Сергєєв Ростислав Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергєєв Ростислав Олександрович
Народився 22 серпня 1926(1926-08-22)
Бобруйськ, Білоруська РСР, СРСР
Помер 17 вересня 2018(2018-09-17) (92 роки)
Москва, Росія
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність дипломат
Alma mater Московський державний інститут міжнародних відносин (1948) і Вища дипломатична школа МЗС СРСР (1957)
Заклад Міністерство закордонних справ СРСР
Партія ВКП(б)
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «Знак Пошани» медаль «За трудову доблесть»
Почесний працівник Міністерства закордонних справ Російської Федерації

Ростислав Олександрович Сергєєв (22 серпня 1926, Бобруйськ — 17 вересня 2018, Москва) — радянський дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 22 серпня 1926 року в місті Бобруйську (нині Могильовська область, Білорусь) у сім'ї командира Червоної армії та учительки. У 1928 році, коли батько став слухачем артилерійської академії, сім'я переїхала до Ленінграда, а з 1932 року, після закінчення батьком академії, переїжджала до багатьох місць служби батька, зокрема до Голутвина, Тули, Анапи, на військові полігони, а напередодні німецько-радянської війни мешкала в Москві[1].

З початком війни, наприкінці липня 1941 року, разом із матір'ю був евакуйований спочатку до Ульяновська, потім до Молотова. У травні 1942 року разом із матір'ю повернувся з евакуації і продовжив навчання в 175-й московській школі. Після завершення навчання наприкінці 1943 року прийнятий на факультет міжнародних відносин Московського державного університету, відкритий того ж року, а наступного перетворений на Московський державний інститут міжнародних відносин. У студентські роки був комсомольським агітатором і лектором з міжнародного становища інститутського комітету ВЛКСМ, на 3—5-му курсах обирався в бюро комсомолу курсу (був заступником секретаря бюро)[1].

У 1948 році з відзнакою закінчив інститут і був направлений на роботу в Міністерство закордонних справ СРСР у ІІІ Європейський відділ (референтура з німецьких справ) як старший референт. Восени 1948 року на три місяці був відряджений у складі радянської делегації на демаркацію кордону між СРСР і Угорщиною (секретар радянської частини підкомісії на ділянці в 100 км). Після повернення з відрядження продовжив роботу в німецькій референції ІІІ Європейського відділу. Член ВКП(б) з 1949 року[1].

З квітня 1949 року по 1952 рік — референт-перекладач, аташе місії СРСР у Швейцарії[1]; у 1952—1955 роках — співробітник центрального апарату Міністерства закордонних справ СРСР; у 1955—1957 роках — слухач Вищої дипломатичної школи Міністерства закордонних справ СРСР; у 1957—1962 роках — співробітник посольства СРСР у Федеративній Республіці Німеччині; у 1962—1975 роках — радник міністра, керівник Групи радників міністра закордонних справ СРСР; у 1975—1980 роках — керівник управління планування зовнішньополітичних заходів Міністерства закордонних справ СРСР.

З 21 травня 1980 року по березень 1990 року — Надзвичайний і Повноважний Посол у Мексиці[2]. Після повернення вийшов у відставку. У 1991 році став головним радником створеної того року Зовнішньополітичної асоціації і головою Ради її екологічної асоціації. Того ж року обраний президентом Асоціації випускників Московського державного інституту міжнародних відносин і цю посаду обіймав до 2004 року[1].

Помер в Москві 17 вересня 2018 року[3].

Книги

[ред. | ред. код]

Автор книг:

  • «В сотрясаемой Мексике: посольские будни» (2002, видавництво «РОССПЭН»)[1];
  • «В МИД СССР. На Кузнецком мосту и Смоленской площади» (2007)[1].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]