Симфонія № 1 (Шнітке): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Avatar6 (обговорення | внесок) м картка |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Музична композиція}} |
{{Музична композиція}} |
||
'''Перша симфонія''' [[Шнітке Альфред|Альфреда Шнітке]] написана в [[1969]]–[[1974]] роках. |
'''Перша симфонія''' [[Шнітке Альфред|Альфреда Шнітке]], написана в [[1969]]–[[1974]] роках. |
||
Симфонія має чотири частини: |
Симфонія має чотири частини: |
||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
# Lento. Allegro |
# Lento. Allegro |
||
Створена для великого симфонічного оркестру, симфонія є одним з головних досягнень Шнітке в [[алеаторика|алеаториці]]: багато фрагментів партитури являють собою лише загальну канву, у рамках якої музиканти можуть імпровізувати. Друга частина симфонії містить велику [[джаз]]ову імпровізацію. Шнитке використовує і традиції [[інструментальний театр|інструментального театру]]: на початку твору музиканти вбігають на сцену, у фіналі — поступово йдуть зі сцени під звуки фіналу «[[Прощальна симфонія|Прощальної симфонії]]» [[ |
Створена для великого симфонічного оркестру, симфонія є одним з головних досягнень Шнітке в [[алеаторика|алеаториці]]: багато фрагментів партитури являють собою лише загальну канву, у рамках якої музиканти можуть імпровізувати. Друга частина симфонії містить велику [[джаз]]ову імпровізацію. Шнитке використовує і традиції [[інструментальний театр|інструментального театру]]: на початку твору музиканти вбігають на сцену, у фіналі — поступово йдуть зі сцени під звуки фіналу «[[Прощальна симфонія|Прощальної симфонії]]» [[Йозеф Гайдн|Йозефа Гайдна]] (так само, як це задумано й у самій симфонії Гайдна), а потім швидко повертаються під дзенькіт [[дзвони оркестрові|дзвонів]]. Симфонія містить партії інструментів, що грають за сценою (прийом, характерний симфоніям [[Густав Малер|Густава Малера]]). Також значний вплив на концепцію симфонії Шнітке — симфонії [[Чарлз Айвз|Чарльз Айвза]] і [[Лучано Беріо]]. |
||
Симфонія містить багато музичних цитат. Окрім згаданої вже «Прощальної симфонії», це — [[Симфонія № 5 (Бетховен)|П'ята симфонія]] [[ |
Симфонія містить багато музичних цитат. Окрім згаданої вже «Прощальної симфонії», це — «<nowiki/>[[Симфонія № 5 (Бетховен)|П'ята симфонія]]<nowiki/>» [[Людвіг ван Бетховен|Людвіга ван Бетховена]], «<nowiki/>[[Концерт № 1 для фортепіано з оркестром (Чайковський)|Перший концерт]]<nowiki/>» [[Чайковський Петро Ілліч|Петра Ілліча Чайковського]], «<nowiki/>[[На прекрасному блакитному Дунаї]]<nowiki/>» [[Йоганн Штраус (син)|Йоганна Штрауса]], Жалобний марш із [[Соната № 2 (Шопен)|Другої сонати]] [[Фридерик Шопен|Фридерика Шопена]], «Смерть Озе» з «[[Перла Гюнт]]а» [[Едвард Гріг|Едварда Гріга]].<ref name="yanko.lib.ru">[http://yanko.lib.ru/books/music/schnittke-holopova.htm#_Toc40655821 Холопова В. Композитор Альфред Шнитке. Прорыв к полистилистике]</ref> |
||
Дозвіл на виконання симфонії підписав [[Родіон Щедрін]].<ref>[http://thelib.ru/books/shnitke_alfred/besedi_vistupleniya_stati-read.html Ивашкин А. Беседы с Альфредом Шнитке. С. 92]</ref> Симфонія була вперше виконана 9 лютого 1974 року в [[Нижній Новгород|Горькому]]; [[Горьковський філармонічний оркестр|горьковским філармонічним оркестром]] під орудою [[Рождественський Геннадій Миколайович|Геннадія Рождественського]]. Друге виконання відбулося в [[Таллінн]]і наприкінці 1975 року під керуванням [[Клас Ері| |
Дозвіл на виконання симфонії підписав [[Щедрін Родіон Костянтинович|Родіон Щедрін]].<ref>[http://thelib.ru/books/shnitke_alfred/besedi_vistupleniya_stati-read.html Ивашкин А. Беседы с Альфредом Шнитке. С. 92]</ref> Симфонія була вперше виконана 9 лютого 1974 року в [[Нижній Новгород|Горькому]]; [[Горьковський філармонічний оркестр|горьковским філармонічним оркестром]] під орудою [[Рождественський Геннадій Миколайович|Геннадія Рождественського]]. Друге виконання відбулося в [[Таллінн]]і наприкінці 1975 року під керуванням [[Клас Ері|Класа Ері]] (партію солюючої скрипки виконував [[Гідон Кремер]]).<ref name="yanko.lib.ru"/> |
||
Симфонія була записана під керуванням Геннадія Рождественського<ref>[http://www.amazon.com/Schnittke-Symphony-No-1/dp/B000000AY5 Schnittke: Symphony No. 1]</ref>та [[Сегерстам Лейф|Лейфа Сегерстама]]<ref>[http://www.amazon.co.uk/exec/obidos/ASIN/B000027E43/ciaouk-music-21/ref=nosim Schnittke — Symphony No 1]</ref>. |
Симфонія була записана під керуванням Геннадія Рождественського<ref>[http://www.amazon.com/Schnittke-Symphony-No-1/dp/B000000AY5 Schnittke: Symphony No. 1]</ref>та [[Сегерстам Лейф|Лейфа Сегерстама]]<ref>[http://www.amazon.co.uk/exec/obidos/ASIN/B000027E43/ciaouk-music-21/ref=nosim Schnittke — Symphony No 1]</ref>. |
||
Музика |
Музика Шнітке була використана [[Ноймайер Джон|Джоном Ноймайєром]] для балету «[[Трамвай "Бажання" (балет)|Трамвай „Бажання“]]» ([[1983]]). |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 18:14, 11 травня 2020
Симфонія № 1 | ||||
---|---|---|---|---|
Композитор | Альфред Шнітке | |||
Частин | 4 частина | |||
Прем'єра | ||||
Дата | 9 лютого 1974 | |||
Місце | Нижній Новгород | |||
|
Перша симфонія Альфреда Шнітке, написана в 1969–1974 роках.
Симфонія має чотири частини:
- Senza Tempo. Moderato
- Allegretto
- Lento
- Lento. Allegro
Створена для великого симфонічного оркестру, симфонія є одним з головних досягнень Шнітке в алеаториці: багато фрагментів партитури являють собою лише загальну канву, у рамках якої музиканти можуть імпровізувати. Друга частина симфонії містить велику джазову імпровізацію. Шнитке використовує і традиції інструментального театру: на початку твору музиканти вбігають на сцену, у фіналі — поступово йдуть зі сцени під звуки фіналу «Прощальної симфонії» Йозефа Гайдна (так само, як це задумано й у самій симфонії Гайдна), а потім швидко повертаються під дзенькіт дзвонів. Симфонія містить партії інструментів, що грають за сценою (прийом, характерний симфоніям Густава Малера). Також значний вплив на концепцію симфонії Шнітке — симфонії Чарльз Айвза і Лучано Беріо.
Симфонія містить багато музичних цитат. Окрім згаданої вже «Прощальної симфонії», це — «П'ята симфонія» Людвіга ван Бетховена, «Перший концерт» Петра Ілліча Чайковського, «На прекрасному блакитному Дунаї» Йоганна Штрауса, Жалобний марш із Другої сонати Фридерика Шопена, «Смерть Озе» з «Перла Гюнта» Едварда Гріга.[1]
Дозвіл на виконання симфонії підписав Родіон Щедрін.[2] Симфонія була вперше виконана 9 лютого 1974 року в Горькому; горьковским філармонічним оркестром під орудою Геннадія Рождественського. Друге виконання відбулося в Таллінні наприкінці 1975 року під керуванням Класа Ері (партію солюючої скрипки виконував Гідон Кремер).[1]
Симфонія була записана під керуванням Геннадія Рождественського[3]та Лейфа Сегерстама[4].
Музика Шнітке була використана Джоном Ноймайєром для балету «Трамвай „Бажання“» (1983).