Пестковський Станіслав Станіславович
Пестковський Станіслав Станіславович пол. Stanisław Pestkowski | |||
| |||
---|---|---|---|
30 квітня — серпень 1920 року | |||
Попередник: | Посаду започатковано | ||
Наступник: | Іван Акулов | ||
| |||
10 липня 1919 — серпень 1920 року | |||
Попередник: | Посаду започатковано | ||
Наступник: | Сакипкерей Аргиншаєв | ||
Народження: |
3 грудня 1882[1] Келчиґлув, Паєнчанський повіт, Лодзинське воєводство, Республіка Польща | ||
Смерть: |
15 листопада 1937[2][1] (54 роки) Москва, СРСР | ||
Поховання: | Нове Донське кладовище | ||
Країна: | Республіка Польща | ||
Партія: | КПРС | ||
Станіслав Станіславович Пестковський (пол. Stanisław Pestkowski; 3 грудня 1882 — 15 листопада 1937) — польський і російський революціонер, комісар у справах Державного банку, перший нарком пошти й телеграфу, діяч Профінтерну й Комінтерну, 1-й голова Революційного комітету з управління Киргизьким (Казахським) краєм.
Народився 1882 року в польському селі Келчиґлув (Каліська губернія) у шляхетній родині. 1901 року, будучи учнем гімназії, вступив до лав Союзу польської соціалістичної молоді. Наступного року приєднався до СДКПіЛ та під час Першої російської революції став членом її правління (1905-1906).
1906 року був заарештований та засуджений до чотирьох років каторги, після чого був засланий на довічне поселення до Іркутської губернії. 1912 року втік за кордон, де у Кракові познайомився з Леніним. Перед початком Першої світової війни переїхав до Бельгії, потім — до Голландії й Англії. Там він став членом Лондонської більшовицької секції та Британської соціалістичної партії.
1917 року повернувся до Росії, де взяв участь у Жовтневому перевороті. 24 жовтня (6 листопада) 1917 року за призначенням Військово-революційного комітету Петроради став комісаром головного телеграфу. 11 (24) листопада того ж року за рекомендацією В'ячеслава Менжинського Ленін призначив Пестковського комісаром у справах Державного банку на правах керуючого. У той період більшовики шляхом перемовин намагались подолати саботаж вищих банківських чиновників й отримати кошти для потреб Раднаркому. Оскільки ті спроби не давали бажаного результату, Пестковський запропонував оформити позику в 5 мільйонів карбованців у знайомого польського банкіра. Ленін до такої пропозиції поставився скептично, й того ж року Пестковський був усунутий від посади[3].
Від 1917 до 1919 року був заступником наркома в колегії Наркомату у справах національностей. Був відряджений уповноваженим РНК на Західний фронт, де брав участь у створенні Литовсько-Білоруської республіки.
У 1919—1920 роках займав пост у Киргизькому ревкомі, був членом обласного бюро РКП(б) Киргизького краю[4]. Від 1920 до 1921 року, під час польсько-радянської війни, обіймав посаду начальника політичного управління Західного фронту. Від 1922 року перебував на партійній роботі. У 1924—1926 роках був першим повноважним представником СРСР у Мексиці. Після цього обіймав посаду заступника голови й секретаря ЦК Міжнародної організації допомоги борцям революції. Потім працював в апараті Комінтерну й на науковій роботі. Був делегатом 8-го та 9-го з'їздів партії.
1937 року був заарештований та розстріляний. 1955 року реабілітований посмертно.
- ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ Пестковский Станислав Станиславович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ С. С. Пестковський на сайті ЦБР. Архів оригіналу за 1 січня 2008. Процитовано 4 вересня 2018.
- ↑ Керівники Казахстану. VOX History. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 4 вересня 2018.
- Пестковский Станислав Станиславович // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Народились 3 грудня
- Народились 1882
- Уродженці Лодзинського воєводства
- Померли 15 листопада
- Померли 1937
- Померли в Москві
- Поховані на Донському кладовищі
- Члени КПРС
- Керівники ЦК Компартії Казахстану
- Прем'єр-міністри Казахстану
- Посли СРСР у Мексиці
- Польські революціонери
- Російські революціонери
- Репресовані в СРСР
- Діячі Комінтерну
- Діячі Профінтерну