Солоніцин Анатолій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Солоніцин Анатолій Олексійович
Ім'я при народженні Отто Алексеевич Солоницын
Народився 30 серпня 1934(1934-08-30)[1][2]
Богородськ, Bogorodsky District, Nizhny Novgorod Oblast[d], Gorki Krai[d], РРФСР, СРСР
Помер 11 червня 1982(1982-06-11)[1][2] (47 років)
Москва, РРФСР, СРСР
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Рід діяльності актор
Роки діяльності 19631982
Брати / сестри Q4428380?
IMDb nm0813463
Нагороди та премії

Анатолій (Отто) Олексійович Солоніцин (рос. Анато́лий (О́тто) Алексе́евич Солони́цын; 30 серпня 1934, Богородськ, Горьківська область, Російська РФСР11 червня 1982, Москва, Російська РФСР) — російський актор. Заслужений артист Росії (1981).

Народився в родині журналіста. Закінчив студію при Свердловському драматичному театрі (1960), де потім виступав. В кіно знімався з 1964 р. (фільми: «Андрій Рубльов», «У вогні броду немає», «Соляріс», «Свій серед чужих, чужий серед своїх», «Дзеркало», «Легенда про Тіля», «З життя відпочиваючих» та ін.).

Грав в українських кінокартинах: «Один шанс із тисячі» (1968, Мигунько), «Спадкоємці» (1975, т/ф, 4 с, Бистров), «Віщує перемогу» (1979, Вершинін).

У 1981 році удостоєний нагороди «Срібний ведмідь» Берлінського кінофестивалю за роль у фільмі «Двадцять шість днів із життя Достоєвського» (реж. О.Г. Зархі) — номінація «Найкращий актор»[3].

Похований на Ваганьковському кладовищі.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  3. Berlinale: Prizes & Honours 1981 (www.berlinale.de) (англ.)

Література[ред.ред. код]

  • Актеры советского кино. Вьш. 11-й. М., 1975;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.401;
  • Раззаков Ф.Досье на звезд. 19621980. М., 1998. — С.450—460;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.710.

Посилання[ред.ред. код]