Бібрський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бібрський повіт
Bobrka coa 1569.png
Герб
Основні дані
Країна: Польська республіка (1918—1939)
Воєводство: Львівське
Населення: 97 100
Площа: 891 км²
Густота: 109 осіб/км²
Населені пункти та ґміни
Повітовий центр: м. Бібрка
Мапа повіту
Мапа повіту
Повітова влада
Староста: Тадеуш Хмелевський

Бібрський повіт (пол. Powiat bóbrecki) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входили до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР.

У складі ЗУНР[ред.ред. код]

У складі Львівського воєводства[ред.ред. код]

У складі Львівського воєводства Польської республіки у 1920—1939 рр. Центром повіту було м. Бібрка. Територія повіту та його поділ збігалися з Бібрським повітом Австро-Угорщини.

Бібрський повіт

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

1 квітня 1928 р. вилучено частину гміни (самоврядної громади) Жирава Бібрського повіту і з неї утворено сільську гміну Кремерувка того ж повіту[1].

1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни[2] внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни)[ред.ред. код]

  1. м. Бібрка
  2. містечко Ходорів — місто з 1934 року

Сільські ґміни[ред.ред. код]

Кількість:

1920—1928 рр. — 90

1928—1934 рр. — 91

1934—1939 рр. — 10

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Бібрка Ернсдорф (Благодатівка)Волове, ЛюбешкаЛаниЛанкі Мале (Малі Ланки), Регфельд, Сарнікі (Сірники)Стокі (Стоки)Стжалкі (Стрілки) 9
2 Ґміна Бортники Бортнікі (Бортники)Букавіна (Буковина)Демідув (Демидів)Добровляни (Добрівляни)МолодиньчеНовосельце (Новосільці)Подліскі (Підліски), Черемхув (Черемхів) 8
3 Ґміна Броздовичі Бжоздовце (Берездівці)ГранкіКутиЛяшкі Дольне (Долішнє)Ляшкі Ґурне (Горішнє)Подгорце (Підгірці)Поднєстжани (Піддністряни)Руда (Рудківці)Станьковце (Станківці)Тужановце (Тужанівці) 10
4 Ґміна Великі Глібовичі Хлєбовіце Вєлькє (Великі Глібовичі), Гуціско (Гутисько), ЛопушнаОльховєц (Вільховець)Суходул (Суходіл)Волощизна (Волощина) 6
5 Ґміна Нові Стрілиська Баковце (Баківці)Бертешув (Бертишів)Грусятиче (Грусятичі)Дуліби (Дуліби)Жабокрукі, Калінувка (Калинівка)Кнєсьоло (Кнісело)Лещин (Ліщини)Оришковце (Орішківці)Репехув (Репехів)Стреліска Нове (Нові Стрілища)Стреліска Старе (Старі Стрілища)Трибуховце (Трибоківці) 13
6 Ґміна Острів Борусув (Борусів)Бориниче (Бориничі)Дроговиче (Дроховичі)Голдовіце (Голдовичі)Городище Цетнарскє (Городищенське)Городище Крулєвскє (Городище)ЛучаниОструв (Чорний Острів)Оттиньовіце (Отиневичі), Юшковце (Юшківці) 10
7 Ґміна Підгородище ГородиславичіГринівЗвенигород, КоцурівМиколаївПідгородищеПід'ярківПідсоснівРоманівСелиська  10
8 Ґміна Соколівка Бриньце Церкєвне (Бринці Церковні)Бриньце Заґурне (Бринці Загірні)Вибранувка (Вибранівка)Дзєвєнтнікі (Дев'ятники), Кологури (Кологори), Мюльбах, Пєтнічани (П'ятничани)Соколувка (Соколівка), Ходерковце (Ходорківці)Чижице (Чижичі)Ятвєнґі (Ятвяги) 11
9 Ґміна Старе Село Будкув (Будків)Водники (Відники), Подманастеж (Підмонастир)Старе СелоШоломия (Шоломинь) 5
10 Ґміна Ходорів Бородчице (Бородчиці)Вежбіца (Вербиця)Волчатиче (Вовчатичі)Заґуречко (Загірочко)Залєсьце (Заліски), Жирава, Кремерувка (утв. в 1928 році), Сухрув (Сугрів), Чартор'я (Кам'яне) 9

У складі СРСР[ред.ред. код]

27 листопада 1939 р. повіт включений до новоутвореної Львівської області[3].

17 січня 1940 — терен повіту розділили на Бобрський, Ходорівський і Новострілищанський райони.

Населення[ред.ред. код]

У 1939 році в повіті проживало 106 070 мешканців (73 895 українців-грекокатоликів — 69,67 %, 9 965 українців-латинників — 9,39 %, 11 575 поляків — 10,91 %, 1 945 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,83 %, 8 205 євреїв — 7,74 % і 485 німців та інших національностей — 0,46 %)[4].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 97 124 населення ніби-то було аж 30672 (31,67 %) поляків при 60444 (62,23 %) українців, 5533 (5,7 %) євреїв і 211 (0,22 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), допольським (австрійським 1907 року) та післяпольським (радянським 1940 і німецьким 1942) даним.

Поселення[ред.ред. код]

Рішенням міністра внутрішніх справ 11 березня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські[5]:

  • Сарнікі Мале (замість Регфельд — Rehfeld)

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.