Станіслав Лянцкоронський (подільський воєвода)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Станіслав Лянцкоронський
Stanisław Lanckoroński
Народився бл. 1585
Помер 1617(1617)
Підданство Королівство Польське
Громадянство Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Національність поляк
Діяльність військовик, урядник
Посада подільський воєвода
Батько Миколай Лянцкоронський
Рід Лянцкоронські
Родичі Миколай Чурило (швагер)
Дружина Зофія Ґольська (Замєховська)
  • POL COA Zadora.svg

Станісла́в Лянцкоро́нський гербу Задора (пол. Stanisław Lanckoroński; бл.1585 — 1617) — польський шляхтич, військовик та урядник Корони Польської у Речі Посполитій. Двоюрідний стрийко гетьмана Станіслава Лянцкоронського[1].

Життєпис[ред.ред. код]

Син підкоморія подільського Миколая Лянцкоронського (пом. 1597, син Героніма, відомий вояк, дідич Нового Бжезя[2], власник Балина та Новосілки приблизно з 1578[3]) та його дружини Анни з Ходороставу Журавінської.[4] Мав сестру Зофію — дружину сяніцького стольника Миколая Чурила. Батько від імені дітей у 1589 році продав село Суходіл та інші маєтності Жолкевському[2].

Уряди (посади): галицький каштелян з 1613 р., подільський воєвода з 1614 р., плоскирівський староста.

1597 року отримав Юхнівці (інша назва Давидківці) з прилеглостями у Кам'янецькому повіті[5]. Близько 1615 року був власником містечка Старі Петликівці[6]. 1616 року купив міста Підгайці та Бучач з прилеглостями, також Віньківці, Забірче, Пилипківці та п'ять сіл на Поділлі від Ліховських[5].

Був одружений (недовго) із відомою авантюристкою Зофією Ґольською (Замєховською), через що брав активну участь у вирішенні суперечки між нею та Іваном-Юрієм Радзивіллом стосовно Бучача. Зофія Ґольська подала позов до Коронного трибуналу з приводу нападу на замок у Бучачі І.-Ю. Радзивілла, вимагала повернути їй 600000 гривень. Станіслав Лянцкоронський, використовуючи зв'язки серед депутатів Коронного трибуналу, добився кари інфамії та баніції для І.-Ю. Радзивілла[7].

Помер бездітним у 32 роки[8], у львівській латинській катедрі був його надгробок[5].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lanckorońscy (01) (пол.)
  2. а б Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 335.
  3. Kotarski H. Lanckoroński Mikołaj z Brzezia h. Zadora (zm. 1597) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. XVI/3, zeszyt 70. — S. 448. (пол.)
  4. Lanckorońscy (01) (пол.)
  5. а б в Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 336.
  6. Biernat M. Kościół parafialny p. w. Narodzenia Matki Boskiej w Petlikowcach Starych // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, 2007. — Т. 15. — S. 363. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. I). — ISBN 978-83-89273-49-9
  7. Lulewicz H. Radziwiłł Jan Jerzy h. Trąby // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. ХХХ/2, zeszyt 125. — S. 198. (пол.)
  8. так вказував напис надгробка

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]