Симфонія № 1 (Шнітке): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Avatar6 (обговорення | внесок)
м картка
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Музична композиція}}
{{Музична композиція}}
'''Перша симфонія''' [[Шнітке Альфред|Альфреда Шнітке]] написана в [[1969]]–[[1974]] роках.
'''Перша симфонія''' [[Шнітке Альфред|Альфреда Шнітке]], написана в [[1969]]–[[1974]] роках.


Симфонія має чотири частини:
Симфонія має чотири частини:
Рядок 8: Рядок 8:
# Lento. Allegro
# Lento. Allegro


Створена для великого симфонічного оркестру, симфонія є одним з головних досягнень Шнітке в [[алеаторика|алеаториці]]: багато фрагментів партитури являють собою лише загальну канву, у рамках якої музиканти можуть імпровізувати. Друга частина симфонії містить велику [[джаз]]ову імпровізацію. Шнитке використовує і традиції [[інструментальний театр|інструментального театру]]: на початку твору музиканти вбігають на сцену, у фіналі — поступово йдуть зі сцени під звуки фіналу «[[Прощальна симфонія|Прощальної симфонії]]» [[Й. Гайдн]]а (так само, як це задумано й у самій симфонії Гайдна), а потім швидко повертаються під дзенькіт [[дзвони оркестрові|дзвонів]]. Симфонія містить партії інструментів, що грають за сценою (прийом, характерний симфоніям [[Малер Густав|Г. Малера]]). Також значний вплив на концепцію симфонії Шнітке — симфонії [[Чарльз Айвз|Ч. Айвза]] і [[Лучано Беріо|Л. Беріо]].
Створена для великого симфонічного оркестру, симфонія є одним з головних досягнень Шнітке в [[алеаторика|алеаториці]]: багато фрагментів партитури являють собою лише загальну канву, у рамках якої музиканти можуть імпровізувати. Друга частина симфонії містить велику [[джаз]]ову імпровізацію. Шнитке використовує і традиції [[інструментальний театр|інструментального театру]]: на початку твору музиканти вбігають на сцену, у фіналі — поступово йдуть зі сцени під звуки фіналу «[[Прощальна симфонія|Прощальної симфонії]]» [[Йозеф Гайдн|Йозефа Гайдна]] (так само, як це задумано й у самій симфонії Гайдна), а потім швидко повертаються під дзенькіт [[дзвони оркестрові|дзвонів]]. Симфонія містить партії інструментів, що грають за сценою (прийом, характерний симфоніям [[Густав Малер|Густава Малера]]). Також значний вплив на концепцію симфонії Шнітке — симфонії [[Чарлз Айвз|Чарльз Айвза]] і [[Лучано Беріо]].


Симфонія містить багато музичних цитат. Окрім згаданої вже «Прощальної симфонії», це&nbsp;— [[Симфонія № 5 (Бетховен)|П'ята симфонія]] [[Л. Бетховен]]а, [[Концерт № 1 для фортепіано з оркестром (Чайковський)|Перший концерт]] [[Чайковський Петро Ілліч|П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського]], «[[На прекрасному блакитному Дунаєві]]» [[Йоганн Штраус (син)|Й.Штрауса]], Жалобний марш із [[Соната № 2 (Шопен)|Другої сонати]] [[Ф. Шопен]]а, «Смерть Озе» з «[[Перла Гюнт]]а» [[Едвард Гріг|Е. Гріга]].<ref name="yanko.lib.ru">[http://yanko.lib.ru/books/music/schnittke-holopova.htm#_Toc40655821 Холопова В. Композитор Альфред Шнитке. Прорыв к полистилистике]</ref>
Симфонія містить багато музичних цитат. Окрім згаданої вже «Прощальної симфонії», це&nbsp;— «<nowiki/>[[Симфонія № 5 (Бетховен)|П'ята симфонія]]<nowiki/>» [[Людвіг ван Бетховен|Людвіга ван Бетховена]], «<nowiki/>[[Концерт № 1 для фортепіано з оркестром (Чайковський)|Перший концерт]]<nowiki/>» [[Чайковський Петро Ілліч|Петра Ілліча&nbsp;Чайковського]], «<nowiki/>[[На прекрасному блакитному Дунаї]]<nowiki/>» [[Йоганн Штраус (син)|Йоганна Штрауса]], Жалобний марш із [[Соната № 2 (Шопен)|Другої сонати]] [[Фридерик Шопен|Фридерика Шопена]], «Смерть Озе» з «[[Перла Гюнт]]а» [[Едвард Гріг|Едварда Гріга]].<ref name="yanko.lib.ru">[http://yanko.lib.ru/books/music/schnittke-holopova.htm#_Toc40655821 Холопова В. Композитор Альфред Шнитке. Прорыв к полистилистике]</ref>


Дозвіл на виконання симфонії підписав [[Родіон Щедрін]].<ref>[http://thelib.ru/books/shnitke_alfred/besedi_vistupleniya_stati-read.html Ивашкин А. Беседы с Альфредом Шнитке. С. 92]</ref> Симфонія була вперше виконана 9 лютого 1974 року в [[Нижній Новгород|Горькому]]; [[Горьковський філармонічний оркестр|горьковским філармонічним оркестром]] під орудою [[Рождественський Геннадій Миколайович|Геннадія Рождественського]]. Друге виконання відбулося в [[Таллінн]]і наприкінці 1975 року під керуванням [[Клас Ері|Ері Класа]] (партію солюючої скрипки виконував [[Гідон Кремер]]).<ref name="yanko.lib.ru"/>.
Дозвіл на виконання симфонії підписав [[Щедрін Родіон Костянтинович|Родіон Щедрін]].<ref>[http://thelib.ru/books/shnitke_alfred/besedi_vistupleniya_stati-read.html Ивашкин А. Беседы с Альфредом Шнитке. С. 92]</ref> Симфонія була вперше виконана 9 лютого 1974 року в [[Нижній Новгород|Горькому]]; [[Горьковський філармонічний оркестр|горьковским філармонічним оркестром]] під орудою [[Рождественський Геннадій Миколайович|Геннадія Рождественського]]. Друге виконання відбулося в [[Таллінн]]і наприкінці 1975 року під керуванням [[Клас Ері|Класа Ері]] (партію солюючої скрипки виконував [[Гідон Кремер]]).<ref name="yanko.lib.ru"/>


Симфонія була записана під керуванням Геннадія Рождественського<ref>[http://www.amazon.com/Schnittke-Symphony-No-1/dp/B000000AY5 Schnittke: Symphony No. 1]</ref>та [[Сегерстам Лейф|Лейфа Сегерстама]]<ref>[http://www.amazon.co.uk/exec/obidos/ASIN/B000027E43/ciaouk-music-21/ref=nosim Schnittke&nbsp;— Symphony No 1]</ref>.
Симфонія була записана під керуванням Геннадія Рождественського<ref>[http://www.amazon.com/Schnittke-Symphony-No-1/dp/B000000AY5 Schnittke: Symphony No. 1]</ref>та [[Сегерстам Лейф|Лейфа Сегерстама]]<ref>[http://www.amazon.co.uk/exec/obidos/ASIN/B000027E43/ciaouk-music-21/ref=nosim Schnittke&nbsp;— Symphony No 1]</ref>.


Музика Шнитке була використана [[Ноймайер Джон|Джоном Ноймайєром]] для балету «[[Трамвай "Бажання" (балет)|трамвай „Бажання“]]» ([[1983]]).
Музика Шнітке була використана [[Ноймайер Джон|Джоном Ноймайєром]] для балету «[[Трамвай "Бажання" (балет)|Трамвай „Бажання“]]» ([[1983]]).


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 18:14, 11 травня 2020

Симфонія № 1
Композитор Альфред Шнітке
Частин 4 частина
Прем'єра
Дата 9 лютого 1974
Місце Нижній Новгород

Перша симфонія Альфреда Шнітке, написана в 19691974 роках.

Симфонія має чотири частини:

  1. Senza Tempo. Moderato
  2. Allegretto
  3. Lento
  4. Lento. Allegro

Створена для великого симфонічного оркестру, симфонія є одним з головних досягнень Шнітке в алеаториці: багато фрагментів партитури являють собою лише загальну канву, у рамках якої музиканти можуть імпровізувати. Друга частина симфонії містить велику джазову імпровізацію. Шнитке використовує і традиції інструментального театру: на початку твору музиканти вбігають на сцену, у фіналі — поступово йдуть зі сцени під звуки фіналу «Прощальної симфонії» Йозефа Гайдна (так само, як це задумано й у самій симфонії Гайдна), а потім швидко повертаються під дзенькіт дзвонів. Симфонія містить партії інструментів, що грають за сценою (прийом, характерний симфоніям Густава Малера). Також значний вплив на концепцію симфонії Шнітке — симфонії Чарльз Айвза і Лучано Беріо.

Симфонія містить багато музичних цитат. Окрім згаданої вже «Прощальної симфонії», це — «П'ята симфонія» Людвіга ван Бетховена, «Перший концерт» Петра Ілліча Чайковського, «На прекрасному блакитному Дунаї» Йоганна Штрауса, Жалобний марш із Другої сонати Фридерика Шопена, «Смерть Озе» з «Перла Гюнта» Едварда Гріга.[1]

Дозвіл на виконання симфонії підписав Родіон Щедрін.[2] Симфонія була вперше виконана 9 лютого 1974 року в Горькому; горьковским філармонічним оркестром під орудою Геннадія Рождественського. Друге виконання відбулося в Таллінні наприкінці 1975 року під керуванням Класа Ері (партію солюючої скрипки виконував Гідон Кремер).[1]

Симфонія була записана під керуванням Геннадія Рождественського[3]та Лейфа Сегерстама[4].

Музика Шнітке була використана Джоном Ноймайєром для балету «Трамвай „Бажання“» (1983).

Примітки