Рубль: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
мНемає опису редагування |
в якості → як |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
За СРСР використовували зневажливу назву ''дерев'яний'' або ''рваний'' (про радянські не конвертовані карбованці, на відміну від вільно конвертованої валюти). |
За СРСР використовували зневажливу назву ''дерев'яний'' або ''рваний'' (про радянські не конвертовані карбованці, на відміну від вільно конвертованої валюти). |
||
Також |
Також використовувалося як [[синонім]] до рубля слово ''цілковий''.<ref>[http://sum.in.ua/s/cilkovyj Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 232.]</ref> |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 09:09, 23 серпня 2016
Рубль, ру́бе́ль[1][2] — назва сучасних валют Росії (див. Російський рубль), Білорусі (див. Білоруський рубль), Придністров'я (Придністровський рубль). Російський рубль також використовується в Південній Осетії і Абхазії[3].
У минулому — валюта російських республік і князівств, Великого князівства Московського, Московського Царства, Російської імперії і різних утворень на її території, РРФСР (1917—1923), Радянського Союзу (1923—1991), Латвії (1992—1993), України (1991−1992), Таджикистану (1995—2000). Ділиться на 100 копійок. Код російського рубля відповідно до стандарту ISO 4217 — RUB (RUR до деномінації 1998 року), числовий код — 643; білоруського — BYR, числовий код — 974; придністровського — PRB (неофіційний, числового немає).
Етимологія
Слово «рубль» з'явилося в давньоруських пам'ятках з XIII століття. Спочатку воно не стосувалося грошової одиниці, а позначало «обрубок», «цурка», «затичка». До XIV століття основною грошовою одиницею на Русі була гривня. Під час монголо-татарської навали (з другої половини XIII століття) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з'явилися рублі (від слова «рубати», тобто «обрубок гривні»)[4]. Інші версії порівнюють це слово з тур. rublija, араб. rub'ijje, які походять від назви індійської монети «рупія»[5].
В народній мові
В СРСР та Росії має також збірне значення грошей взагалі. «Подивилася — як рублем одарила», «Гнатися за довгим рублем» (в сенсі прагнути великого і легкого заробітку), «Бити рублем» (про фінансові стягнення).
В народній мові здебільшого зустрічаються форми рубель,[1] руб,[6] а також рублик,[7], рублевий.[8]
За СРСР використовували зневажливу назву дерев'яний або рваний (про радянські не конвертовані карбованці, на відміну від вільно конвертованої валюти).
Також використовувалося як синонім до рубля слово цілковий.[9]
Примітки
- ↑ а б Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 892.
- ↑ Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 84.
- ↑ В Абхазии и Южной Осетии законным платежным средством стал российский рубль (рос.)
- ↑ Л. В. Адонина, О. С. Фисенко. Когнитивная лингвистика
- ↑ Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.
- ↑ Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 890.
- ↑ Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 894.
- ↑ Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 894.
- ↑ Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 232.
Див. також
Джерела
- Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973. (рос.)
- Л. В. Адонина, О. С. Фисенко. Когнитивная лингвистика (рос.)
- Большой толковый словарь русского языка. — 1-е изд-е: СПб.: Норинт. С. А. Кузнецов. 1998. (рос.)
- Словарь синонимов ASIS, Тришин В. Н., 2010. (рос.)