Курфюрст: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Ґантер (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 18: Рядок 18:
* [[Список правителів Баварії|Герцог Баварії]]
* [[Список правителів Баварії|Герцог Баварії]]


Після [[Вестфальський мир|Вестфальського миру]], у [[1648]] році було додано курфюрство Пфальц. У [[1692]] було додане дев'яте курфюрство для Брауншвейг-Люнебурга (Ганновера), остаточно оформлене у [[1708]] році.
Після [[Вестфальський мир|Вестфальського миру]], у [[1648]] році курфюрство, вiдiбране в ходi вiйни, було повернуто Пфальцу. У [[1692]] було додане дев'яте курфюрство для Брауншвейг-Люнебурга (Ганновера), остаточно оформлене у [[1708]] році.


В епоху наполеонівських воєн Кельн і Трір втратили виборче право.
В епоху наполеонівських воєн Кельн і Трір втратили виборче право.

Версія за 21:50, 13 грудня 2018

Вибори колегією з семи курфюрстів графа Хайнріха VII римсько-німецьким королем 1308. Зображення з Codex Balduini, 1340
давній зразок шапки курфюрста
пізній зразок шапки курфюрста

Курфюрстинім. Kurfürst, від kur, kure, küren — вибори, вибирати + Fürst — князь, герцог) — титул князів у Священній Римській імперії німецької нації, рангом вище ерцгерцога і нижче тільки короля, великого герцога або імператора. Курфюрсти обмеженим числом входили до Виборчої колегії, за якою було закріплено право обрання «Римського короля» (нім. Römischer König) — титул, закріплений за німецьким імператором (Кайзером). Титул Курфюрст існував з 13 до 19 ст.

Золота булла від 1356 закріплювала статус курфюрста за сімома князями імперії:

Три духовні
Чотири світські

В епоху Тридцятирічної війни до них додався восьмий:

Після Вестфальського миру, у 1648 році курфюрство, вiдiбране в ходi вiйни, було повернуто Пфальцу. У 1692 було додане дев'яте курфюрство для Брауншвейг-Люнебурга (Ганновера), остаточно оформлене у 1708 році.

В епоху наполеонівських воєн Кельн і Трір втратили виборче право.

У 1803 році були додані нові курфюрства — Вюртемберг, Баден, Гессен-Кассель, Зальцбург.

Зі скасуванням Священної Римської імперії у 1806 колегія курфюрстів припинила існування.

Формально титул курфюрстів зберігався тільки за володарями Гессен-Касселя, допоки не було приєднане до Пруссії у 1866 році.

Територія, керована курфюрстом, крім своєї звичайної назви, могла також назватися курфюрством.

Основні повноваження та права курфюрстів

  1. Обирати імператора, складати за його участі виборчі капітуляції, займати одну з найвищих імперських посад;
  2. Володіти титулом і становищем, рівним королівському;
  3. Розробляти законодавство, давати поради імператору з усіх важливих питань імперії, давати свою санкцію без згоди решти рейхстагу в певних випадках (мита, привілеї по розробці рудників);
  4. Скликати за власною ініціативою курфюрстську раду;
  5. Володіти королівськими повноваженнями у межах своїх власних територій, а також частковим судовим суверенітетом.

Під час відсутності правителя курфюрст Пфальцський призначався імперським вікарієм-заступником у південній Німеччині, курфюрст саксонський у північній.

Див. також