Клоччя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конопляне волокно

Кло́ччя[1] — побічний продукт, що утворюються під час чесання луб'яного волокна, стебел коноплі, льону, джуту та інших рослин). Порівняно з прядивом, клоччя погано підходить для прядіння — у неї довгі волокна, засмічені кострицею. Має широкий спектр використання як ущільнювач та є сировиною для виготовлення мотузок.

Використання[ред. | ред. код]

Грубе, коротке непрядне волокно використовується для конопачення суден, стін будинків, йде на виготовлення мотузок, використовується як теплоізолятор, як обтиральний та пакувальний матеріал. Клоччя має асептичні властивості. Якість клоччя залежить від довжини волокон і ступеня їх очищення від костриці.

Часто клоччя переробляється в стрічку, просочену смолами дерев хвойних порід з додаванням гасу (клоччя смолене стрічкове)[2].

Натуральне волокно застосовують у своєму виробництві визнані у світі фірми «BMW», «Audi», «Nissan», «Opel», «Toyota», «Volvo», «Ford» та ін. для армування луб'яними волокнами пластиків: поліуретану, поліпропілену, термопластів. Заміна легшими луб'яними волокнами (з середньою густиною 1,5 г/см3) традиційного скловолокна (середня густина — 2,5 г/см³) дозволяє суттєво знизити вагу виробу.

Через свої довгі волокна з вмістом костриці клоччя погано підходить для прядіння, але у старовину з нього могли виробляти грубі нитки, що називалися «вал»[3], придатні для ткання грубого полотна — валовини[4] (ряднини)[5]. З цього матеріалу робили мішки, рядна.

Мовні звороти[ред. | ред. код]

  • Жувати клоччя — нудно та набридливо повторювати одне й те саме
  • Не вартий (фунта) клоччя — не має ніякої цінності
  • Він не з клоччя — сильної волі, наполегливий, непіддатливий
  • Як з клоччя батіг — погана, нікудишня річ, людина[1]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

У судна № 4, що було знайдене біля острова Хортиця і приналежало до військових суден зі складу Дніпровської гребної флотилії, яка в 1737-39 роках брала участь у військових діях проти Туреччини, пази між дошками були проконопачені клоччям і потім просмолені[6].

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]