Сейлор Мун
| Сейлор Мун | |
![]() Обкладинка першого тому манґи з Цукіно Усаґі | |
| 美少女戦士セーラームーン Bishōjo Senshi Sērāmūn Красуня-воїтелька Сейлор Мун | |
|---|---|
| Жанр | махо-сьодзьо |
| Аудиторія | сьодзьо |
| Манґа | |
| Автор | Такеуті Наоко |
| Видавець | Kodansha |
| Інші видавці | АВЗ: Penguin Books Australia ПА: Tokyopop (раніше), Kodansha Comics СК: Turnaround Publisher Services |
| Журнал | Nakayoshi |
| Період випуску | 28 грудня 1991 — 3 лютого 1997 |
| Кількість томів | 18 |
| Аніме-серіали | |
| |
| Інші медіа | |
| |
| Аніме-фільми | |
| |
«Сейлор Мун»[1] або «Сейлормун»[2] (яп. 美少女戦士セーラームーン, Bishōjo Senshi Sērā Mūn, бішьоджьо сенші се:ра му:н; досл. укр. «Красуня-воїтелька Сейлор Мун»)[a] — манґа, створена манґакою Такеуті Наоко. Виходила у сьодзьо-журналі Nakayoshi видавництва Kodansha з 1991 по 1997 роки. 60 окремих глав манґи (пізніше реорганізованих у 52), разом з іншими другорядними історіями та спінофами були видані у 18 танкобонах.
Сюжет розповідає про юну школярку Цукіно Усаґі, дещо ледачу і життєрадісну дівчинку, до якої приходить кішка Луна з півмісяцем на чолі й стверджує, що Усаґі покликана стати Сейлор-воїтелькою — захисницею планети від зла, яким була у минулому житті. Усаґі набуває здібності перетворюватися у могутню (чи не дуже) воячку і нищити демонічне поріддя силою світла місяця. Потім збирає власну команду таких само сейлор-войовниць і бореться із вселенським злом.
На основі манґи компанією Toei Animation був створений однойменний аніме-серіал, що виходив в Японії з березня 1992 по лютий 1997[6][7]. Компанія Toei Animation також створила три повнометражних анімаційних фільми, телевізійний спешл та три короткометражних фільмів на основі аніме. Ігровий телесеріал Pretty Guardian Sailor Moon виходив з 2003 по 2004 роки. Нова аніме-адаптація манґи Sailor Moon Crystal розпочала показ у 2014. В Україні аніме транслювалось на Новому каналі[2] та на К1[1][b].
«Сейлор Мун» отримала визнання серед критиків та читачів за художній стиль, персонажів та гумор. Було продано понад 46 мільйонів примірників манґи, через що вона потрапила у список найпродаванішої манґи. «Сейлор Мун» також є однією з найпродаваніших сьодзьо-манґ за весь час[8]. Франшиза загалом згенерувала продажів мерчу на 2,5 мільйони доларів по всьому світу.
«Сейлор Мун» було визнано найкращим аніме 1993 року за версією журналу Animage.
У сиву давнину на Місяці було королівство — Срібне Тисячоліття, яке мирно співіснувало із Землею. Принц Землі Ендіміон та принцеса Місяця Сереніті (Селеніті, Селена у різних перекладах) покохали одне одного, проте люди, захоплені темною силою, напали на Срібне Тисячоліття. Королеві Сереніті, матері Принцеси Сереніті, вдалося зупинити загарбників за допомогою Легендарного Срібного Кристалу, але попри це, королівство було знищене. Однак Королеві Сереніті вдалося влаштувати усе так, щоб її дочка та воїтельки-охорониці переродились у мирному майбутньому та зуміли прожити там спокійне і щасливе життя. Головна героїня «Сейлор Мун» звичайна 14-річна школярка з Токіо — Цукіно Усаґі. Одного разу Усаґі зустрічає кішку Луну, яка вміє розмовляти. Луна допомогла Усаґі пробудити свої сили та навчила її перетворюватись у Сейлор Мун для того, щоб боротися зі злом, яке намагається захопити Землю. Згодом до Усаґі приєднуються інші сейлор-воїтельки.
Такеуті Наоко, після роботи над манґою Акімото Намі Miracle Girls у 1991, вирішила розширити свою манґу Codename: Sailor V у «Сейлор Мун». Codename: Sailor V виходила з 20 серпня 1991 року і мала Сейлор Венеру як протагоністку[9]. Наоко хотіла створити історію про дівчат у космосі.
Такеуті розповідала, спочатку в обговореннях з Kodansha фігурувала тільки одна сюжетна арка[10], а робота над сюжетом розпочалася за рік до публікації[11]:93. Після закінчення першої арки, Toei та Kodansha попросили Такеуті продовжити роботу над серією. Вона написала ще чотири сюжетні арки[10], які публікувалися одночасно з виходом п'яти сезонів аніме. При цьому манґа випереджала аніме всього на 1-2 місяці[11]:93. В результаті, аніме досить точно відповідає сюжетній лінії манґи, хоча й має розбіжності[12]. Пізніше Такеучі сказала, що оскільки виробнича команда Toei складалася переважно з чоловіків, вона вважає, що аніме має «легку чоловічу перспективу»[12].
Пізніше Такеуті Наоко розповіда, що планувала вбити протагоністок у кінці, але Осано відкинув цей варіант і заявив: «[„Сейлор Мун“] це сьодзьо-манґа!». Коли була створена аніме-адаптація, головні героїні загинули у фінальній битві з Темним Королівством, а потім їх відродили. Такеуті обурилася, що вона не змогла цього зробити у своїй версії[13]. Такеучі також планувала, що аніме-адаптація «Сейлор Мун» триватиме один сезон, але через величезну популярність компанія Toei попросила її продовжити серіал. Спочатку їй було важко розробити ще одну сюжетну лінію, щоб продовжити серіал. Під час обговорення з Осано він запропонував включити до нього дочку Усагі з майбутнього, Чібіусу[13].
Після виходу аніме «Сейлор Мун» в Північній Америці англійською мовою, фанати та науковці зазначили, що у дубляж було внесено багато змін порівняно з оригінальною японською версією. У англомовній версії «Сейлор Мун» 1995 року, вестернізацію можна помітити у тому, що більшість імен персонажів було змінено з японських на англійські[14].
Написана та ілюстрована Такеуті Наоко «Сейлор Мун» виходила у сьодзьо-журналі Nakayoshi видавництва Kodansha з 28 грудня 1991 по 3 лютого 1997[9]. Побічні історії виходили одночасно в іншому журналі Kodansha — RunRun[9]. Пізніше 52 глави манґи були опубліковані у 18-ти танкобонах, що виходили з 6 липня 1992 по 4 квітня 1997[15][16]. У 2003 до виходу теледрами Pretty Guardian Sailor Moon манґа була перевидана у новому форматі — сінсобан у 12 томах[17]. Манґа отримала нову назву Pretty Guardian Sailor Moon та нову обкладинку[18], а також були перероблені діалогі та ілюстрації. Додатково вийшли 10 окремих коротких історій у двох томах[19][20]. У 2013 до святкування 20-ліття виходу манґи її було перевидано у форматі канзенбан в 10 томах. До нового видання увійшли цифрові ремастери ілюстрацій, нові обкладинки та кольорові сторінки, що публікувалися в журналі Nakayoshi[21]. Видання були збільшені у розмірі відносно типового японського формату манґи до A5[22][23]. Короткі оповідання були перевидані в двох томах, при цьому порядок історій було змінено. До цього видання також увійшла манґа Codename: Sailor V[23].
| No. | Назва | Кількість серій | Дата виходу[c] | Режисер | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Початок | Кінець | |||||
| «Сейлор Мун» | ||||||
| 1 | «Сейлор Мун» | 46 | 7 березня 1992 | 27 лютого 1993 | Сато Дзюн'іті | |
| 2 | Sailor Moon R | 43 | 6 березня 1993 | 12 березня 1994 | Ікухара Куніхіко, Сато Дзюн'іті (#1−13) | |
| Фільм | Sailor Moon R: The Movie | 5 грудня 1993 | Ікухара Куніхіко | |||
| 3 | Sailor Moon S | 38 | 19 березня 1994 | 25 лютого 1995 | ||
| Фільм | Sailor Moon S: The Movie | 4 грудня 1994 | Сібата Хірокі | |||
| 4 | Sailor Moon SuperS | 39 | 4 березня 1995 | 2 березня 1996 | Ікухара Куніхіко | |
| Фільм | Sailor Moon SuperS: The Movie | 23 грудня 1995 | Сібата Хірокі | |||
| 5 | Sailor Moon Sailor Stars | 34 | 9 березня 1996 | 8 лютого 1997 | Іґарасі Такуя | |
| Sailor Moon Crystal | ||||||
| 6 | Season I: Dark Kingdom | 14 | 5 липня 2014 | 17 січня 2015 | Сакай Мунехіса | |
| 7 | Season II: Black Moon | 12 | 7 лютого 2015 | 18 липня 2015 | ||
| 8 | Season III: Death Busters | 13 | 4 квітня 2016 | 27 червня 2016 | Кон Тіакі | |
| Фільм | Sailor Moon Eternal -Part 1- | 8 січня 2021 | ||||
| Фільм | Sailor Moon Eternal -Part 2- | 11 лютого 2021 | ||||
| Фільм | Sailor Moon Cosmos -Part 1- | 9 червня 2023 | Такахасі Томоя | |||
| Фільм | Sailor Moon Cosmos -Part 2- | 30 червня 2023 | ||||
| Загалом[d] | 239 серій + 7 фільмів | 7 березня 1992 | 30 червня 2023 | — | ||
Toei Animation створили аніме-серіал «Сейлор Мун»[e] на основі 52 глав манґи[6][7]. Режисером першого сезону став Сато Дзюн'іті, Ікухара Куніхіко був режисером з другого по четвертий сезон, а Іґарасі Такуя зняв фінальний п'ятий сезон[24]. Прем'єра серіалу в Японії відбулася на TV Asahi 7 березня 1992. Всього вийшло 200 епізодів, фінальний вийшов 8 лютого 1997. Після виходу серіал швидко став найрейтинговішим телесеріалом від Toei Animation[25].
6 липня 2012 Kodansha та Toei Animation оголосили про створення нової аніме-адаптації манґи «Сейлор Мун», яка отримала назву Pretty Guardian Sailor Moon Crystal. На 2013 рік було заплановано міжнародний реліз, що мав би стати частиною святкуваня 20-річчя франшизи[26][27][28]. Також було оголошено, що нова адаптація буде ближчою до оригіналу, ніж перший аніме-серіал[29].
На основі аніме-серіалу компанія Toei Animation створила три повнометражні анімаційні фільмі: Sailor Moon R: The Movie у 1993, Sailor Moon S: The Movie у 1994 та Sailor Moon SuperS: The Movie у 1995. Сюжет фільмів розказує побічні історії, які не пов'язані прямо подіями серіалу. Ікухара Куніхіко зрежесував перший фільм, а режисером наступних двох став Сібата Хірокі. 8 квітня 1995 в Японії на телеканалі TV Asahi вийшов годинний ТВ-спешал[30].
У 1993 відбулася перша прем'єра мюзиклу заснованого на манзі «Сейлор Мун». Головну роль виконала театральна акторка та співачка Ояма Анза. Загалом було створено тридцять таких мюзиклів. Історії шоу включають сюжетні лінії, натхненні аніме, та оригінальний матеріал. Музика із серіалу була випущена приблизно на 20 альбомах[31]. Популярність мюзиклів була названа причиною створення ігрового телесеріалу Pretty Guardian Sailor Moon[32].
У 1990-х роках компанія Дісней мала намір зробити ігрову адаптацію по франшизі від студії Walt Disney Pictures, але фільм майже одразу було скасовано[33][34][35][36][37][38][39].
У 2003 Toei Company створили японський ігровий серіал на основі «Сейлор Мун», для якого було використано нову англомовну назву франшизи Pretty Guardian Sailor Moon. Телесеріал з 49 серій виходив на телеканалі Chubu-Nippon Broadcasting з 4 жовтня 2003 по 25 вересня 2004[40][41]. Головні ролі виконали Савай Мійю[en] (Цукіно Усаґі), Ідзумі Ріка[en][f] (Мізуно Амі), Кітаґава Кейко (Хіно Рей), Адзама Мю[en] (Кіно Макото), Комацу Аяка[en] (Айно Мінако), Сібуе Дзьодзі[en] (Чіба Мамору), Хан Кейко[en] повернулася до озвучування Луни, а Ямагуті Каппей[en] - Артеміса. Серіал показує альтернативну версію сюжетної арки про Темне Королівство, з додаванням сюжетної лінії, відмінної від тієї, що була в манзі та першому аніме-серіалі. У серіалі є оригінальні персонажі та нові розвитки сюжету[32][42]. У додачу до телесеріалу вийшло два «відразу на відео» спеціальних епізода. «Special Act» відбувається через чортири роки після завершення серіалу і показує весілля головних героїв. «Act Zero» є пріквелом до серіалу і показує історії становлення Сейлор Венери та Такседо Камена[43].
На основі франшизи «Сейлор Мун» було випущено декілька відеігр різних жанрів та для різних платформ. Більшість була розроблена компанією Bandai та їхнімі підрядниками Angel. Інші були створені Banpresto. Ранні ігри були у жанрі «побий їх усіх». Пізніші були головоломками та файтингами. Гра Another Story, що вийшла ексклюзивно для платформи Super Famicom, була покровокою рольовою грою[44]. Єдиною грою франшизи, створеною за межами Японії, була The 3D Adventures of Sailor Moon від 3VR New Media. Вона вийшла в Північній Америці у 1997. Гра розроблялася у співпраці з компанією DIC Entertainment, якій на той час належали права аніме-серіал[45]. 16 березня 2011 вийшла гра Sailor Moon: La Luna Splende (Sailor Moon: The Moon Shines) для платформи Nintendo DS[46].
Компанія Dyskami Publishing Company у 2018 році випустила дві настольні ігри Sailor Moon Crystal Dice Challenge та Sailor Moon Crystal Truth or Bluff, створені Джеймсом Ернестом з Cheapass Games. Вони засновані на механиці короткої гри 2017 року Button Men[47][48][49].
У 2018 році було анонсовано тематичний атракціон по франшизі «Сейлор Мун» - Pretty Guardian Sailor Moon: The Miracle 4-D для парку Universal Studios Japan[50]. У ньому Сейлор Мун та Внутрішні Вартові прибули до тематичного парку, де виявили та зупинили план Йоми, який мав на меті викрасти енергію людей. Атракціон працював з 16 березня по 24 липня 2018 року.
Сіквел атракціону Pretty Guardian Sailor Moon: The Miracle 4-D: Moon Palace arc працював з 31 травня по 25 серпня 2019. У ньому були представлені всі 10 Сейлор Вартових та Супер Сейлор Мун[51].
У січні 2022 було анонсовано новий атракціон Pretty Guardian Sailor Moon: The Miracle 4-D ~Moon Palace arc~ Deluxe. Атракціон мав той самий сюжет, що й попередній, і представляв Сейлор Вартових у їхніх образах принцес. Він тривав з 4 березня по 28 серпня 2022 року[52].
30 червня 2019 року було анонсовано шоу на ковзанах «Сейлор Мун» за участю російської фігурістки Євгенії Медведєвої у головній ролі[53]. Було оголошено назву майбутнього шоу - Pretty Guardian Sailor Moon: Prism on Ice, а також склад акторів. Японська співачка Anza, яка грала у перших мюзиклах по «Сейлор Мун», мала зіграти королеву Сереніті, а сейю головних ролей з Sailor Moon Crystal мали б повернутися до озвучення своїх ролей у новому шоу. Сценаристом мав стати Хірамацу Такуя, який працював раніше на мюзиклами, Сато Юко та Беджі Швіммер мали б створити хореографію, а Косака Акіко та Кайґі Ґессоку - написати музику[54]. Прем'єра шоу була запланована на першу половину червня 2020 року, але була відкладена спочатку на червень 2021, потім на червень 2022 через пандемію коронавіруса[55][56][57]. 23 лютого 2023 стало відомо, що робота над шоу на ковзанах зупинена і шоу скасовано через «нестабільну ситуацію у світі» на тлі російської збройної агресії проти України[58].
- Коментарі
- ↑ Перший офіційний англійський дубляж виходив під назвою Pretty Soldier Sailor Moon[3], пізніше заголовок було змінено на Pretty Guardian Sailor Moon[4][5].
- ↑ На Новому каналі аніме виходило російською мовою. На телеканалі К1 був показаний тільки 5 сезон українською мовою. Інформація потребує підтвердження і уточнення.
- ↑ Дата виходу зазначена для аніме-фільмів. Для аніме-серіалу зазначені дати виходу першої та останньої серії сезону.
- ↑ Вказана загальна кількість серій та фільмів двух аніме-адаптацій.
- ↑ Більшість міжнародних версій, включаючи англомовні адаптації, мають назву «Сейлор Мун». Оригінальна назва «Красуня-воїтелька Сейлор Мун» (яп. 美少女戦士セーラームーン, Bishōjo Senshi Sērā Mūn, англ. Pretty Soldier Sailor Moon).
- ↑ Вказана як Хама Чісакі
- Виноски
- ↑ а б Телепрограма - 27.03 - 03.04 - Телеканал K1. www.k1.ua. Процитовано 8 червня 2022.
- ↑ а б Новый канал. novy.tv (рос.). Архів оригіналу за 11 квітня 2001. Процитовано 8 червня 2022.
- ↑ Takeuchi, Naoko (1994). Pretty Soldier Sailor Moon Original Picture Collection vol. I (вид. 1st). Japan: Kodansha. ISBN 4063245071.
- ↑ 美少女戦士セーラームーン新装版(1). kc.kodansha.co.jp (яп.). Kodansha Comics. Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ 美少女戦士セーラームーン 完全版(1). kc.kodansha.co.jp (яп.). Kodansha Comics. Архів оригіналу за 10 лютого 2017. Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ а б Pretty Soldier Sailor Moon DVD-COLLECTION Vol.1 美少女戦士セーラームーン DVD-COLLECTION Vol.1. toei-video.co.jp (яп.). Toei Video. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ а б Pretty Soldier Sailor Moon DVD-COLLECTION Vol.2 (End) 美少女戦士セーラームーン DVD-COLLECTION Vol.2(完). toei-video.co.jp (яп.). Toei Video. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ 「美少女戦士セーラームーン」30周年へ! セーラームーンがこの10年で開けてきた、6つの新たな"扉"を振り返る. Natalie (яп.). Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 25 травня 2025.
- ↑ а б в Takeuchi, Naoko (2013). Pretty Guardian Sailor Moon ~Ten Years of Love and Miracles~. Pretty Guardian Sailor Moon: Short Stories. Т. 2. New York: Kodansha Comics. с. 196—200. ISBN 9781612620107.
- ↑ а б Takeuchi, Naoko (1999). Prety Soldier Sailor Moon Materials Collection. Tokyo: Kodansha. ISBN 4063245217.
- ↑ а б Schodt, Frederik L. (1999). Dreamland Japan: Writings on Modern Manga (вид. 2nd). Berkeley, California: Stone Bridge Press. ISBN 9781880656235.
- ↑ а б Alverson, Brigid (27 травня 2011). Sailor Moon 101: Pretty, Powerful, And Pure of Heart. MTV. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- ↑ а б Takeuchi, Naoko (2003). Punch!. Pretty Guardian Sailor Moon Volume 3 (вид. Shinsōban). Tokyo: Kodansha. ISBN 4063347834.
- ↑ Burgos, Diana (1 січня 2021). The Queer Glow up of Hero-Sword Legacies in She-Ra, Korra, and Sailor Moon. Open Cultural Studies. 5 (1): 248—261. doi:10.1515/culture-2020-0135. ISSN 2451-3474. S2CID 245091754.
- ↑ Pretty Soldier Sailor Moon (1) 美少女戦士セーラームーン (1) (яп.). Kodansha. Архів оригіналу за 20 червня 2004. Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ Pretty Soldier Sailor Moon (18) 美少女戦士セーラームーン (18) (яп.). Kodansha. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ Sailor Moon New Edition (1) 美少女戦士セーラームーン 新装版(1) (яп.). Kodansha. Архів оригіналу за 27 листопада 2005. Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ Sailor Moon New Edition (1) 美少女戦士セーラームーン新装版(1):美少女戦士セーラームーン20周年プロジェクト公式サイト (яп.). Sailormoon-official.com. 16 листопада 2013. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ Sailor Moon New Edition Short Stories (1) 美少女戦士セーラームーン新装版 ショートストーリーズ(1). kc.kodansha.co.jp (яп.). Kodansha Comics. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ Sailor Moon New Edition Short Stories (2) 美少女戦士セーラームーン新装版 ショートストーリーズ(2). kc.kodansha.co.jp (яп.). Kodansha Comics. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ Sailor Moon full version (1) 美少女戦士セーラームーン 完全版(1). kodansha.co.jp (яп.). Kodansha Comics. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ Stephenson, Brad (23 січня 2012). 3rd Gen Japanese Sailor Moon Manga Shopping Guide. moonkitty.net. Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 9 грудня 2013.
- ↑ а б Elly (10 жовтня 2013). Sailor Moon Kanzenban + iPad Mini + Smart Phone Cases. Miss Dream. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 9 грудня 2013.
- ↑ Sailor Moon staff information. Usagi.org. Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 10 вересня 2013.
- ↑ Craig, Timothy J. (2000). Japan pop! inside the world of Japanese popular culture. M.E. Sharpe. с. 260. ISBN 0-585-38331-6. OCLC 1295917706. Архів оригіналу за 6 лютого 2024. Процитовано 27 лютого 2022.
- ↑ Sailor Moon Manga Gets New Anime in Summer 2013. Anime News Network. 6 липня 2012. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ Zahed, Ramin (6 липня 2012). New 'Sailor Moon' Reboot Arrives in 2013. Animation Magazine. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 9 липня 2012.
- ↑ Mohajer-Va-Pesaran, Daphne (3 липня 2013). Happy birthday, Sailor Moon!. The Japan Times. Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
- ↑ New Sailor Moon Anime's Producer: Not Remaking 1st Anime. Anime News Network. 9 січня 2014. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ Sailor Moon SuperS Special. Sailor Moon SuperS (яп.). 8 квітня 1995. TV Asahi.
- ↑ Video DVD Corner セーラームーン ビデオ・DVDコーナー (яп.). Sailor Moon Channel. Архів оригіналу за 7 лютого 2009. Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ а б Font, Dillon (May 2004). Sailor Soldiers, Saban Style. Animefringe. Архів оригіналу за 11 вересня 2011. Процитовано 20 липня 2009.
- ↑ Sailor Moon: Todo lo que sabemos de la película live-action de Disney que fue cancelada. Tomatazos. 14 травня 2020. Архів оригіналу за 6 лютого 2023. Процитовано 6 лютого 2023.
- ↑ TIM, Televisa. Sailor Moon estuvo a punto de tener una película por Disney. Canal 5. Архів оригіналу за 6 лютого 2024. Процитовано 6 лютого 2023.
- ↑ Sailor Moon y otros 9 anime/manga que no sabías que tenían adaptaciones extranjeras. Cultture. Архів оригіналу за 6 лютого 2023. Процитовано 6 лютого 2023.
- ↑ Tavera, Enrique (19 листопада 2019). Disney tuvo en mente hacer una película live-action de Sailor Moon. Senpai. Архів оригіналу за 6 лютого 2023. Процитовано 6 лютого 2023.
- ↑ Disney estuvo a punto de hacer una película live-action de 'Sailor Moon' - El Mañana de Nuevo Laredo. elmanana.com.mx. 19 листопада 2019. Архів оригіналу за 6 лютого 2023. Процитовано 6 лютого 2023.
- ↑ LR, Redacción (20 листопада 2019). Salior [sic] Moon: Disney iba a realizar live action con Winona Ryder de protagonista [VIDEO]. larepublica.pe. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 6 березня 2023.
- ↑ G, Alex (12 травня 2020). The Sailor Moon Movie That Disney Never Made. Looper. Архів оригіналу за 6 лютого 2023. Процитовано 6 лютого 2023.
- ↑ Sailormoon. Channel – History of Sailor Moon. sailormoon.channel.or.jp (яп.). Sailor Moon Channel. Архів оригіналу за 6 серпня 2007. Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ Sailormoon. Channel – Sailor Moon Live Action TV Corner 「美少女戦士セーラームーン」 (яп.). Архів оригіналу за 17 червня 2007. Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ Mays, Jonathon (6 квітня 2004). Pretty Guardian Sailor Moon – Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 29 квітня 2009. Процитовано 20 липня 2009.
- ↑ Live-action plate DVD (TV series) 実写板DVD(TVシリーズ) (яп.). Sailormoon. Channel. Архів оригіналу за 1 лютого 2009. Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ Game Search. GameFAQs - Video Game Cheats, Reviews, FAQs, Message Boards, and More. Архів оригіналу за 18 жовтня 2007. Процитовано 5 серпня 2014.
- ↑ The 3D Adventures of Sailor Moon for PC. GameFAQs. Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 10 вересня 2013.
- ↑ Loo, Egan (16 вересня 2011). New Sailor Moon DS Game to Ship in Spring in Italy – Interest. Anime News Network. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ Sailor Moon Crystal Tabletop Games Announcement. Anime News Network (англ.). 26 квітня 2017. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 21 лютого 2018.
- ↑ Sailor Moon Crystal Gets 2 Board Games This Year. Anime News Network (англ.). 27 квітня 2017. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 21 лютого 2018.
- ↑ Sailor Moon Crystal Dice Challenge. Dyskami Publishing Company. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 21 лютого 2018.
- ↑ Pretty Guardian Sailor Moon: The Miracle 4-D. Universal Studios Japan (англ.). Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
- ↑ Komatsu, Mikikazu (18 травня 2019). Watch Web CM for Sailor Moon the Miracle 4-D: Moon Palace Chapter. Crunchyroll (англ.). Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
- ↑ 美少女戦士セーラームーン・ザ・ミラクル 4-D ~ムーン・パレス編 デラックス~. Sailor Moon Official (яп.). 7 січня 2022. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- ↑ Hodgkins, Crystalyn (30 червня 2019). Sailor Moon Franchise Gets Ice Show, Café, Collaborations With Uniqlo & Samantha Thavasa. Anime News Network (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 30 червня 2019.
- ↑ Morrrisy, Kim (16 березня 2020). Sailor Moon Ice Show Unveils Key Visual of Evgenia Medvedeva as Sailor Moon. Anime News Network (англ.). Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020.
- ↑ 「美少女戦士セーラームーン Prism on Ice」. Sailor Moon Official (яп.). 16 квітня 2020. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
- ↑ 「美少女戦士セーラームーン Prism On Ice」公演に関する重要なお知らせ. Sailor Moon Official (яп.). 7 квітня 2021. Архів оригіналу за 7 квітня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ Antonio, Rafael (7 квітня 2021). Sailor Moon Ice Show Postponed by Another Year to June 2022. Anime News Network (англ.). Архів оригіналу за 7 квітня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.
- ↑ Sailor Moon Ice Skating Show Canceled Due to 'Unstable World Situation'. Crunchyroll (англ.). 23 лютого 2021. Архів оригіналу за 16 квітня 2023. Процитовано 16 квітня 2023.
- Офіційний сайт Сейлор Мун (яп.). Архів оригіналу за 27 липня 2014.
| Це незавершена стаття про аніме та манґу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
