Рауль Леоні: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучено Категорія:Президенти Венесуели за допомогою HotCat
Немає опису редагування
Рядок 13: Рядок 13:
| попередник = [[Ромуло Бетанкур]]
| попередник = [[Ромуло Бетанкур]]
| наступник = [[Рафаель Кальдера]]
| наступник = [[Рафаель Кальдера]]
| дата народження = 26.4.1905
| місце народження = [[Болівар (штат Венесуели)|Болівар]], [[Венесуела]]
| дата смерті = 5.7.1972
| місце смерті = [[Нью-Йорк]], [[США]]
| віросповідання = [[Католицизм]]
| віросповідання = [[Католицизм]]
| династія =
| династія =

Версія за 11:12, 31 жовтня 2019

Рауль Леоні
Raúl Leoni
Рауль Леоні
Рауль Леоні
Прапор
Прапор
53-й Президент Венесуели
13 березня 1964 — 11 березня 1969 року
Попередник: Ромуло Бетанкур
Наступник: Рафаель Кальдера
 
Народження: 26 квітня 1905(1905-04-26)[1][2]
Болівар, Венесуела
Смерть: 5 липня 1972(1972-07-05)[3][2] (67 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[3]
Причина смерті: геморагічний інсульт
Поховання: East Cemeteryd
Країна: Fourth republic of Venezuelad
Релігія: Католицизм
Освіта: Центральний університет Венесуели
Партія: Acción Democrática
Шлюб: Carmen América Fernándezd
Автограф:
Нагороди:
Кавелер Великого хреста на ланцюгу ордену «За заслуги перед Італійською Республікою»

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Рауль Леоні Отеро (26 квітня 1905 — 5 липня 1972) — президент Венесуели з 1964 до 1969 року.

Походження

Леоні народився в селищі Ель-Мантеко, Болівар, син масона, уродженця Корсики. Закінчив Центральний університет Венесуели в Каракасі, отримавши диплом юриста.

На посту президента

Пам'ятник Леоні та його дружині, Сьюдад-Болівар, Венесуела

Леоні прийшов до влади 13 березня 1964 року, замінивши на посту президента Ромуло Бетанкура, свого однопартійця.

Первинно Леоні сформував кабінет з малою кількістю своїх однопартійців, а більшість портфелів роздав незалежним політикам. Пізніше, в листопаді 1964 року Леоні ініціював перемовини з лідерами політичних партій, щоб зберегти дух пакту Punto Fijo[en], укладеного в 1958 році. В результаті було сформовано новий кабінет, проте він існував тільки 16 місяців.

Упродовж правління Леоні започаткував важливі проекти: розвиток важкої промисловості в Гаяні (гідроелектроенергетика, залізо та сталь), відкриття Робітничого банку, а також будівництво дорожньої інфраструктури (автотраси, магістралі, мости — найважливіший з них перетинає Оріноко). Також відбулись важливі зміни в робітничій та соціальній галузях: профспілки набули ширших прав і повноважень, було змінено систему соціального забезпечення. Леоні спробував реформувати податкову систему, проте його стримала коаліція лівих та правих політиків, які відкрито відстоювали інтереси нафтових компаній.

1 грудня 1968 року на президентських виборах перемогу здобув Рафаель Кальдера з КОПЕІ, який отримав 29,1% голосів[4]. 11 березня 1969 року Леоні відповідно до пакту Punto Fijo передав владу новообраному президенту. Вперше в історії Венесуели як незалежної держави передачу було здійснено мирним шляхом чинною владою представнику опозиції, що переміг на виборах.

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
  2. а б Munzinger Personen
  3. а б Леони Рауль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Dieter Nohlen (2005) Elections in the Americas: A data handbook, Volume II, p555 ISBN 978-0-19-928358-3(англ.)

Джерела