Скірче

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Скірче
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Горохівський
Рада/громада Скірченська сільська рада
Код КОАТУУ 0720887201
Основні дані
Засноване 1609
Населення 503
Площа 15,86 км²
Густота населення 31,72 осіб/км²
Поштовий індекс 45710
Телефонний код +380 3379
Географічні дані
Географічні координати 50°38′21″ пн. ш. 24°56′37″ сх. д. / 50.63917° пн. ш. 24.94361° сх. д. / 50.63917; 24.94361Координати: 50°38′21″ пн. ш. 24°56′37″ сх. д. / 50.63917° пн. ш. 24.94361° сх. д. / 50.63917; 24.94361
Середня висота
над рівнем моря
211 м
Місцева влада
Адреса ради 45710, Волинська обл., Горохівський р-н, с.Скірче , тел. 92-9-42
Карта
Скірче is located in Україна
Скірче
Скірче
Скірче is located in Волинська область
Скірче
Скірче

Скі́рчесело в Україні, в Горохівському районі Волинської області. Населення становить 503 осіб. Засноване 1609 р. Розташоване воно в долині, через яку протікає безіменна річка – притока Чорногузки.

Назва[ред.ред. код]

Місцеві жителі вважають, що назва села пішла від слова «корчувати», інші пояснюють походження назви від польського слова «скурче» – криве, погане, нездале. У 1810 році вперше зустрічається назва Скірче, Скорче.

Археологія[ред.ред. код]

У східній частині Скірчого помітні сліди городища, на якому виявлено культурний шар. На захід від городища є сліди відкритого давньоруського селища, виявлено культурний шар часів Давньої Русі[1].

Історія[ред.ред. код]

Село вперше згадується в документах у 1609 р. у звязку з будівництвом мурованого цегляного костелу на честь Успіння найсвятішої діви Марії і Івана Хрестителя. Костел заснував і профінансував будівництво луцький підкоморій Ян Чарленський. У 1613 р. королівський дворянин Кшиштоф Чарленський пожертвував на утримання костелу село Кроватка. Костел було освячено єпископом Анжеєм Генбіцкім[2].

За польської окупації у міжвоєнний період належала до гміни Чаруків (gmina Czaruków) Луцького повіту (Powiat łucki) Волинського воєводства. У 1930-х село нараховувало 179 господарств. В Скірчі був римо-католицький костел Успіння найсвятішої діви Марії і Івана Хрестителя, дерев'яна православна церква св. Миколая і початкова школа з польською мовою навчання.

В 1944 році село було повністю спалене, збереглася тільки школа і бібліотека, які ще досі функціонують.

Під час бойових дій радянські війська знищили православну церкву, а в 1957 р. місцеве радянське керівництво наказало розібрати по цеглині древній римсько-католицький костьол, який відвідувала відома польська письменниця та громадська діячка Єва Фелінська, яка в 1859 р. померла в с. Воютин Луцького р-ну, але, за переказами, була похована саме на кладовищі в с. Скірче (могила не збереглася)[3].  

Сучасність[ред.ред. код]

Село Скірче  нараховує 157 дворів, половина мешканців – пенсіонери. Немає водопроводу, нормальної дороги і навіть доброго сполучення із районним центром. Тільки на початку 2005 року була встановлена нова лінія електромережі, яка обслуговує майже 600 споживачів. Газифіковано на початку 2009 р. в селі знаходиться три крамниці, які забезпечують село всім необхідним для повсякденного життя. Приватне сільськогосподарське підприємство «Дружба» орендує земельні паї Скірченської сільської ради, а відтак забезпечує мешканців робочими місцями[4].

Освіта[ред.ред. код]

Загальноосвітня школа І-ІІ ступеня[5]. Заснована у 1908 р. Сучасне приміщення побудоване у 1974 р. З часу заснування школа дала путівку в життя понад 1000 випускникам. Сьогодні в школі навчається 70 учнів [6]. З них 16 дітей з села Жуковець.

Культура[ред.ред. код]

  • Селищний будинок культури
  • Селищна бібліотека

Релігія[ред.ред. код]

  • Церква Свят. Миколая Чудотворця (1988-92) дерев’яна, однобанна, у традиціях волинської школи церковного зодчества, належить громаді УПЦ МП[4].

Спорт[ред.ред. код]

Футбольна команда "Кураж" (Скірче-Ватин)  з міні-футболу[7].

Цікаві факти[ред.ред. код]

Мешканець села Олексій Карпович (1906-після 2010) прожив понад 100 років [4].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.