Спас-Клепики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спас-Клепики
рос. Спас-Клепики

Klepiki Architecture various 01.jpg

Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 55°08′00″ пн. ш. 40°10′00″ сх. д. / 55.13333333336077402009323123° пн. ш. 40.1666666666947733688175504° сх. д. / 55.13333333336077402009323123; 40.1666666666947733688175504Координати: 55°08′00″ пн. ш. 40°10′00″ сх. д. / 55.13333333336077402009323123° пн. ш. 40.1666666666947733688175504° сх. д. / 55.13333333336077402009323123; 40.1666666666947733688175504

Країна Flag of Russia.svg Росія
Адмінодиниця Q16700012?
Площа 6 км²
Висота центру 110 м
Населення 5331 осіб (1 січня 2018)[1]
Поштовий індекс 391030
GeoNames 489862
Офіційний сайт klepiki.ru
Спас-Клепики. Карта розташування: Росія
Спас-Клепики
Спас-Клепики
Спас-Клепики (Росія)

Спас-Кле́пики (рос. Спас-Клепики) — місто (з 1920[2]), адміністративний центр Клепиківського району, Рязанська область, Росія.

Розташоване при впадінні річки Совка до річки Пра в центральній частині Мещерської низовини за 67 км на північний схід від Рязані.

Історія[ред. | ред. код]

Місто Спас-Клепики відоме з XVI століття як село Клепиково на Касимовському тракті, що входило до Старорязанськиого стану Рязанського (Переяслав-Рязанського) повіту. Найменування «Клепиково» походить від старовинного назви ножа для очищення риби — «клепика». Після відкриття церкви Спаса село отримує другу назву — Спаське. На початку XX століття назви були об'єднані.

У другій половині XVII століття село отримало популярність як торговий центр із полотняною фабрикою. У 1730-х рр. належало московському купцеві 1 гільдії Миколі Панкратовичу Рюміну, потім було відписане в казну. У 1750-х рр. селом володів підполковник, князь Григорій Патрикійович Кільдишев. У середині XIX століття в районі Клепикова починає розвиватися виробництво вати та клоччя. Додатковий імпульс розвитку міста надало спорудження вузькоколійної залізниці, що до початку XX століття поєднала Рязань і Владимир. Дорога в місті була розібрана в 1999 році, коли вокзал і дерев'яний залізничний міст через річку Пру згоріли. Найближча залізнична станція розташована за 25 км від міста, у селищі міського типу Тума.

В 1859 році у Спас-Клепиках було 68 дворів при чисельності населення 458 чоловік[3].

Наприкінці XIX — початку XX століття Спас-Клепики були адміністративним центром Клепиківської волості Рязанського повіту.

В 1909 — 1912 роках у церковно-учительській школі Спас-Клепиків навчався Сергій Єсенін.

1 липня 1918 року у Спас-Клепиках відбулося селянське повстання, самосуд натовпу над трьома представниками Рязанської губернської надзвичайної комісії і начальником 4-ї дільниці місцевої народної міліції.

В 1920 році Спас-Клепикам було присвоєно статус міста. В 1919 році утворено Спас-Клепиківський район.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 26. Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 годаФедеральна служба державної статистики.
  2. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1980 года) / Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов народных депутатов СССР, 1980. — С. 209.(рос.)
  3. Рязанська губернія. Список населених місць за відомостями 1859 року.

Посилання[ред. | ред. код]

  • http://www.klepiki-mo.ru/[недоступне посилання з липня 2019] [Офіційний сайт Адміністрації міста Спас-Клепіки]
  • http://www.klepiki.ru/ [Сайт міста Спас-Клепіки]
  • Аркуш карти N-37-33 Спас-клепики. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1981 р. Видання 1985 р. (рос.)