів 110 матчів (37 голів).

Гравець збірної Москви, яка взимку 1948 року проводила серію матчів з найсильнішою європейською клубною командою того часу, празьким ЛТЦ. Брав участь в усіх трьох матчах.[1]

Тренер і арбітр

[ред. | ред. код]

В чемпіонаті 1955 року працював головним тренером команди з Електросталі. три сезони очолював з московський «Спартак» (1955–1958).

З 1960 по 1970 рік — хокейний арбітр, суддя всесоюзної та міжнародної категорій. Працював на чемпіонатах світу (1965–1970). Сім разів обирався до десятки найкращих хокейних арбітрів. Обслуговував перший офіційний матч київського «Динамо» проти СКА (Куйбишев)[2].

Нагороди та досягнення

[ред. | ред. код]

Нагороджений медаллю ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (1995).

Нагороди Команда Кіл. Роки
Чемпіонат СРСР з хокею із шайбою
Срібло «Спартак» (Москва) 1 1948
Бронза «Спартак» (Москва) 1 1947
Чемпіонат СРСР з футболу
Бронза «Спартак» (Москва) 1 1948
Кубок СРСР з футболу
Володар «Спартак» (Москва) 2 1947, 1950
Фіналіст «Спартак» (Москва) 1 1948

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Неофіційні матчі збірної СРСР [1]
  2. Валентин Уткин: Мы верили, что в Украине прорастет «зерно» хоккея [Архівовано 2019-12-11 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]