Соловейко західний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Західний соловейко
Luscinia megarhynchos Istria 01.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Співочі птахи (Passeri)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Соловейко (Luscinia)
Вид: Соловейко західний
Біноміальна назва
Luscinia megarhynchos
(Brehm, 1831)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Luscinia megarhynchos
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Luscinia megarhynchos
ITIS logo.svg ITIS: 560897
IUCN logo.svg МСОП: 22709696
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 383689
Fossilworks: 369341

Солове́йко за́хідний, або південний (Luscinia megarhynchos) — невеликий співочий горобцеподібний птах родини мухоловкових (Muscicapidae), інколи його відносять до родини дроздових (Turdidae). В Україні гніздовий, перелітний птах.

Пісня соловейка

Опис[ред. | ред. код]

Сонограми фрагментів пісень соловейків звичайного та західного дають можливість надійно розрізнити ці два види за голосом.

Маса тіла 18-27 г, довжина тіла близько 17 см. Дорослий птах зверху бурий, поперек і надхвістя рудувато-бурі; низ білуватий, зі світлішими грудьми і черевом; махові пера бурі; хвіст іржасто-бурий; дзьоб бурий; ноги світло-бурі. Молодий птах буруватий, строкатий, на перах темна облямівка.[1]

Дуже схожий на соловейка східного, від якого дорослі птахи відрізняються відсутністю темних плям на волі, рудішими попереком, надхвістям і хвостом, але найдостовірніше — піснею. Молодих птахів цих двох видів відрізнити складно.

Пісня соловейка західного мелодійна й різноманітна, нагадує пісню східного соловейка, але швидша й тихіша; поклик — тихий свист «гуііт».

Поширення та місця існування[ред. | ред. код]

Соловейко західний поширений на теренах Північної Африки, у Центральній, Західній та Південній Європі, а також в Малій Азії, у північній частині Близького Сходу і Центральної Азії, а на зимівлю відлітають в екваторіальні регіони Африки.

В Україні гніздовий, перелітний птах Закарпаття, Передкарпаття, Придунайського регіону та Криму[1] Ареал виду розширяється.

Веде потайний спосіб життя. Зазвичай оселяється в листяних і змішаних лісах, старих парках, садах і на кладовищах. Обов'язковою умовою у виборі місця проживання є наявність поблизу озерця, або ж лісового потічка, ставка чи річки. Цей соловейко мешкає тільки на рівнинах і ніколи не селиться вище 400 м над рівнем моря.

Гніздування[ред. | ред. код]

Яйця соловейка західного в оологічній колекції

Перелітні птахи, прилітають у квітні — травні, відлітають у серпні — вересні. На місця гніздування самці прилітають раніше за самок. Гнізда влаштовує на землі під кущами. Гніздо чашоподібної форми вистилається сухою травою і шерстю. З середини травня самка відкладає 4-6 матових, оливково-зелених або коричневих яєць і сама насиджує кладку. Через два тижні на світ з'являються сліпі пташенята, ще через 11-12 днів пташенята покидають гніздо і вчаться літати.

В кінці серпня — початку вересня солов'ї відлітають на місця зимівлі.

Живлення[ред. | ред. код]

Живляться комахами, їхніми личинками та дрібними безхребетними.

Охорона[ред. | ред. код]

Перебуває під охороною Бернської конвенції.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.