Новостав (Луцький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Новостав
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Громада Боратинська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07080030140057845
Основні дані
Засноване 1390
Населення 602
Площа 18 км²
Густота населення 33,44 осіб/км²
Поштовий індекс 45671
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°40′52″ пн. ш. 25°21′39″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
191 м
Водойми р. Чорногузка
Місцева влада
Карта
Новостав. Карта розташування: Україна
Новостав
Новостав
Новостав. Карта розташування: Волинська область
Новостав
Новостав
Мапа
Мапа

Новоста́в — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 602 особи.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 499 осіб, з яких 227 чоловіків та 272 жінки.[1].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 602 особи.[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,34 %
російська 0,66 %

Релігія[ред. | ред. код]

У 2019 році релігійна громада Новостава офіційно вийшла з підпорядкування УПЦ Московського патріархату і перейшла до ПЦУ[4].

Пам'ятки археології[ред. | ред. код]

На території села відомі такі пам'ятки археології:

  • За 0,5 км на захід від села, на правому березі Чорногузки  — двошарове поселення пізньопалеолітичного часу і культури лінійно-стрічкової кераміки доби неоліту, відкрите в 1978 р. Г. Охріменком.
  • За 1,5 км на захід від села, на правому березі Чорногузки  — поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, відкрите розвідкою Г. Охріменка у 1978 р.
  • За 2 км на захід від села, на правому березі Чорногузки  — поселення культури лінійно-стрічкової кераміки. Відкрите розвідкою Г. Охріменка у 1978 р.
  • За 1 км на південний схід від села, в урочищі Мачулки, на лівому березі Чорногузки  — поселення пізнього періоду трипільської культури, відкрите М. Пелещишиним у 1973 р.
  • На мисі лівого берега р. Стир  — поселення кінця І тис. н. е. завдовжки 200 і завширшки 100 м. На його площі зібрано фрагменти кераміки культури Луки-Райковецької.
  • На території села (садиба Й. Вішнера)  — давньоруське городище.
  • У північно-східній частині села, на схід від тваринницької ферми і за 400 м на північний схід від дороги Боратин-Мстишин  — багатошарове поселення стжижовської культури, милоградської культури ранньозалізної доби та давньоруського часу Х-XI ст.

Відомі мешканці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. На Волині 33 релігійні громади офіційно стали ПЦУ. Конкурент. Процитовано 17 травня 2021.

Література[ред. | ред. код]

  • Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 232–233.

Посилання[ред. | ред. код]