Очікує на перевірку

Пестковський Станіслав Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пестковський Станіслав Станіславович
пол. Stanisław Pestkowski
Прапор
Прапор
1-й Голова революційного комітету з управління Киргизьким (Казахським) краєм
30 квітня — серпень 1920 року
Попередник: Посаду започатковано
Наступник: Іван Акулов
Прапор
Прапор
1-й Прем'єр-міністр Киргизького (Казахського) краю
10 липня 1919 — серпень 1920 року
Попередник: Посаду започатковано
Наступник: Сакипкерей Аргиншаєв
 
Народження: 3 грудня 1882(1882-12-03)[1]
Келчиґлув, Паєнчанський повіт, Лодзинське воєводство, Республіка Польща
Смерть: 15 листопада 1937(1937-11-15)[2][1] (54 роки)
Москва, СРСР
Поховання: Нове Донське кладовище
Країна: Республіка Польща
Партія: КПРС

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Станіслав Станіславович Пестковський (пол. Stanisław Pestkowski; 3 грудня 1882 — 15 листопада 1937) — польський і російський революціонер, комісар у справах Державного банку, перший нарком пошти й телеграфу, діяч Профінтерну й Комінтерну, 1-й голова Революційного комітету з управління Киргизьким (Казахським) краєм.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1882 року в польському селі Келчиґлув (Каліська губернія) у шляхетній родині. 1901 року, будучи учнем гімназії, вступив до лав Союзу польської соціалістичної молоді. Наступного року приєднався до СДКПіЛ та під час Першої російської революції став членом її правління (1905-1906).

1906 року був заарештований та засуджений до чотирьох років каторги, після чого був засланий на довічне поселення до Іркутської губернії. 1912 року втік за кордон, де у Кракові познайомився з Леніним. Перед початком Першої світової війни переїхав до Бельгії, потім — до Голландії й Англії. Там він став членом Лондонської більшовицької секції та Британської соціалістичної партії.

1917 року повернувся до Росії, де взяв участь у Жовтневому перевороті. 24 жовтня (6 листопада) 1917 року за призначенням Військово-революційного комітету Петроради став комісаром головного телеграфу. 11 (24) листопада того ж року за рекомендацією В'ячеслава Менжинського Ленін призначив Пестковського комісаром у справах Державного банку на правах керуючого. У той період більшовики шляхом перемовин намагались подолати саботаж вищих банківських чиновників й отримати кошти для потреб Раднаркому. Оскільки ті спроби не давали бажаного результату, Пестковський запропонував оформити позику в 5 мільйонів карбованців у знайомого польського банкіра. Ленін до такої пропозиції поставився скептично, й того ж року Пестковський був усунутий від посади[3].

Від 1917 до 1919 року був заступником наркома в колегії Наркомату у справах національностей. Був відряджений уповноваженим РНК на Західний фронт, де брав участь у створенні Литовсько-Білоруської республіки.

У 1919—1920 роках займав пост у Киргизькому ревкомі, був членом обласного бюро РКП(б) Киргизького краю[4]. Від 1920 до 1921 року, під час польсько-радянської війни, обіймав посаду начальника політичного управління Західного фронту. Від 1922 року перебував на партійній роботі. У 19241926 роках був першим повноважним представником СРСР у Мексиці. Після цього обіймав посаду заступника голови й секретаря ЦК Міжнародної організації допомоги борцям революції. Потім працював в апараті Комінтерну й на науковій роботі. Був делегатом 8-го та 9-го з'їздів партії.

1937 року був заарештований та розстріляний. 1955 року реабілітований посмертно.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. Пестковский Станислав Станиславович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. С. С. Пестковський на сайті ЦБР. Архів оригіналу за 1 січня 2008. Процитовано 4 вересня 2018.
  4. Керівники Казахстану. VOX History. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 4 вересня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]