Ситник бульбистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ситник бульбистий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Ситникові (Juncaceae)
Рід: Ситник (Juncus)
Вид:
Ситник бульбистий (J. bulbosus)
Біноміальна назва
Juncus bulbosus

Ситник бульбистий[1][2] (Juncus bulbosus) — вид трав'янистих багаторічних рослин родини ситникові (Juncaceae).

Опис[ред. | ред. код]

Не кореневищний вид. Стебла від прямовисних до розпростертих або плавучих, 0.3–3 дм, до 10 дм, коли рослина плавуча або занурена, круглі в перетині, 1–2 мм діаметром, гладкі; коли розпростерті, вкорінюються у вузлах. Катафілів 1, солом'яного кольору, верх гострий. Суцвіття дифузні з 1–8(30) головами, 2–10 см; голови 2–6(15)-квіткові 4.5–6.5 мм діаметром. Листочки оцвітини 1.5-3.5 мм, від зеленого до темно-коричневого кольору, зовнішні гострі, внутрішні тупі. Капсули 2.5–4 мм. Насіння еліпсоїдне, 0.5–0.6 мм, ясного, жовто-коричневого кольору. 2n=40. Цвіте у червні–липні, плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням та вегетативно.

Поширення[ред. | ред. код]

Трапляється більш-менш по всій Європі, але виходить за межі регіону тільки в Північній Африці. Він був введений в Маврикію, Австралію, Нову Зеландію, Канаду та США. Зростає на воді, у відкритих, часто сезонно вологих місцях проживання, на від кислих до нейтральних ґрунтах. Він може терпіти глибоке занурення і вижити на пісках, які є вологими протягом усього кількох тижнів у зимовий період.

В Україні зростає на Правобережному Поліссі, в Закарпатті, поодиноко — в інших регіонах Правобережжя. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Зк, Хм. Охороняють в Поліському, Рівненському та Черемському ПЗ, НПП «Прип'ять-Стохід»[3] та Нобельському НПП. Осушення боліт призвело до скорочення ареалу Juncus bulbosus на території України. В Україні проходить східна межа поширення виду[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 414.
  2. а б Ольшанський І. Г. Географічний аналіз Juncaceae Juss. флори України // Український ботанічний журнал. — 2009. — Вип. 66. — № 4. — С. 554–565.
  3. Червона книга України

Посилання[ред. | ред. код]