Шклинь
| село Шклинь | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький район |
| Рада | Шклинська сільська рада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1445 |
| Населення | 843 |
| Площа | 14,23 км² |
| Густота населення | 59,24 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45712 |
| Телефонний код | +380 3379 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°34′23″ пн. ш. 25°00′06″ сх. д. / 50.57306° пн. ш. 25.00167° сх. д.Координати: 50°34′23″ пн. ш. 25°00′06″ сх. д. / 50.57306° пн. ш. 25.00167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
215 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 45712, Волинська обл., Луцький р-н, с. Шклинь |
| Карта | |
  Шклинь | |
 Шклинь | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Шклинь — село в Україні, У Горохівському районі Волинської області. Населення становить 843 осіб.
Розташування[ред. | ред. код]
Село розташоване на автодорозі[1] Львів — Луцьк. За 30 км від Луцька, за 5 км від залізничної станції Сенкевичівка.
Історія[ред. | ред. код]
У давні часи у селі діяв склозавод. Робітників, які тут працювали, називали шклинцями, звідси і назва села.
Князь Олександр Заславський у Шклині[2] 24 липня 1616 р. написав лист до якогось пана.[3]
У 1906 році село Чаруківської волості Луцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 28 верст, від волості 8. Дворів 151, мешканців 916[4].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 868 осіб, з яких 392 чоловіки та 476 жінок.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 842 особи.[6]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,53 % |
| російська | 0,36 % |
| білоруська | 0,12 % |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
В селі була пам'ятка архітектури — церква св. Бориса і Гліба, побудована у 1864 році при священикові Петрові Лясковському. Стояла на підвищенні в північній частині села, з заходу від дороги до села Воютин. Тризрубна одноверха з двома прибудовами: з півночі до вівтаря - ризниця, з заходу до бабинця - невеликий присінок. Біля церкви розташована дерев'яна двоярусна дзвіниця.
У 60-х роках. ХХ ст. храм було закрито і перетворено у "Музей історії села". Богослужіння відновлені у 90-х роках ХХ ст. З 1997 році настоятелем храму був священик Олександр Фідрін. У 2012 році парафія УПЦ МП на місці старої святині збудувала нову церкву[8].
7 березня 2019 року, після проведення зборів, громада храму була прийнята в клір Волинської єпархії ПЦУ [1]
З 11 березня 2019 року, настоятелем храму є священик Михайло Степанович Стрільчук.
У 2020 році. стараннями підприємця Никонюка Анатолія Олександровича, вихідця зі Шклиня, було проведено внутрішній благоустрій храму, перебудовано вхідну арку [2]
Спорт[ред. | ред. код]
В 2013 році було відновлено футбольний клуб «ТЕМП», який тепер виступає в 2-й групі чемпіонату району.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Едуард Гакен (Eduard Haken), народився тут 22 березня 1910 року, лікар за освітою, відомий, передусім в Чехії, за свій чудовий бас; від 1941 року працював у Празькому Національному театрі.
- Роман Карпюк — доктор педагогічних наук, доцент, Відмінник освіти України, заслужений тренер України, почесний працівник фізичної культури і спорту України, голова Волинського відділення паралімпійського комітету України, отаман Волинської обласної козацької організації «Українське Реєстрове Козацтво», генерал-полковник УРК.
- Валерій Лац — тренер філіалу ДЮСШ з волейболу.
- Роман Луцюк (1976—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Юрій Русюк — майстер спорту України з легкої атлетики.
- Леонід Мізернюк — майстер спорту України з легкої атлетики, в 90-их роках член збірної команди України.
- Романюк В. М. — кандидат у майстри спорту з біатлону, призер І Всесоюзних юнацьких ігор 1988 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ станом на 2015 це звучить занадто — радше напрямок Львів—Луцьк
- ↑ в статті — у Шкліні
- ↑ Александрович В. Мистецькі клопоти князя Олександра Заславського [Архівовано 5 січня 2017 у Wayback Machine.] // Український археографічний щорічник. Вип. 15. — Т. 18. — Київ, 2010. — С. 173.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 7 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Борисо-Глібська парафія УПЦ села Шклинь зустріла 5-річчя свого храму. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 12 січня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Szklinie, Szklin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 643. (пол.) — S. 643. (пол.)
Література[ред. | ред. код]
- Шклинь Перший // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.211
Посилання[ред. | ред. код]
- Зимові фото з села Шклинь[недоступне посилання з травня 2019]
- Погода в селі Шклинь [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Одне з господарств [Архівовано 22 лютого 2019 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
