Скальп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скальп
Integumenta regionis superioris cranii (lingua Ukraina).png
Шари скальпа
Double cowlick.jpg
Волосяний покрив скальпа
Латинська назва Scalpus
Анатомія Грея subject #246 1152
Артерія Надблокова артерія
Надочноямкова артерія
Потилична артерія
Поверхнева скронева артерія
Задня вушна артерія
Вена Задня вушна вена
Поверхнева скронева вена
Потилична вена
Нерв Надблоковий нерв Надочноямковий нерв Великий потиличний нерв
Малий потиличний нерв Вилично-скроневий нерв
Вушно-скроневий нерв
Лімфа Сосцеподібні лімфатичні вузли
Потиличні лімфатичні вузли
MeSH Scalp
Dorlands/Elsevier 12721502

Commons-logo.svg Скальп у Вікісховищі

Скальп (лат. scalpus) — загальна назва для шкіри і тканин, які покривають лобно-тім'яно-потиличну і скроневу ділянки склепіння черепа. Шкіра скріплена з м'язами сполучною тканиною, яка пронизана кровоносними судинами.

Етимологія[ред. | ред. код]

Слово скальп походить від англ. scalp, у свою чергу, запозиченому зі скандинавських мов (дав.-ісл. skalpr («футляр», «оболонка»), віддалено спорідненого з прасл. *skala). Цікаво, що слова «скальп», «скальпувати» не пов'язані зі «скальпель» — похідним від лат. skalpo[1].

Будова[ред. | ред. код]

Скальп складається зі шкіри і чотирьох фасцій, а також клітковинних просторів, що покривають склепіння черепа. Це щільна і рухома захисна оболонка черепних кісток. Три з цих п'яти шарів жорстко з'єднані між собою.

Шкіра скальпа — найбільш товста у всьому людському тілі. Вона також найгустіше за все покрита волоссям. Шкіра виконує захисну функцію, а також грає важливу роль у міміці обличчя: волокна надчерепного м'язу з'єднані з нею фіброзними волокнами підшкірної клітковини, завдяки чому можуть рухати її назад і вперед.

Підшкірна клітковина (panniculus adiposus) — другий шар скальпа; це сполучна тканина, яка поєднує шкіру зі сухожильним шоломом. Клітковина містить багато кровоносних судин — артерій і вен. Вона жорстко прикріплена до нижчерозташованих м'язів, навіть при пошкодженні скальпу і відриві його від голови всі три шари залишаються з'єднаними.

Сухожильний шолом або надчерепний апоневроз (galea aponeurotica) — сукупність сухожилків, що з'єднують лобову і потиличну частини надчерепного м'язу. Він покриває все склепіння черепа.

Підапоневротична клітковина лежить під сухожиллям і м'язами у підаповневротичному просторі (spatium subaponeuroticum). Уможливлює верхнім шарам рухатися відносно окістя.

Окістя (periosteum) — найнижчий шар скальпа. Являє собою глибоку мемрану, яка покриває кістки черепного склепіння.

Кровопостачання[ред. | ред. код]

Постачання крові здійснюється через п'ять пар артерій: трьох пар — відгалужень зовнішньої сонної артерії, і двох пар від внутрішньої:

Відтік венозної крові здійснюється трьома парами вен:

Оскільки стінки кровоносних судин щільно прилягають до клітковини другого шару скальпа, це ускладнює стягування порізів і навіть незначні поранення скальпа сильно кровоточать.

Іннервація[ред. | ред. код]

Іннервацію скальпа здійснюють такі пари нервів:

Лімфотік[ред. | ред. код]

Лімфатичні судини зі задньої половини скальпа впадають у потиличні і задні вушні вузли. Лімфатичні судини з передньої половини впадають у завушні вузли. Лімфа скальпа доходить і до підщелепних і глибоких шийних вузлів.

Скальп в історії і культурі[ред. | ред. код]

Естетика[ред. | ред. код]

Волосяний покрив скальпа відіграє важливу роль в естетиці обличчя. Андрогенічна алопеція є одною з причин чоловічих турбот. Для її лікування застосовують як медикаментозну терапію (наприклад, фінастерид, міноксидил), так і пересадку волосся. З віком покриви черепа можуть деформуватися, стати важчими і безформеними, від чого лоб здається низьким і сильно зморшкуватим. Операція з підтягування брів і лоба (фронтліфтинг) усуває цю ваду.

Скальпування[ред. | ред. код]

Три верхніх шари скальпа при значних різаних ранах порівняно легко відділяються від окістя. У деяких народів існував звичай знімати скальпи з переможених ворогів (як вбитих, так і живих), які слугували бойовими трофеями. Найбільш відомими мисливцями за скальпами є північноамериканські індіанці, проте, варто зауважити, що такий звичай існував і в інших місцях, у тому числі у Європі.

Докладніше: Скальпування

Див. також[ред. | ред. код]

  • Дерматиломанія — хворобливий стан, який проявляється у щипанні власної шкіри
  • Трихологія — розділ дерматології, що спеціалізується на шкірі волосяної частини голови
  • Триходинія — хворобливий стан, який проявлюється болісними відчуттями у скальпі
  • Трихотиломанія — хворобливий стан, який проявлюється у постійному висмикуванні власного волосся
  • Трихофілія — відхилення сексуальної поведінки; фетишизм волосся

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.