Горностаївка (смт)
| смт Горностаївка | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Херсонська область | ||
| Район/міськрада | Каховський район | ||
| Код КАТОТТГ: | |||
| Основні дані | |||
| Засноване | наприкінці XVIII століття[1] | ||
| Площа | км² | ||
| Населення | ▼ 6650 (01.01.2017)[2] | ||
| Поштовий індекс | 74602 | ||
| Телефонний код | +380 5544 | ||
| Географічні координати | 47°00′20″ пн. ш. 33°43′47″ сх. д. / 47.00556° пн. ш. 33.72972° сх. д.Координати: 47°00′20″ пн. ш. 33°43′47″ сх. д. / 47.00556° пн. ш. 33.72972° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 82 м | ||
| Водойма | Каховське водосховище | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Заповітне | ||
| До станції: | 42,4 км | ||
| До обл. центру: | |||
| - автошляхами: | 126 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 74600, смт. Горностаївка, вул. Покровська, 133 | ||
| Голова селищної ради | Біланюк Орест Зіновійович | ||
| Карта | |||
  Горностаївка | |||
 Горностаївка | |||
| |||
|
| |||
Горноста́ївка — селище міського типу, колишній адміністративний центр Горностаївського району Херсонської області. Відстань до облцентру становить близько 126 км і проходить переважно автошляхом E58.
Історія[ред. | ред. код]
Колись золотоординське місто Рохат-кермен[джерело?].
Станом на 1886 рік у селі Каїрської волості Херсонського повіту Таврійської губернії мешкало 3893 особи, налічувалось 586 дворів, існували 2 православні церкви, школа, 9 лавок, горілчаний склад, 2 рейнських погреби, 2 трактири, проходило 2 ярмарки на рік[3].
У 1923 році в результаті проведення першої реформи адміністративно-територіального поділу УРСР було утворено Херсонську округу, до якого ввійшов Горностаївський район. Новостворений район складався з Князе-Григорівської та Благовіщенської волостей.
Горностаївский район був утворений 4 січня 1965 року. Який складався з 1-го селища міського типу та 28 сіл.
Площа Горностаївского району становить 101,8 тис. га, 3,5 % від площі області. Населення (станом на 2006 рік) 20.6 тис. чол., у тому числі міського — 6,8 тис. чол., сільського — 13,8 тис. чол.
Відстань від обласного центру: залізницею 180 км, шосейними дорогами 126 км.
Природні ресурси[ред. | ред. код]
- Вапняки будівельного каміння — смт. Горностаївка, залишки запасів 1647 тис. м³, не розробляється;
- Вапняки будівельного каміння — родовище Каїрське № 1, запаси 82 тис. м³, розробляється;
- Суглинки та глина керамічна — родовище Каїрське № 1, № 2, запаси 2639 тис. м³, не розробляється;
- Пісок, щебінь — нерозроблені, об'єм не визначено;
Транспортна інфраструктура[ред. | ред. код]
В районі селища Горностаївка пристань для барж та суден типу «річка-море» — залізничне сполучення — станція Братолюбівка
Пам'ятники[ред. | ред. код]
У селищі є пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932—1933 рр.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Луговець Володимир Іванович — заслужений працівник сільського господарства України[4].
Народилися[ред. | ред. код]
- Білий Денис Анатолійович (1992—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Василевський Петро Лук'янович — капітан, герой СРСР.
- Скупейко Артем Вікторович (1995—2018) — старший матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Тарасенко Микола Федосійович (1939—1995) — український філософ, член-кореспондент Академії педагогічних наук України.
Гімн Горностаївки[ред. | ред. код]
Авторами гімну є Олександр Григорович Філюк та Микола Миколайович Міщенко.
Посилання[ред. | ред. код]
Сайт громадсько-політичної газети Горностаївського району «Сільські новини»
Джерела[ред. | ред. код]
- Паталах О. Відлуння Великого Степу. Історія Північного Причорномор'я в особах. — Херсон: Надднпіпряночка, 2009. — 200 с.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ УРЕ
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Указ президента України № 849/2019
| |||||||||||
| ||||||||
| ||||||||
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |