Солоніцин Анатолій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Солоніцин Анатолій Олексійович  (1934—1982) — російський актор. Заслужений артист Росії (1981).

Народ. 30 серпня 1934 р. у м. Богородськ Горьківської обл. в родині журналіста. Закінчив студію при Свердловському драматичному театрі (1960), де потім виступав. В кіно знімався з 1964 р. (фільми: « Андрій Рубльов», «У вогні броду немає», «Соляріс», «Свій серед чужих, чужий серед своїх», «Дзеркало», «Легенда про Тіля», «З життя відпочиваючих» та ін.).

Грав в українських кінокартинах: «Один шанс з тисячі» (1968, Мигунько), «Спадкоємці» (1975, т/ф, 4 с, Бистров), «Віщує перемогу» (1979, Вершинін).

У 1981 році удостоєний нагороди «Срібний ведмідь» Берлінського кінофестивалю за роль у фільмі «Двадцять шість днів із життя Достоєвського» (реж. О. Г. Зархі) — номінація «Найкращий актор»[1].

Помер 11 червня 1982 р. у Москві. Похований на Ваганьковському кладовищі.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Актеры советского кино. Вьш. 11-й. М., 1975;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.401;
  • Раззаков Ф.Досье на звезд. 19621980. М., 1998. — С.450—460;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.710.

Посилання[ред.ред. код]