Млинівка (село)
 | Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/17 лютого 2021. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
| колонія Мільбах | |
|---|---|
 Дорога до Мільбаху
| |
| Країна | Австро-Угорщина Західноукраїнська Народна Республіка Українська Народна Республіка Друга Польська Республіка  СРСР
|
| Область | Дрогобицька область |
| Район/міськрада | Бібрський повіт Новострілищанський район |
| Рада | Ґміна Соколівка П'ятничанська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1786 року |
| Населення | 154 (1880), 260 (1939) |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°33′57″ пн. ш. 24°18′21″ сх. д. / 49.56583° пн. ш. 24.30583° сх. д.Координати: 49°33′57″ пн. ш. 24°18′21″ сх. д. / 49.56583° пн. ш. 24.30583° сх. д. |
| Карта | |
| Помилка Lua у Модуль:Location_map/multi у рядку 13: "Австро-Угорщина Західноукраїнська Народна Республіка Українська Народна Республіка Друга Польська Республіка 20x13px|border|СРСР СРСР" is not a valid name for a location map definition. | |
| Мапа | |
| |
Млинівка (пол. Młynowice, до 1947 року — Мільбах, нім. Mühlbach) — колишнє село в Новострілищанському районі Дрогобицької області, що розміщувалась між селами П'ятничани та Соколівка. Засноване 1786 року як німецька колонія, входила до складу громади П'ятничани, домініон Бібрка, циркул Бережани[1]. До 1940 року входила до складу ґміни Соколівка Бібрського повіту. Об'єднане з селом П'ятничани.
Історія
Ерцгерцогиня Австрії Марія-Терезія та її син імператор Йосиф заохочували мешканців німецьких земель Баварії, Саксонії та Фландрії переїжджати у Східну Галичину, де вони отримають землю, державну підтримку та сприяння у веденні господарства, а для місцевого населення стануть прикладом господарювання.
Опис ґрунтів та посілостей п'ятничанської парохії з 1798 року стверджує, що в другій половині XVIII ст. в П'ятничанах, у північно-західній частині, проживали вже німецькі колоністи. Свою частину села вони назвали Мільбах ((нім. Mühlbach) — дослівно — млин (Muhle) і потічок (Bach)), тобто Млинівці або Мельники, так само, як звався хутір у західній частині села, з яким вони були по-сусідству. Поява німецьких колоністів на землях Львівщини пов'язана з переходом Галичини в 1772 році до складу Австро-Угорської імперії та програми Йосифінської колонізації, розпочатої австрійським імператором Йосифом II, починаючи з 1781 року. На землях Бібреччини, крім Мільбаху (рік заснування якого — 1786 р.), з'явилося тоді ж ще декілька таких колоній, зокрема колонія Ернсдорф (нім. Ernsdorf) — дослівно — Ернестове село, лише за кілометр на південь від Бібрки (тепер село Благодатівка), і колонія Рефельд (нім. Rehfeld) — зараз частина села Серники[3].
В 1880 році в Мільбаху було 154 мешканці[3].
25 листопада 1938 р., розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі, Мільбах перейменовано на Млиновиці (Młynowice)[4]. Але ця назва не прижилась.
Станом на 1 січня 1939 в Мільбаху мешкало 260 людей: 40 українців, 10 іудеїв та 210 німців.[5]
В 1939 році вступив у дію договір між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом про розподіл санаційної Польщі, яка в той час не зуміла знайти союзників. Перші, офіційні представники нової, радянської влади, з'явилися в селі П'ятничани приблизно через місяць. Це були, передусім, службовці, що підготовлювали перші вибори до Рад, а також ті, що організували роботу тимчасового сільського виконавчого комітету та школи. Тимчасово виконуючим обов'язки голови сільської ради об'єднаних сіл П'ятничани і колонії Мільбах, що називалася «П'ятничанська», став Микола Борбуляк. Організована «віднова» школа називалася «п'ятничанська початкова школа», що мала чотири класи, у яких навчали два вчителі — Марія Царик та колишній вчитель Мільбахської школи Михайло Царик, котрий став одночасно і завідувачем школи. Навчання проходило в колишній мільбахській школі[3].
В 1940 році, а точніше на переломі 1939—1940 років (грудень-березень), з'явилася у Львові спеціальна комісія, прислана, за згодою радянського уряду, нацистською Німеччиною, що займалася репатріацією німців (Heim ins Reich), які проживали на той час в Галичині. Всі, хто хотів повернутися на «батьківщину», повинні були подати комісії заяву та необхідні документи, що доказували «німецьке походження» заявника. В більшості випадків малися на увазі нащадки австрійських колоністів, що з'явилися на галицьких землях після розподілу Речі Посполитої і захоплення цих земель Австро-Угорською Імперією в 1772 році. Заворушилися і німецькі колоністи в Мільбаху. Весною 1940 року Мільбах практично опустів. Залишили його всі німецькі сім'ї, члени яких, згідно з поданими документами отримали паспорти «рейхсдойчів» — німців Рейху, а також німецько-польські сім'ї «фольксдойчі» — німці з народу (півнімці), що встигли з'явитися в Мільбаху за час присутності колоністів на галицьких землях протягом 1772—1940 років. Виїхали тоді і деякі українські сім'ї, які зуміли доказати споріднення з німецькими родинами. Виїхали переважно до Ватерґав, на польські і чеські землі, які анексувала/захопила Німеччина[3].
В 1945 році, за Люблінською угодою, в П'ятничанах (на території колишнього Мільбаху) з'являються новосели-переселенці з закерзоння, зокрема з Лемківщини. З села Согорів-Долішній до Мільбаху потрапила сім'я Іванишиних.
Відповідно до інформації довідника «Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ», станом на 1 вересня 1946 року село Млинівка входило до складу П'ятничанської сільської ради Новострілищанського району Дрогобицької області[6].
В 1947 році перейменоване на Млинівку.
Примітки
- ↑ Йосифінська і Францисканська метрики (PDF) (Українська) . Київ: Наукова Думка. 1965. с. 199.
- ↑ Europe in the XIX century. wwww.mapire.eu. Процитовано 31.01.2021.
- ↑ а б в г Царик, Зиновій (1999). Село біля башти (Українська) . Львів: Галицький шлях.
- ↑ M.P. 1938 nr 277 poz. 653 Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 listopada 1938 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie rawskim, bóbreckim i dobromilskim w województwie lwowskim
- ↑ Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 (PDF). 1983. с. 7. ISBN 3-447-02376-7.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. с. 146. Процитовано 20 February 2021.