Сонячне затемнення 1 травня 1185 року

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сонячне затемнення
1 травня 1185
року
SolarEclipse1185-05-01.gif
Загальні параметри затемнення:
Тип сонячне затемнення
Гамма 0.5264
Величина 1.0736
Максимум затемнення:
Тривалість 5 хв. 9 с.
Місце видимості Центральна Америка, північна Європа
46°00′00″ пн. ш. 37°12′00″ зх. д. / 46.000000000028° пн. ш. 37.2000000000277779577118054° зх. д. / 46.000000000028; -37.2000000000277779577118054
Ширина смуги, max 280 км
Час (UTC): 13:18:04
Посилання
Сарос 115
CMNS: Сонячне затемнення 1 травня 1185 року у Вікісховищі

Сонячне затемнення 1 травня 1185 року — повне сонячне затемнення 115-го Саросу[1], яке спостерігали 1 травня 1185 року на території Центральної Америки, північної Європи, частини сучасного Казахстану. Згадки про сонячне затемнення наявні у кількох літературних творах, зокрема у «Слові о полку Ігоревім».

Хід затемнення[ред. | ред. код]

Сонячне затемнення розпочалося близько 13:00:00 UTC у Центральній Америці. Пізніше тінь Місяця перетнула Атлантичний океан та дісталася Європи. Спочатку тінь вкрила територію Шотландії, пізніше — Скандинавського півострова, а потім — північної частини Київської Русі. За 50 км від розташування столиці Казахстану Нур-Султана тінь Місяця зникла з планети Земля. Максимум затемнення спостерігався у точці з координатами 46°00′00″ пн. ш. 37°12′00″ зх. д. в Атлантичному океані о 13:18:04 UTC[2][3][4].

У літературі[ред. | ред. код]

Сонячне затемнення згадується у «Слові о полку Ігоревім» — літературній пам'ятці доби Київської Русі:

« Глянув Ігор на ясне сонце

Та й побачив - військо тьма покрила...

«

Під час сонячного затемнення головний герой твору, князь Ігор Святославич, перебував у поході проти половецьких племен на території сучасної України, тому міг бачити неповне сонячне затемнення з фазою не більше 0,8[5]. Про це затемнення як неповне згадується і у Київському літописі[6] в контексті того ж походу Ігоря Святославича:

« ...у вечірню годину Ігор, глянувши на небо, побачив, що сонце стояло, яко місяць... «

Новгородський перший літопис описує затемнення як повне[7]:

« Въ лЂто 6693 [1185]. Маия въ 1 день, въ час 10 дни, яко въ звонение вечернее, солнце помьрче, яко на часу и боле, и звезды быша, и пакы просветися, и ради быхомъ. «

Про затемнення згадується і у середньовічних хроніках Британських островів, зокрема шотландських «Анналах Мельрозського монастиря[en]»[8] та валлійській «Хроніці принців»[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Saros cycle nummer 115. Solar Eclipse Info (en). Процитовано 2021-08-01. 
  2. Besselian Elements - Total Solar Eclipse of 1185 May 01. eclipse.gsfc.nasa.gov. Процитовано 2021-08-01. 
  3. Полное солнечное затмение 1 мая 1185 года | Полное Солнечное Затмение. www.secl.ru. Процитовано 2021-08-01. 
  4. NASA - Total Solar Eclipse of 1185 May 01. eclipse.gsfc.nasa.gov. Процитовано 2021-08-01. 
  5. Святский Д. О. Астрономические явления в русских летописях с научно-критической точки зрения // Астрономия Древней Руси. — М.: «Русская панорама», 2007. — с. 45-49 — (Возвращенное наследие: памятники исторической мысли). — 1500 экз. — ISBN 978-5-93165-102-0.
  6. Літопис руський. Київський літопис. Роки 1185-1195.. litopys.org.ua. Процитовано 2021-08-01. 
  7. Новгородський перший літопис старшого ізводу. В літо 6689 [1181] - 6711 [1203]. litopys.org.ua. Процитовано 2021-08-01. 
  8. Steneck, Nicholas H. (1974-04-01). Medieval Chronicles and the Rotation of the Earth. Robert R. Newton. Speculum 49 (2). с. 365–368. ISSN 0038-7134. doi:10.2307/2856073. Процитовано 2021-08-01. 
  9. Eclipses in ancient Welsh manuscripts. web.archive.org. 2008-10-12. Процитовано 2021-08-01. 

Посилання[ред. | ред. код]