Момент сили: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Dontknowhow (обговорення | внесок)
MerlIwBot (обговорення | внесок)
м робот вилучив: fa:گشتاور (strongly connected to uk:Момент)
Рядок 70: Рядок 70:
[[et:Jõumoment]]
[[et:Jõumoment]]
[[eu:Indar momentu]]
[[eu:Indar momentu]]
[[fa:گشتاور]]
[[fi:Voiman momentti]]
[[fi:Voiman momentti]]
[[fr:Moment_(mécanique)]]
[[fr:Moment_(mécanique)]]

Версія за 05:08, 9 травня 2012

Момент М,0 від сили F

Моме́нт си́ли — векторна фізична величина, рівна векторному добутку радіус-вектора, проведеного від осі обертання до точки прикладення сили, на вектор цієї сили. Момент сили є мірою зусилля, направленого на обертання тіла.

Момент сили зазвичай позначається латинською літерою і вимірюється в системі СІ в Н м, що збігається із розмірністю енергії.

Визначення

Залежності між силою F, моментом сили τ (M), імпульсом p і моментом імпульсу L

Момент сили , яка діє на матеріальну точку із радіус-вектором визначаєтся як

.

тобто є векторним добутком радіус-вектора на силу .

Момент сили - це вектор перпендикулярний, як до радіус-вектора точки, так і до сили, яка на цю точку діє. За абсолютною величиною момент сили дорівнює добутку сили на плече або

,

де α - кут між напрямком сили й радіус-вектором точки.

Момент сили адитивна величина, тобто момент сил, яка діють на систему матеріальних точок дорівнює сумі моментів сил, які діють на окремі точки системи.

Характерною властивістю момента сили є те, що в останню формулу входять лише зовнішні сили, а взаємодію матеріальних точок між собою можна не враховувати, оскільки згідно із третім законом Ньютона сили, які діють на пару точок рівні за величиною й обернені за напрямком. Враховуючи цей факт, легко показати, що плече таких сил дорівнює нулю.

Механіка Лагранжа

При обертанні тіла навколо якоїсь осі, природною узагальненою координатою є кут повороту .

У цьому випадку момент сили відіграє роль узагальненої сили

,

де - функція Лагранжа.

Див. також

Джерела

  • Федорченко А.М. (1975). Теоретична механіка. Київ: Вища школа., 516 с.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.