Горностаївський район: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
доповнення
Рядок 12: Рядок 12:
| населення = {{Населення районів Херсонської області|Горностаївський}}
| населення = {{Населення районів Херсонської області|Горностаївський}}
| площа =1018
| площа =1018
| густота =19.7
| густота =18.9
| код району =5544
| код району =5544
| поштові індекси =74600—74642
| поштові індекси =74600—74642
| центр =[[Горностаївка (Горностаївський район)|Горностаївка]]
| центр =[[Горностаївка (смт)|Горностаївка]]
| міські ради =
| міські ради =
| селищні ради =1
| селищні ради =1
Рядок 30: Рядок 30:


'''Горноста́ївський райо́н''' розташований у центрально-північній частині Херсонщини.
'''Горноста́ївський райо́н''' розташований у центрально-північній частині Херсонщини.

== Географія ==


На півночі межує з [[Великолепетиський район|Великолепетиським]], сході і півдні з [[Нижньосірогозький район|Нижньосірогозьким]] і [[Каховський район|Каховським]], на заході по руслу [[Дніпро|Дніпра]] з [[Бериславський район|Бериславським]] районами.
На півночі межує з [[Великолепетиський район|Великолепетиським]], сході і півдні з [[Нижньосірогозький район|Нижньосірогозьким]] і [[Каховський район|Каховським]], на заході по руслу [[Дніпро|Дніпра]] з [[Бериславський район|Бериславським]] районами.
{{Розташування2|nw=[[Бериславський район]]|n=[[Великолепетиський район]]|ne=[[Великолепетиський район]]
|w=[[Бериславський район]]|e=[[Нижньосірогозький район]]
|sw=[[Каховський район]]|s=[[Каховський район]]|se=[[Нижньосірогозький район]]}}
Ґрунти тут південно-[[чорнозем]]ні з різновидами та лугово-черноземні степових подів — понижень. Природні умови сприятливі для вирощування зернових, олійних та овочевих культур, виробництва молока, м'яса і яєць.


=== Земельні ресурси ===
== Історія ==
Назву район одержав від переселенців з села [[Горностаївка (Ріпкинський район)|Горностаївки]] на [[Чернігівщина|Чернігівщині]]. Назва пішла від [[горностай|горностая]] — тваринки, що водилася на [[Полісся|Поліссі]]. Райцентр засновано у XVIII столітті.

Поблизу нього збереглися залишки поселення доби [[Бронзова доба|пізньої бронзи]], городище [[скіфи|скіфсько]]-[[сармати|сарматської]] доби, знайдено [[кам'яні баби]] кочівників ХІ—ХІІІ століть. В околицях села [[Каїри (Горностаївський район)|Каїри]] виявлено [[мезоліт]]ичну стоянку, [[неоліт]]ичне поховання і могильник, два поселення і поховання доби пізньої бронзи, скіфсько-сарматське городище, могильник ІХ—ХІ століть.

З правіку населення цього степового краю займалося [[хліборобство]]м, [[скотарство]]м, [[рибальство]]м на Дніпрі, видобуванням у каменоломнях [[вапняк]]ового каменю. У XIX столітті тут щороку проводилися два великих ярмарки, на яких торгували [[пшениця|пшеницею]] і худобою.

Нині економічне обличчя району визначає агропромисловий комплекс. Ґрунти тут південно-[[чорнозем]]ні з різновидами та лугово-черноземні степових подів — понижень. Природні умови сприятливі для вирощування зернових, олійних та овочевих культур, виробництва молока, м'яса і яєць.

У [[1923]] році в результаті проведення першої реформи адміністративно-територіального поділу УРСР був утворений [[Херсонська округа|Херсонський округ]], до якого ввійшов Горностаївський район. Новостворений район складався з Князе-Григорівської та Благовіщенської волостей.

Після утворення району в [[1923]] році значна увага приділяється письменності серед дорослого населення. Вже через два роки в районі налічується 19 лікнепів та 6 шкіл малописьменності, в яких навчалися переважно жінки віком від 18 до 50 років. І лише наприкінці 30-х років вдалося ліквідувати неписьменність.

У [[1928]] році почалася масова примусова колективізація селянських господарств. До [[1933]] року майже всі господарства були колективізовані.

У квітні [[1930]] року в [[Горностаївка (Горностаївський район)|Горностаївці]] відкрито відділення Державного банку, з допомогою позик якого колгоспи, підприємства, установи та окремі селяни розпочали будівництво господарських приміщень, житлових будинків.

За постановою [[ВУЦВК]] від [[17 лютого]] [[1935]] року про розукрупнення районів на території Одеської області було створено 29 нових районів, у тому числі і Горностаївський, територія якого тепер входить до складу [[Херсонська область|Херсонської області]].

У [[1935]] році почала видаватися районна газета «Сталінець», яку одержував майже кожен двір.

З [[1932]] по [[1934]]&nbsp;рр. Горностаївський район пережив штучно організований більшовиками [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомор]]. У селах траплялись випадки [[канібалізм]]у.<ref>http://www.oda.kherson.ua/cgi-bin/control.pl?lang=uk&type=body&id=../control/uk/data/poslugy/sgr.html{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

[[Файл:Morchenko.jpg|thumb|left|200px| Свідчення Морченко Поліни Лук'янівни 1918&nbsp;р.н. про Голодомор у селах Горностаївщини та випадки [[канібалізм]]у. За п'ять післявоєнних років було повністю відбудовано зруйноване війною господарство району. У [[1949]] році колгоспи сповна освоїли довоєнну посівну площу. Були відродженні всі тваринницькі ферми, поліпшилась робота МТС. Значну роботу було проведено з відновлення шкіл та культосвітніх закладів. Наприкінці [[1943]] року знову почали працювати районний відділ народної освіти восьмирічна та середні школи. У [[1944]] році поновляє свій вихід районна газета «Сталінець». До [[1949]] року в районі працювало п'ять кінопересувок та радіовузли. У [[1948]]—[[1949]]&nbsp;рр. споруджено міжколгоспну інкубаторну станцію на 195 тисяч яйцемісць. До [[1950]] року збудовано напівмеханізовану пекарню, яка випікала 12 тонн хлібобулочних виробів на добу, типову поліклініку, стаціонарну лікарню, дитячий садок і ясла, водонасосну станцію.

У [[1956]] році Горностаївку віднесено до категорії селища міського типу.

В [[1958]] році на базі двох господарств «Червоний партизан» та імені 8 березня створено колгосп «Дружба». Господарство спеціалізується на виробництві зернових культур, головним чином пшениці. Значне місце посідають і такі сухостійні культури, як [[кукурудза]]. На початку [[1963]] року згідно з Указом Президії Верховної Ради [[УРСР]] від [[30 грудня]] [[1962]] року відбулося подальше укрупнення у всіх областях республіки сільських районів. Серед ліквідованих районів [[Херсонська область|Херсонської області]] був і Горностаївський. Указом Президії Верховної Ради [[УРСР]] від [[4 січня]] [[1965]] року внесено зміни в адміністративне районування. Проведено розукрупнення районів. Таким чином Горностаївський район став адміністративною одиницею.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано [[Степненська сільська рада (Нижньосірогозький район)|Степнянську сільраду]] Горностаївського району до складу [[Нижньосірогозький район|Нижньосірогозького району]].<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3н-06 Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»]</ref>

В [[1970]] році до 50-річчя плану ГОЕЛРО була завершена електрифікація району.

== Культура ==
у районі діє 22 бібліотеки; 22 заклади культури клубного типу; [[Горностаївський етнографічний музей|один музей]]; 10 будинків культури; 12 сільських клубів; одна дитяча музична школа.

На території району розташовано 42 пам'ятки історії та 211 пам'яток археології.

== ЗМІ ==
Видається районна газета «Сільські новини»<ref>{{Cite web |url=http://silnov.org.ua/ |title=«Сільські новини». |accessdate=13 серпень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160110054315/http://silnov.org.ua/ |archivedate=10 січень 2016 |deadurl=yes }}</ref> Наклад: 2 420 примірників.

== Земельні ресурси ==
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|bgcolor="#f4a460"|'''Територія, усього'''
|bgcolor="#f4a460"|'''Територія, усього'''
Рядок 111: Рядок 76:
|-
|-
|}
|}

== Історія ==
Назву район одержав від переселенців з села [[Горностаївка (Ріпкинський район)|Горностаївки]] на [[Чернігівщина|Чернігівщині]]. Назва пішла від [[горностай|горностая]]&nbsp;— тваринки, що водилася на [[Полісся|Поліссі]]. Райцентр засновано у XVIII столітті.

Поблизу нього збереглися залишки поселення доби [[Бронзова доба|пізньої бронзи]], городище [[скіфи|скіфсько]]-[[сармати|сарматської]] доби, знайдено [[Баби кам'яні|кам'яні баби]] кочівників ХІ—ХІІІ століть. В околицях села [[Каїри (Горностаївський район)|Каїри]] виявлено [[мезоліт]]ичну стоянку, [[неоліт]]ичне поховання і могильник, два поселення і поховання доби пізньої бронзи, скіфсько-сарматське городище, могильник ІХ—ХІ століть.

З правіку населення цього степового краю займалося [[хліборобство]]м, [[Тваринництво|скотарством]], [[рибальство]]м на Дніпрі, видобуванням у каменоломнях [[вапняк]]ового каменю. У XIX столітті тут щороку проводилися два великих ярмарки, на яких торгували [[пшениця|пшеницею]] і худобою.

У [[1923]] році в результаті проведення першої реформи адміністративно-територіального поділу УРСР був утворений [[Херсонська округа|Херсонський округ]], до якого ввійшов Горностаївський район. Новостворений район складався з Князе-Григорівської та Благовіщенської волостей.

Після утворення району в [[1923]] році значна увага приділяється письменності серед дорослого населення. Вже через два роки в районі налічується 19 лікнепів та 6 шкіл малописьменності, в яких навчалися переважно жінки віком від 18 до 50 років. І лише наприкінці 30-х років вдалося ліквідувати неписьменність.

У [[1928]] році почалася масова примусова колективізація селянських господарств. До [[1933]] року майже всі господарства були колективізовані.

У квітні [[1930]] року в [[Горностаївка (смт)|Горностаївці]] відкрито відділення Державного банку, з допомогою позик якого колгоспи, підприємства, установи та окремі селяни розпочали будівництво господарських приміщень, житлових будинків.

За постановою [[Всеукраїнський центральний виконавчий комітет|ВУЦВК]] від [[17 лютого]] [[1935]] року про розукрупнення районів на території Одеської області було створено 29 нових районів, у тому числі і Горностаївський, територія якого тепер входить до складу [[Херсонська область|Херсонської області]].

У [[1935]] році почала видаватися районна газета «Сталінець», яку одержував майже кожен двір.

З [[1932]] по [[1934]]&nbsp;рр. Горностаївський район пережив штучно організований більшовиками [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомор]]. У селах траплялись випадки [[канібалізм]]у.<ref>http://www.oda.kherson.ua/cgi-bin/control.pl?lang=uk&type=body&id=../control/uk/data/poslugy/sgr.html{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

[[Файл:Morchenko.jpg|thumb|left|200px| Свідчення Морченко Поліни Лук'янівни 1918&nbsp;р.н. про Голодомор у селах Горностаївщини та випадки [[канібалізм]]у.]] За п'ять післявоєнних років було повністю відбудовано зруйноване війною господарство району. У [[1949]] році колгоспи сповна освоїли довоєнну посівну площу. Були відродженні всі тваринницькі ферми, поліпшилась робота МТС. Значну роботу було проведено з відновлення шкіл та культосвітніх закладів. Наприкінці [[1943]] року знову почали працювати районний відділ народної освіти восьмирічна та середні школи. У [[1944]] році поновляє свій вихід районна газета «Сталінець». До [[1949]] року в районі працювало п'ять кінопересувок та радіовузли. У [[1948]]—[[1949]]&nbsp;рр. споруджено міжколгоспну інкубаторну станцію на 195 тисяч яйцемісць. До [[1950]] року збудовано напівмеханізовану пекарню, яка випікала 12 тонн хлібобулочних виробів на добу, типову поліклініку, стаціонарну лікарню, дитячий садок і ясла, водонасосну станцію.

У [[1956]] році Горностаївку віднесено до категорії селища міського типу.

В [[1958]] році на базі двох господарств «Червоний партизан» та імені 8 березня створено колгосп «Дружба». Господарство спеціалізується на виробництві зернових культур, головним чином пшениці. Значне місце посідають і такі сухостійні культури, як [[кукурудза]]. На початку [[1963]] року згідно з Указом Президії Верховної Ради [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] від [[30 грудня]] [[1962]] року відбулося подальше укрупнення у всіх областях республіки сільських районів. Серед ліквідованих районів [[Херсонська область|Херсонської області]] був і Горностаївський. Указом Президії Верховної Ради [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] від [[4 січня]] [[1965]] року внесено зміни в адміністративне районування. Проведено розукрупнення районів. Таким чином Горностаївський район став адміністративною одиницею.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано [[Степненська сільська рада (Нижньосірогозький район)|Степнянську сільраду]] Горностаївського району до складу [[Нижньосірогозький район|Нижньосірогозького району]].<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3н-06 Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»]</ref>

В [[1970]] році до 50-річчя плану ГОЕЛРО була завершена електрифікація району.

== Населення ==
;Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref name="ukrcensus">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201%5F042%5F065&ti=19A050201%5F042%5F065%2E+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%D5%E5%F0%F1%EE%ED%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%282%29&path=../Database/Census/02/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile(2)=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2=|title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Херсонська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать |language= uk |trans_title=Населення за статтю та віком…2001 |publisher=[[Державна служба статистики України]] |accessdate=|archiveurl=|archivedate=}}</ref>:
{{СВ-Таблиця-Піраміда
| макс=946 | всього=22068
| ч0=614 | ж0=623
| ч5=825 | ж5=791
| ч10=946 | ж10=922
| ч15=788 | ж15=672
| ч20=774 | ж20=720
| ч25=768 | ж25=753
| ч30=752 | ж30=764
| ч35=843 | ж35=731
| ч40=808 | ж40=817
| ч45=822 | ж45=837
| ч50=688 | ж50=695
| ч55=368 | ж55=453
| ч60=667 | ж60=878
| ч65=386 | ж65=531
| ч70=326 | ж70=553
| ч75=166 | ж75=403
| ч80=53 | ж80=174
| ч85=20 | ж85=137
}}
== Культура ==
У районі діє 22 бібліотеки; 22 заклади культури клубного типу; [[Горностаївський етнографічний музей|один музей]]; 10 будинків культури; 12 сільських клубів; одна дитяча музична школа.

На території району розташовано 42 пам'ятки історії та 211 пам'яток археології.

== ЗМІ ==
Видається районна газета «Сільські новини»<ref>{{Cite web |url=http://silnov.org.ua/ |title=«Сільські новини». |accessdate=13 серпень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160110054315/http://silnov.org.ua/ |archivedate=10 січень 2016 |deadurl=yes }}</ref> Наклад: 2 420 примірників.


== Політика ==
== Політика ==
Рядок 124: Рядок 151:
{{commonscat|Hornostaivka Raion}}
{{commonscat|Hornostaivka Raion}}
* [http://www.investor.ks.ua/rayon.php?lang=ua&&section=hornostayivka&&razdel= Більше інформації на «Інвестиційному порталі»]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://www.investor.ks.ua/rayon.php?lang=ua&&section=hornostayivka&&razdel= Більше інформації на «Інвестиційному порталі»]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}

{{Розташування2|nw=[[Бериславський район]]|n=[[Великолепетиський район]]|ne=[[Великолепетиський район]]
|w=[[Бериславський район]]|e=[[Нижньосірогозький район]]
|sw=[[Каховський район]]|s=[[Каховський район]]|se=[[Нижньосірогозький район]]}}


{{Горностаївський район|nocat=1}}
{{Горностаївський район|nocat=1}}

Версія за 15:13, 8 липня 2020

Горностаївський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Херсонська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Херсонська область
Код КОАТУУ: 6522600000
Утворений: 1965
Населення: ▼ 19 239 (на 1.01.2019)
Площа: 1018 км²
Густота: 18.9 осіб/км²
Тел. код: +380-5544
Поштові індекси: 74600—74642
Населені пункти та ради
Районний центр: Горностаївка
Селищні ради: 1
Сільські ради: 12
Смт: 1
Села: 28
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Карпеченко Сергій Григорович
Голова РДА: Ющенко Тетяна Миколаївна[1]
Адреса: 74600, Херсонська обл., Горностаївський р-н, смт Горностаївка, вул. Покровська, 145, 4-12-49
Мапа
Мапа

Горностаївський район у Вікісховищі

Горноста́ївський райо́н розташований у центрально-північній частині Херсонщини.

Географія

На півночі межує з Великолепетиським, сході і півдні з Нижньосірогозьким і Каховським, на заході по руслу Дніпра з Бериславським районами.

Бериславський район Великолепетиський район Великолепетиський район
Бериславський район Нижньосірогозький район
Каховський район Каховський район Нижньосірогозький район

Ґрунти тут південно-чорноземні з різновидами та лугово-черноземні степових подів — понижень. Природні умови сприятливі для вирощування зернових, олійних та овочевих культур, виробництва молока, м'яса і яєць.

Земельні ресурси

Територія, усього ' тис. га
у тому числі: сільськогосподарські угіддя 101,8 тис. га
із них: рілля 87,4 тис. га (або 85,7 %) від площ с/г угідь області 4,4 % тис. га
Ліси й інші лісовкриті площі 85,6 (або 83,8 %) тис. га
Забудовані землі 2,5 (або 2,46 %) тис. га
Землі водного фонду 1,6 (або 1,58 %) тис. га
Інші землі 7,25 (або 7,13 %) тис. га

Історія

Назву район одержав від переселенців з села Горностаївки на Чернігівщині. Назва пішла від горностая — тваринки, що водилася на Поліссі. Райцентр засновано у XVIII столітті.

Поблизу нього збереглися залишки поселення доби пізньої бронзи, городище скіфсько-сарматської доби, знайдено кам'яні баби кочівників ХІ—ХІІІ століть. В околицях села Каїри виявлено мезолітичну стоянку, неолітичне поховання і могильник, два поселення і поховання доби пізньої бронзи, скіфсько-сарматське городище, могильник ІХ—ХІ століть.

З правіку населення цього степового краю займалося хліборобством, скотарством, рибальством на Дніпрі, видобуванням у каменоломнях вапнякового каменю. У XIX столітті тут щороку проводилися два великих ярмарки, на яких торгували пшеницею і худобою.

У 1923 році в результаті проведення першої реформи адміністративно-територіального поділу УРСР був утворений Херсонський округ, до якого ввійшов Горностаївський район. Новостворений район складався з Князе-Григорівської та Благовіщенської волостей.

Після утворення району в 1923 році значна увага приділяється письменності серед дорослого населення. Вже через два роки в районі налічується 19 лікнепів та 6 шкіл малописьменності, в яких навчалися переважно жінки віком від 18 до 50 років. І лише наприкінці 30-х років вдалося ліквідувати неписьменність.

У 1928 році почалася масова примусова колективізація селянських господарств. До 1933 року майже всі господарства були колективізовані.

У квітні 1930 року в Горностаївці відкрито відділення Державного банку, з допомогою позик якого колгоспи, підприємства, установи та окремі селяни розпочали будівництво господарських приміщень, житлових будинків.

За постановою ВУЦВК від 17 лютого 1935 року про розукрупнення районів на території Одеської області було створено 29 нових районів, у тому числі і Горностаївський, територія якого тепер входить до складу Херсонської області.

У 1935 році почала видаватися районна газета «Сталінець», яку одержував майже кожен двір.

З 1932 по 1934 рр. Горностаївський район пережив штучно організований більшовиками Голодомор. У селах траплялись випадки канібалізму.[2]

Файл:Morchenko.jpg
Свідчення Морченко Поліни Лук'янівни 1918 р.н. про Голодомор у селах Горностаївщини та випадки канібалізму.

За п'ять післявоєнних років було повністю відбудовано зруйноване війною господарство району. У 1949 році колгоспи сповна освоїли довоєнну посівну площу. Були відродженні всі тваринницькі ферми, поліпшилась робота МТС. Значну роботу було проведено з відновлення шкіл та культосвітніх закладів. Наприкінці 1943 року знову почали працювати районний відділ народної освіти восьмирічна та середні школи. У 1944 році поновляє свій вихід районна газета «Сталінець». До 1949 року в районі працювало п'ять кінопересувок та радіовузли. У 1948—1949 рр. споруджено міжколгоспну інкубаторну станцію на 195 тисяч яйцемісць. До 1950 року збудовано напівмеханізовану пекарню, яка випікала 12 тонн хлібобулочних виробів на добу, типову поліклініку, стаціонарну лікарню, дитячий садок і ясла, водонасосну станцію.

У 1956 році Горностаївку віднесено до категорії селища міського типу.

В 1958 році на базі двох господарств «Червоний партизан» та імені 8 березня створено колгосп «Дружба». Господарство спеціалізується на виробництві зернових культур, головним чином пшениці. Значне місце посідають і такі сухостійні культури, як кукурудза. На початку 1963 року згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року відбулося подальше укрупнення у всіх областях республіки сільських районів. Серед ліквідованих районів Херсонської області був і Горностаївський. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 року внесено зміни в адміністративне районування. Проведено розукрупнення районів. Таким чином Горностаївський район став адміністративною одиницею.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Степнянську сільраду Горностаївського району до складу Нижньосірогозького району.[3]

В 1970 році до 50-річчя плану ГОЕЛРО була завершена електрифікація району.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 10 614 2385 1562 3171 2545 931 20
Жінки 11 454 2336 1392 3065 2863 1661 137


Культура

У районі діє 22 бібліотеки; 22 заклади культури клубного типу; один музей; 10 будинків культури; 12 сільських клубів; одна дитяча музична школа.

На території району розташовано 42 пам'ятки історії та 211 пам'яток археології.

ЗМІ

Видається районна газета «Сільські новини»[5] Наклад: 2 420 примірників.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Горностаївського району було створено 18 виборчих дільниць. Явка на виборах становила — 56,25 % (проголосували 7983 із 14 193 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 42,10 % (3361 виборець); Юлія Тимошенко — 19,90 % (1589 виборців), Сергій Тігіпко — 8,27 % (660 виборців), Анатолій Гриценко — 7,87 % (628 виборців), Олег Ляшко — 7,59 % (606 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,57 %.[6]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Розпорядження Президента України від 3 квітня 2020 року № 235/2020-рп «Про призначення Т.Ющенко головою Горностаївської районної державної адміністрації Херсонської області»
  2. ↑ http://www.oda.kherson.ua/cgi-bin/control.pl?lang=uk&type=body&id=../control/uk/data/poslugy/sgr.html[недоступне посилання з липня 2019]
  3. ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  4. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Херсонська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України.
  5. ↑ «Сільські новини». Архів оригіналу за 10 січень 2016. Процитовано 13 серпень 2012.
  6. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 5 квітня 2016.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Горностаївський район
Населені пункти колишнього Горностаївського району
Смт
Села
Бериславський район

Генічеський район
Каховський район
Скадовський район
Херсонський район
Перегляд цього шаблону
  Географія та географічні карти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Горностаївський_район&oldid=28855040