Курфюрст: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Ґантер (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
* [[Список правителів Баварії|Герцог Баварії]] |
* [[Список правителів Баварії|Герцог Баварії]] |
||
Після [[Вестфальський мир|Вестфальського миру]], у [[1648]] році |
Після [[Вестфальський мир|Вестфальського миру]], у [[1648]] році курфюрство, вiдiбране в ходi вiйни, було повернуто Пфальцу. У [[1692]] було додане дев'яте курфюрство для Брауншвейг-Люнебурга (Ганновера), остаточно оформлене у [[1708]] році. |
||
В епоху наполеонівських воєн Кельн і Трір втратили виборче право. |
В епоху наполеонівських воєн Кельн і Трір втратили виборче право. |
Версія за 21:50, 13 грудня 2018
Курфюрсти ( нім. Kurfürst, від kur, kure, küren — вибори, вибирати + Fürst — князь, герцог) — титул князів у Священній Римській імперії німецької нації, рангом вище ерцгерцога і нижче тільки короля, великого герцога або імператора. Курфюрсти обмеженим числом входили до Виборчої колегії, за якою було закріплено право обрання «Римського короля» (нім. Römischer König) — титул, закріплений за німецьким імператором (Кайзером). Титул Курфюрст існував з 13 до 19 ст.
Золота булла від 1356 закріплювала статус курфюрста за сімома князями імперії:
- Три духовні
- Чотири світські
В епоху Тридцятирічної війни до них додався восьмий:
Після Вестфальського миру, у 1648 році курфюрство, вiдiбране в ходi вiйни, було повернуто Пфальцу. У 1692 було додане дев'яте курфюрство для Брауншвейг-Люнебурга (Ганновера), остаточно оформлене у 1708 році.
В епоху наполеонівських воєн Кельн і Трір втратили виборче право.
У 1803 році були додані нові курфюрства — Вюртемберг, Баден, Гессен-Кассель, Зальцбург.
Зі скасуванням Священної Римської імперії у 1806 колегія курфюрстів припинила існування.
Формально титул курфюрстів зберігався тільки за володарями Гессен-Касселя, допоки не було приєднане до Пруссії у 1866 році.
Територія, керована курфюрстом, крім своєї звичайної назви, могла також назватися курфюрством.
Основні повноваження та права курфюрстів
- Обирати імператора, складати за його участі виборчі капітуляції, займати одну з найвищих імперських посад;
- Володіти титулом і становищем, рівним королівському;
- Розробляти законодавство, давати поради імператору з усіх важливих питань імперії, давати свою санкцію без згоди решти рейхстагу в певних випадках (мита, привілеї по розробці рудників);
- Скликати за власною ініціативою курфюрстську раду;
- Володіти королівськими повноваженнями у межах своїх власних територій, а також частковим судовим суверенітетом.
Під час відсутності правителя курфюрст Пфальцський призначався імперським вікарієм-заступником у південній Німеччині, курфюрст саксонський у північній.
Див. також
|
|