Ковальов Олександр Олександрович

Ковальов Олександр Олександрович
Народився	18 (31) грудня 1915(1915-12-31) Рогачов
Помер	31 грудня 1991(1991-12-31) (76 років) Київ
Громадянство	СРСР
Навчання	Київський художній інститут
Напрямок	скульптор
Нагороди

Ковальо́в Олекса́ндр Олекса́ндрович (* 18 (31) грудня 1915(19151231), Рогачов — † 18 грудня 1991, Київ) — український скульптор, майстер станкового і монументального портрета.

Біографія

Народився 18 (31) грудня 1915 року в місті Рогачові (тепер Гомельська область, Білорусі). У 1935–1942 роках навчався у Київському художньому інституті (педагоги — Бернард Кратко, Леонід Шервуд).

Могила Олександра Ковальова

Помер 18 грудня 1991 року в Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52).

Твори

Композиція «Народний месник» (1942), портрети Льва Ревуцького, Петра Чайковського (обидва — 1945), Миколи Лисенка (1946), Максима Рильського (1947), Олени Хобти (1950), Володимира Філатова (1950—52), Миколи Гоголя (1953), Богдана Хмельницького (1954), Тараса Шевченка (1956), П. Козицького (1957), Бориса Гмирі (1960), Валентина Глушка (1978), Євгена Патона (1980), Олексія Стаханова (1985), Олександра Пушкіна (1990);

Меморіальні дошки і пам'ятники на могилах: Володимиру Філатову в Одесі, Пилипу Козицькому, Дем'яну Коротченку, Василю Касіяну, Костянтину Данькевичу, Льву Ревуцькому (всі — в Києві).

Пам'ятники Григорію Вакуленчуку (Одеса, 1958), Олександру Пушкіну (Київ, станція метро «Університет», 1960; Київ, 1962; Нью-Йорк, 1970), Миколі Лисенку (Київ, 1965), Iвану Карпенку-Карому (Тобілевичу) в заповіднику-музеї «Хутір Надія» на Кіровоградщині (1969), Максиму Рильському біля літературно-меморіального музею в Києві (1968), на батьківській садибі в с. Романівці на Житомирщині (1970), Валентину Глушку (Одеса, 1974), Олександру Пушкіну (Гурзуф, Крим, 1975), Миколі Гоголю в с. Гоголевому Шишацького району Полтавської області (1984), монументальне погруддя Тараса Шевченка (Київська національна опера, 1988), Тарасу Шевченку в м. Білій Церкві Київської обл. (1991).

Галерея робіт
	Файл:Lysenko Statue.jpg
пам'ятник О. Пушкіну (Київ)	пам'ятник М. Лисенку (Київ)	бюст О. Пушкіна на станції метро «Університет» (Київ)	меморіальна дошка Л. Ревуцькому (Київ)	надгробок Д. Коротченка (Київ)

Відзнаки

Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1950; за скульптурний портрет Героя Соціалістичної Праці О. С. Хобти) та Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка (1975; за скульптурні портрети Д. С. Коротченка, М. Т. Рильського, В. П. Філатова).

Народний художник УРСР (з 1963 року), народний художник СРСР (з 1979 року). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

Вшанування пам'яті

меморіальна дошка

В Києві, на вулиці Лютеранській, 6, де з 1950-го по 1991 рік проживав скульптор, йому встановлено бронзову меморіальну дошку.

Література

• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 302. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] стор. 302.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.